Відмінності між версіями «Электроника МС1103»
3422698 (обговорення • внесок) |
3422698 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | + | 1643: Підсумовуюча машина Паскаля — арифмометр, винайдений французьким ученим Блезем Паскалем. | |
| + | |||
| + | 1673: Арифмометр Лейбніца — арифмометр, винайдений німецьким математиком Готфрідом Вільгельмом Лейбніцем. | ||
| + | |||
| + | 1957: Електронний калькулятор 14-А, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd (вага: 140 кг). | ||
| + | |||
| + | 1960: Калькулятор для науково-технічного використання AL-1, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd | ||
| + | |||
| + | 1961: Розпочато випуск першого масового калькулятора — ANITA MK VIII (Англія, на газорозрядних лампах, повна клавіатура для введення числа + десять клавіш для введення множника). | ||
| + | |||
| + | 1964: Розпочато випуск першого масового повністю транзисторного калькулятора — FRIDEN 130 (США, 4 регістру, використовувалася «зворотній польська нотація»). Розпочато випуск першого серійного радянського калькулятора «Вега». | ||
| + | |||
| + | 1965: компанія Wang Laboratories випустила калькулятор Wang LOCI-2, який міг обчислювати логарифми. | ||
| + | |||
| + | 1965: перший калькулятор з вбудованою пам'яттю Casio 001, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd | ||
| + | |||
| + | 1967: перший настільний програмований калькулятор AL-1000, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd | ||
| + | |||
| + | 1967: перший радянський калькулятор з обчисленням трансцендентних функцій «ЭДВМ-П». | ||
| + | |||
| + | 1970: розпочався продаж калькуляторів, які можна тримати в руці (фірми Sharp і Canon, вага калькуляторів близько 800 г). Перший радянський калькулятор, виконаний з використанням інтегральних мікросхем — Іскра 111Т. | ||
| + | |||
| + | 1971: з'явився перший кишеньковий калькулятор — модель 901B фірми Bomwar розміром 131×77×37 мм, c 4 операціями і 8-розрядним «червоним» індикатором (на світлодіодах); ціна $240. | ||
| + | |||
| + | 1972: з'явився перший інженерний калькулятор — HP-35 фірми Hewlett Packard; | ||
| + | |||
| + | 1974: Перший радянський мікрокалькулятор — «Електроніка Б3-04» (вперше використаний термін «мікрокалькулятор»). | ||
| + | |||
| + | 1977: розроблений перший радянський кишеньковий програмований мікрокалькулятор «Електроніка Б3-21». | ||
| + | |||
| + | 1978: кишеньковий калькулятор Casio Mini card. | ||
| + | |||
| + | 1979: Hewlett Packard випустила перший калькулятор з алфавітно-цифровим індикатором — HP-41C. Він був програмованим, з можливістю підключення додаткових модулів — RAM, ROM, пристрій для читання штрих-кодів, касети з магнітною стрічкою, флоппі-дисків, принтерів та ін. | ||
| + | |||
| + | 1980: з'явився Б3-34 — родоначальник найбільш масової серії радянських і російських програмованих калькуляторів. Більшість моделей радянських програмованих калькуляторів були або його повними функціональними аналогами (МК-54, МК-56), або доробкою (МК-61, МК-52). | ||
| + | |||
| + | 1985: в СРСР з'явилися МК-61, МК-52 — допрацьовані версії сімейства Б3-34, у яких збільшений обсяг програмної пам'яті, доданий один регістр і кілька нових функцій. За винятком кількох недокументованих трюків, збережена сумісність з Б3-34. | ||
| + | |||
| + | 1985: з'явився перший програмований калькулятор з графічним дисплеєм Casio FX-7000G. | ||
| + | |||
| + | 1985: у великому видавництві «Наука. Физматлит» вийшло перше видання самого масового довідника за розрахунками на микрокалькуляторах проф. Дьяконова В. П., тираж усіх трьох видань книги склав 1,05 млн екз. | ||
| + | |||
| + | 1986: розпочато випуск першого радянського калькулятора, що програмується на мові Бейсік, у двох варіантах — МК-85 і МК-85М. | ||
| + | |||
| + | 2007: З'явився останній (на сьогоднішній день) російський калькулятор МК-152. | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
Версія за 17:18, 13 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Мікрокалькулятор «Электроника МС 1103» призначений для використання у складі пристроїв автоматичного контролю та управління виробничими процесами, автоматизації вирішення науково-технічних та інших завдань, що вимагають програмування. В комплект мікрокалькулятора входить аналого-цифровий перетворювач, призначений для перетворення електричних безперервних сигналів в електричні цифрові кодовані сигнали. АЦП може працювати як від зовнішніх керуючих сигналів, так і в складі мікрокалькулятора. Калькулятор працює в трьох режимах:
- автоматична робота;
- програмування;
- робота з зовнішніми пристроями.
Інформація відображається на 13-розрядному люмінесцентному індикаторі (8 розрядів мантиси, 2 розряду порядку, 2 розряду знаку мантиси і порядку).
Режим "Автоматична робота". Обчислення елементарних арифметичних дій, обчислення оберненого значення числа, добування квадратного кореня з числа, піднесення числа до квадрату; обчислення синуса, косинуса аргументу, вираженого в радіанах; виклик константи пі, обчислення експоненціальної функції дійсної та уявної змінної; натурального логарифма, показовою і степеневої функції та ін.
Кількість адресованих регістрів пам'яті – 8
Кількість стекових регістрів пам'яті – 6
Кількість оперативних регістрів пам'яті – 2
Режим "Програмування". Обсяг програмної пам'яті - 66 кроків. Запис програми здійснюється з допомогою клавіатури кодованим способом. Коди операцій наведені в керівництві з експлуатації.
Режим "Робота з ЗП (зовнішнім пристроєм)".
- автоматичне послідовне асинхронне введення аналогової інформації від одного-семи ЗП, перетворення аналогової інформації в двійково-десятковий код 8-4-2-1 і запис у відповідні регістри пам'яті;
- при наявності зовнішнього комутатора, послідовний синхронний або асинхронний ввід і запис у регістри пам'яті цифрової інформації від одного-семи ЗП. Розрядність цифрової інформації - три двійково-десяткові тетради в коді 8 - 4 - 2 - I;
- допусковий контроль прийнятої інформації від одного-шести ЗП;
- індикація відхилень прийнятої інформації від допустимих величин на спеціальному вбудованому індикаторі та виведення сигналів відхилень на зовнішні пристрої;
- обробка прийнятої інформації за програмою, введеної в програмну пам'ять мікрокалькулятора;
- висновок інформації з регістра пам'яті (зокрема, прийнятої з ЗП) і (або) регістру X на цифродрукуюче (ЦДУ) або інші ЗП.
Історична довідка
1643: Підсумовуюча машина Паскаля — арифмометр, винайдений французьким ученим Блезем Паскалем.
1673: Арифмометр Лейбніца — арифмометр, винайдений німецьким математиком Готфрідом Вільгельмом Лейбніцем.
1957: Електронний калькулятор 14-А, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd (вага: 140 кг).
1960: Калькулятор для науково-технічного використання AL-1, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd
1961: Розпочато випуск першого масового калькулятора — ANITA MK VIII (Англія, на газорозрядних лампах, повна клавіатура для введення числа + десять клавіш для введення множника).
1964: Розпочато випуск першого масового повністю транзисторного калькулятора — FRIDEN 130 (США, 4 регістру, використовувалася «зворотній польська нотація»). Розпочато випуск першого серійного радянського калькулятора «Вега».
1965: компанія Wang Laboratories випустила калькулятор Wang LOCI-2, який міг обчислювати логарифми.
1965: перший калькулятор з вбудованою пам'яттю Casio 001, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd
1967: перший настільний програмований калькулятор AL-1000, випущений компанією Casio Computer Co., Ltd
1967: перший радянський калькулятор з обчисленням трансцендентних функцій «ЭДВМ-П».
1970: розпочався продаж калькуляторів, які можна тримати в руці (фірми Sharp і Canon, вага калькуляторів близько 800 г). Перший радянський калькулятор, виконаний з використанням інтегральних мікросхем — Іскра 111Т.
1971: з'явився перший кишеньковий калькулятор — модель 901B фірми Bomwar розміром 131×77×37 мм, c 4 операціями і 8-розрядним «червоним» індикатором (на світлодіодах); ціна $240.
1972: з'явився перший інженерний калькулятор — HP-35 фірми Hewlett Packard;
1974: Перший радянський мікрокалькулятор — «Електроніка Б3-04» (вперше використаний термін «мікрокалькулятор»).
1977: розроблений перший радянський кишеньковий програмований мікрокалькулятор «Електроніка Б3-21».
1978: кишеньковий калькулятор Casio Mini card.
1979: Hewlett Packard випустила перший калькулятор з алфавітно-цифровим індикатором — HP-41C. Він був програмованим, з можливістю підключення додаткових модулів — RAM, ROM, пристрій для читання штрих-кодів, касети з магнітною стрічкою, флоппі-дисків, принтерів та ін.
1980: з'явився Б3-34 — родоначальник найбільш масової серії радянських і російських програмованих калькуляторів. Більшість моделей радянських програмованих калькуляторів були або його повними функціональними аналогами (МК-54, МК-56), або доробкою (МК-61, МК-52).
1985: в СРСР з'явилися МК-61, МК-52 — допрацьовані версії сімейства Б3-34, у яких збільшений обсяг програмної пам'яті, доданий один регістр і кілька нових функцій. За винятком кількох недокументованих трюків, збережена сумісність з Б3-34.
1985: з'явився перший програмований калькулятор з графічним дисплеєм Casio FX-7000G.
1985: у великому видавництві «Наука. Физматлит» вийшло перше видання самого масового довідника за розрахунками на микрокалькуляторах проф. Дьяконова В. П., тираж усіх трьох видань книги склав 1,05 млн екз.
1986: розпочато випуск першого радянського калькулятора, що програмується на мові Бейсік, у двох варіантах — МК-85 і МК-85М.
2007: З'явився останній (на сьогоднішній день) російський калькулятор МК-152.
Технічні характеристики
Основні параметри калькулятора
- Розміри 320х286х90 мм
- Маса 3 кг
- Споживана потужність 12 Вт
- Для управління використовується 30-клавішна клавіатура. Клавіші мають одинарну, подвійну або потрійну
символіку. Перехід до управління другими і третіми символами (вони інших кольорів) відбувається після натискання на відповідну префіксну клавішу Р або F.
- Мікро-ЕОМ працює в трьох режимах:
- автоматична робота
- програмування
- робота із зовнішніми пристроями (ЗП).
- Вміст дорогоцінних металів: золото - 0,36997 г. срібло - 0,398156 г.
Сфера застосування
Мікрокалькулятор «Электроника МС 1103» призначений для використання у складі пристроїв автоматичного контролю та управління виробничими процесами, автоматизації вирішення науково-технічних та інших завдань, що вимагають програмування. В комплект мікрокалькулятора входить аналого-цифровий перетворювач, призначений для перетворення електричних безперервних сигналів в електричні цифрові кодовані сигнали. АЦП може працювати як від зовнішніх керуючих сигналів, так і в складі мікрокалькулятора.
Фото, відео-матеріали
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
