Відмінності між версіями «Мала електронна обчислювальна машина (МЕОМ)»

Версія за 11:00, 21 травня 2017

Загальний опис (принцип дії)

Іванова Яна

МАЛА ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (МЕОМ),більш відома як"МЭСМ" — перша в Європі автоматична цифрова обчислювальна машина, створена в 1950 в Інституті електроніки АН УРСР (м. Київ) під керівництвом академіка С.Лебедєва, на ґрунті якої наприкінці 50-х років були розроблені спеціалізована (для вирішення певного класу завдань) та універсальна електронні обчислювальні машини. Розробка цієї машини була розпочата з наміром лише змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЭСМ і тому спочатку перше «М» розшифровувалося як «мала». Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби (як в Україні, так і в СРСР в цілому) в обчислювальних потужностях було прийнято рішення макет перетворити на машину для обчислення реальних задач. Практично до введення в експлуатацію першого екземпляра ЕОМ «Київ» «МЭСМ» була основою «обчислювальних потужностей» України (не беручи до уваги ЕОМ «СЭСМ», яка була спеціалізованою).

Історична довідка

Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:

1.овтень-грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин1

2.січень-березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР

3.березень-квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах

4.травень-червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії

5.липень-вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів

6.жовтень-грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу

7.січень-березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.

8.квітень-липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.

9.серпень-листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)

10.листопад-грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.

11.січень-лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.

12.березень-травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.

13.червень-серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.

14.серпень-листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.

15.грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики. Учасники створення

Технічні характеристики

-Система числення — двійкова з фіксованою комою перед старшим розрядом;

-Розрядність — 16 (+1 на знак);

-Запам'ятовувальний пристрій — тригери; можливе використання магнітного барабану;

-Ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;

-Ємність постійного (штекерного) запам'ятовуючого пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;

-Основні команди: додавання, віднімання, множення, ділення, зсув, порівняння з врахуванням знаку, порівняння за абсолютним значенням, передача управління, передача даних з магнітного барабану, складання команд, зупинка;

-Система команд — триадресна, команди довжиною 20 двійкових розрядів (з них 4 розряди — код операції);

-Арифметичний пристрій — один, універсальний, паралельної дії, на тригерах;

-Обмін між арифметичним та запам'ятовуючим пристроями — послідовний;

-Швидкодія — близько 50 оп/с;

-Робоча частота — 5 КГц;

-Введення вихідних даних — з перфокарт або безпосереднім набором кодів на штекерному комутаторі;

-Вивід результатів — фотографування або за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою;

-Контроль — системою програмування;

-Пошук несправностей — спеціальні тести та переведення на ручну або напівавтоматичну роботу;

-Площа приміщення — 60 м²;

-Кількість електронних ламп-тріодів — близько 3500, ламп-діодів — 2500;

-Енергоспоживання — 25 КВт.

Сфера застосування

Одним iз перших хто побачив "МЭСМ", яка запрацювала, був президент НАН України академiк Борис Євгенович Патон, тодi кандидат технiчних наук, що займався новими технологiями зварювання та усталенiстю зварювальних процесiв. Вiн вiдразу оцiнив значення первiстка Лебедєва - "МЭСМ" - у розвитку наукових дослiджень, якi потребують складних i об'ємних обчислень. Ставши президентом НАН України, вiн не втрачав зв'язку з ученим, який переїхав до Москви. Коли С.О.Лебедєва не стало, Б.Є.Патон багато зробив для того, щоб увiчнити пам'ять ученого - Iнституту точної механiки та обчислювальної технiки АН СРСР (IТМ та ОТ АН СРСР), де Сергiй Олексiйович працював двадцять рокiв, було присвоєно його iм'я. Борис Євгенович Патон вважав що це була генiальна людина.

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел

• [1]
• [2]
• [3]