Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Дніпро»»
4114500 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Сироштан Сергей, 27гр. міні ==Загальний опис (принцип дії)== Машина мала бути...) |
4114500 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Сіроштан Сергій, 27гр. | |
[[Файл:Dnepr.jpeg|міні]] | [[Файл:Dnepr.jpeg|міні]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
+ | "Дніпро" це - Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення | ||
Машина мала бути напівпровідниковою, малорозрядною (26-розрядною – на той час цього було достатньо для керування технологією у більшості процесорів). Середня швидкодія, виходячи з обраних застосувань, мала становити 10 тис. операцій на секунду. Пристрій пам'яті на феритових осердях 0,5 мм в діаметрі (перший в Радянському Союзі) складався із секцій, щоб була можливість змінювати обсяг пам'яті. | Машина мала бути напівпровідниковою, малорозрядною (26-розрядною – на той час цього було достатньо для керування технологією у більшості процесорів). Середня швидкодія, виходячи з обраних застосувань, мала становити 10 тис. операцій на секунду. Пристрій пам'яті на феритових осердях 0,5 мм в діаметрі (перший в Радянському Союзі) складався із секцій, щоб була можливість змінювати обсяг пам'яті. | ||
Однією з особливостей була наявність вбудованого в машину пристрою зв’язку з об’єктом – змінної (залежно від об’єкта керування) сукупності пристроїв із підключенням до датчиків та виконавчих органів об’єкта, керованого від машини. | Однією з особливостей була наявність вбудованого в машину пристрою зв’язку з об’єктом – змінної (залежно від об’єкта керування) сукупності пристроїв із підключенням до датчиків та виконавчих органів об’єкта, керованого від машини. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
− | + | Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації. | |
[[Файл:Днепр КМШП.jpg|міні]] | [[Файл:Днепр КМШП.jpg|міні]] | ||
Рядок 31: | Рядок 32: | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0) Дніпро (електронно-обчислювальна машина)] | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0) Дніпро (електронно-обчислювальна машина)] | ||
− | |||
* [http://ua.uacomputing.com/stories/dnepr/ Перша керуюча машина широкого призначення «Дніпро»] | * [http://ua.uacomputing.com/stories/dnepr/ Перша керуюча машина широкого призначення «Дніпро»] | ||
+ | |||
+ | ==Література== | ||
+ | * Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка | ||
+ | * Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз | ||
+ | * Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
Версія за 09:07, 24 травня 2017
Сіроштан Сергій, 27гр.
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
"Дніпро" це - Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Машина мала бути напівпровідниковою, малорозрядною (26-розрядною – на той час цього було достатньо для керування технологією у більшості процесорів). Середня швидкодія, виходячи з обраних застосувань, мала становити 10 тис. операцій на секунду. Пристрій пам'яті на феритових осердях 0,5 мм в діаметрі (перший в Радянському Союзі) складався із секцій, щоб була можливість змінювати обсяг пам'яті. Однією з особливостей була наявність вбудованого в машину пристрою зв’язку з об’єктом – змінної (залежно від об’єкта керування) сукупності пристроїв із підключенням до датчиків та виконавчих органів об’єкта, керованого від машини.
Історична довідка
Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.
Технічні характеристики
- Структура команд: двохадресна
- Система числення: двійкова
- Спосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом
- Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий
- Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.
- Середня швидкодія 10000 операцій / с.
- Система команд: 88 команд
- Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку
- Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні
- Займана площа: 35-40 кв. метрів
- Споживана потужність: 4 кВт
Сфера застосування
Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
Література
- Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка
- Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз
- Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка