Відмінності між версіями «Гномон»
(→Список використаних джерел) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
Повєткіна Олена, 37 група | Повєткіна Олена, 37 група | ||
Поточна версія на 17:46, 13 травня 2017
Повєткіна Олена, 37 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Гномон - найдавніший астрономічний інструмент, вертикальний предмет (стела, колона, жердина), що дозволяє по найменшій довжині його тіні (опівдні) визначити кутову висоту Сонця. Найкоротша тінь вказує і напрямок істинного меридіана. Гномоном також називають частину сонячного годинника, по тіні від якої визначається час в сонячному годиннику.
Історична довідка
Визначення часу за тінню від кам'яних стовпів - ґномонів започаткували халдеї - один із народів, який населяв Вавилонію. З Вавилонії ґномони поширились на Стародавній Єгипет, Індію та Китай, а у VI столітті до нашої ери їх перейняла Стародавня Греція. У 547 році до н. е. грецькі філософи Анаксимандр і Анаксимен звели на площі у Спарті ґномон, який визначав усі денні години.
Технічні характеристики
Ґно́мон — давній астрономічний інструмент для вимірювання часу, елементом якого є:
- вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик;
- вказівник або стрілка сонячного годинника;
- декоративно-пластична мала архітектурна форма у вигляді обеліску зі шкалою, нанесеною на землі, або надбудови до споруди, яка містить стрижень та годинні поділки;
- основний предмет Ґномо́ніки.
Сфера застосування
Ґномон дозволяє визначити:
- астрономічний полудень — момент, коли довжина його тіні найменша;
- напрям на північ — за напрямом тіні в астрономічний полудень;
- широту місця — за довжиною тіні в астрономічний полудень.
Фото, відео-матеріали
