Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Київ»»
3930529 (обговорення • внесок) |
3930529 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
● розрядність машинного слова — 41 біт. | ● розрядність машинного слова — 41 біт. | ||
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с. | ● середня швидкодія — 15 тис. оп/с. | ||
| − | |||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
Версія за 07:29, 21 травня 2017
Таранюк Анастасія
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР.
Історична довідка
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу Інституту математики АН УРСР), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б. В. Гнєденко, на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось В. М. Глушковим.
Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).
В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).
Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».
Технічні характеристики
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.
Основні характеристики:
● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова. ● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс. ● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс. ● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс. ● елементна база — електронні лампи. ● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку. ● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента. ● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції. ● структура команд — триадресна. ● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри. ● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів. ● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс. ● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно). ● розрядність машинного слова — 41 біт. ● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.
