Відмінності між версіями «S3 Trio64V2»

Версія за 16:12, 16 травня 2017

Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Відеокарти → S3 Trio64V2

Загальний опис (принцип дії) Головко Максим 36 група

Відеокарта S3 Trio64V2 розроблена американською компанією S3 Graphics в 1996 році, яка спеціалізувалася на розробці чіпстерів та відеокарт. Основною метою розробки для S3 Graphics було створення, якомога більш дешевого відеочіпа для відеокарт. Тип відеокарти - 2D-графічний прискорювач, шина типу PCI.Включала в себе графічне ядро, RAMDAC і тактовий генератор.^[1]

Історична довідка

Серія Trio почала розроблятися на базі технологій, що використовувалися в 864 серії. Основною метою розробки для S3 Graphics було створення якомога дешевого відеочіпа для нової лінійки відеокарт. Поставленого завдання вдалося домогтися завдяки розміщенню на одній мікросхемі ASIC відразу трьох ключових елементів відеоадаптера: графічного ядра, цифро-аналогового перетворювача (з власним невеликим оперативно-запам'ятовуючим пристроєм) і тактового генератора.

Серія Trio набула широкого поширення за рахунок низької ціни і забезпечення успіху 2D-прискорення. Незважаючи на вихід наступника серії Trio серії Savage, віддали у спадок все використані в Trio-відеочіпах технології, відеокарти серії Trio завдяки низькій вартості продовжували успішно продаватися.

Кінець епохи Trio настав при успішному здійсненні компанією Intel інтеграції інструкцій для обробки графіки в свій чіпсет Intel 810 (кодове ім'я Whitney). Створення недорогих сопроцессоров, що встановлюються на материнську плату заводським способом і забезпечують якісне відображення як 2D, так і 3D графіки, привели до відсутності необхідності у кінцевих користувачів купувати низькобюджетні відеокарти, з приблизно однаковою продуктивністю для кожного персонального комп'ютера.

Технічні характеристики

Чіпсет Trio64V2 був покращеною версією Trio64V +, в яку була додана вертикальна білінейная фільтрація. В графічне ядро ​​були закладені підтримка Indeo, Cinepak, VESA DPMS і DDC. Чіпом підтримувалася робота з пам'яттю FPM DRAM і EDO DRAM об'ємом від 1 до 4 МБ (змінною за допомогою SOJ). На ринок були випущені модифікації графічного ядра Trio64V2 / DX, що підтримує роботу з пам'яттю стандарту SDRAM і Trio64V2 / GX, що підтримує роботу з пам'яттю стандарту SGRAM.

Технічні рішення та інструкції для відтворення 2D графіки в графічному ядрі Trio64V2 були перенесені в лінійку наступних чіпсетів відеокарт S3 ViRGE (модифікації ядра в Trio64V2 / DX і Trio64V2 / GX відбилися в відповідних модифікаціях ViRGE / DX і ViRGE / GX).

Чіпсет Trio64V2 формував вихідне зображення в п'яти форматах: VGA (640x480), SVGA (800x600), XGA (1024x768), SXGA (1280x1024) і UXGA (1600x1200). Глибина кольору варіювалася від 256 до 16,7 млн ​​кольорів і залежала від обраного дозволу і обсягу DRAM.^[2]

Загальні дані

Сфера застосування

Широка поширеність свого часу відеокарт серії Trio знайшла відображення у віртуальних машинах Virtual PC від Microsoft і DOSBox, де застосована емуляції графічних чіпів Trio32,Trio64 і т.п.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

1. ↑ Загальний опис S3 Trio64V2
2. ↑ 1
3. ↑ Загальні дані

Программирование аппаратных средств в Windows. 2 изд. В.Несвижский
Секреты Red Hat Linux - Страница 177 Наба Баркакати
PC Magazine: Независимое руководство по стандартным персональным компьютерам IBM - Стр. 199