Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Київ»»
3930529 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
3930529 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
Основні характеристики: | Основні характеристики: | ||
| − | ● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова. | + | ● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова. |
| − | ● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс. | + | ● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс. |
| − | ● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс. | + | ● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс. |
| − | ● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс. | + | ● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс. |
| − | ● елементна база — електронні лампи. | + | ● елементна база — електронні лампи. |
| − | ● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку. | + | ● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку. |
| − | ● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента. | + | ● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента. |
| − | ● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції. | + | ● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції. |
| − | ● структура команд — триадресна. | + | ● структура команд — триадресна. |
| − | ● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри. | + | ● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри. |
| − | ● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів. | + | ● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів. |
| − | ● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс. | + | ● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс. |
| − | ● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно). | + | ● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно). |
| − | ● розрядність машинного слова — 41 біт. | + | ● розрядність машинного слова — 41 біт. |
| − | ● середня швидкодія — 15 тис. оп/с. | + | ● середня швидкодія — 15 тис. оп/с. |
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
Версія за 09:03, 26 квітня 2017
Таранюк Анастасія
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР.
Історична довідка
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу Інституту математики АН УРСР), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б. В. Гнєденко, на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось В. М. Глушковим.
Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).
В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).
Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».
Технічні характеристики
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.
Основні характеристики:
● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова. ● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс. ● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс. ● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс. ● елементна база — електронні лампи. ● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку. ● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента. ● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції. ● структура команд — триадресна. ● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри. ● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів. ● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс. ● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно). ● розрядність машинного слова — 41 біт. ● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.
Сфера застосування
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
