Відмінності між версіями «Діапроектори»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Характеристики)
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
== Характеристики ==  
 
== Характеристики ==  
Більшість діапроекторів призначалася для демонстрації діапозитивів у спеціальних рамках розміром 50 × 50 мм. Рамки виготовлялися з тонкого картону або [[Пластмаса|пластмаси]]. Розмір кадру 24 × 36 мм, рідше зустрічалися рамки на 18 × 24 мм.  
+
Більшість діапроекторів призначалася для демонстрації діапозитивів у спеціальних рамках розміром 50 × 50 мм. Рамки виготовлялися з тонкого картону або пластмаси . Розмір кадру 24 × 36 мм, рідше зустрічалися рамки на 18 × 24 мм.  
  
Деякі моделі діапроекторів («Київ-66 Універсал») застосовувалися для демонстрації діапозитивів, виготовлених на [[Плівка типу 120|фотоплівці шириною 61,5 мм]] в рамках розміром 70 × 70 мм.  
+
Деякі моделі діапроекторів («Київ-66 Універсал») застосовувалися для демонстрації діапозитивів, виготовлених на Плівка типу 120 шириною 61,5 мм   в рамках розміром 70 × 70 мм.  
  
Конструктивно діапроектор складається з розташованих в корпусі [[Лампа розжарення|лампи розжарювання]] (спеціальної лампи або від кінопроектора) з [[Рефлектор (дзеркало)|рефлектора]] у вигляді [[Парабола|параболічного]] [[Дзеркало|дзеркала]], лінзового конденсора, пристроя для зміни діапозитивів або перемотування діафільму та проекційного об'єктива. Живлення діапроектора (фільмоскопа) від [[Мережа живлення|мережі]] 220 В. У дитячих фільмоскопах стояв понижуючий [[трансформатор]] та застосовувалися лампи розжарювання на 6 або 12 В (від мотоциклів або [[Автомобіль|автомобілів]]).  
+
Конструктивно діапроектор складається з розташованих в корпусі лампи розжарювання (спеціальної лампи або від кінопроектора) з рефлектора у вигляді Парабола параболічного , лінзового конденсора, пристроя для зміни діапозитивів або перемотування діафільму та проекційного об'єктива. Живлення діапроектора (фільмоскопа) від Мережа живлення|мережі 220 В. У дитячих фільмоскопах стояв понижуючий трансформаторта застосовувалися лампи розжарювання на 6 або 12 В (від мотоциклів або автомобілів).  
  
У діапроекторі з лампами розжарювання великої потужності (більш 100 ват) для охолодження застосовувався [[вентилятор]] з [[Електродвигун|електроприводом]] та перед конденсором встановлювалося скло, поглинаюче [[теплове випромінювання]] (захист лінзового конденсора та діапозитива від перегріву та викривлення).
+
У діапроекторі з лампами розжарювання великої потужності (більш 100 ват) для охолодження застосовувався вентилятор з електроприводом та перед конденсором встановлювалося скло, поглинаюче теплове випромінювання(захист лінзового конденсора та діапозитива від перегріву та викривлення).  
 
+
Зміна діапозитивів могла здійснюватися вручну, по команді з [[Дистанційне керування|пульта дистанційного керування]] або автоматично за програмою. Для розміщення діапозитивів і їх заміни при демонстрації застосовувались спеціальні прямокутні (ящикові) та кільцеві  (барабанні) діамагазіни.
+
 
+
Дорогі моделі діапроекторів мали пристрій синхронізації з магнітофоном  — показ діафільмів супроводжувався звуковим супроводом, записаним на [[Магнітна стрічка|магнітну стрічку]], додатково записувався сигнал, по якому вироблялася автоматична зміна діафільму.
+
 
+
Деякі моделі діапроектором мали пристрій автоматичного фокусування  — при перегляді через нагрівання відбувалася [[деформація]] слайда та зображення на екрані ставало розмитим.  
+
  
 +
Зміна діапозитивів могла здійснюватися вручну, по команді з пульта дистанційного керування або автоматично за програмою. Для розміщення діапозитивів і їх заміни при демонстрації застосовувались спеціальні прямокутні (ящикові) та кільцеві  (барабанні) діамагазіни.
  
 +
Дорогі моделі діапроекторів мали пристрій синхронізації з магнітофоном  — показ діафільмів супроводжувався звуковим супроводом, записаним на магнітну стрічку, додатково записувався сигнал, по якому вироблялася автоматична зміна діафільму.
  
 +
Деякі моделі діапроектором мали пристрій автоматичного фокусування  — при перегляді через нагрівання відбувалася деформація слайда та зображення на екрані ставало розмитим.
  
 
== Посилання ==  
 
== Посилання ==  

Версія за 20:51, 3 квітня 2017

Єлькін Валентин, 36 група'

Діапрое́ктори

Image1114.jpg

Діапрое́ктор (фільмоскоп, слайдпроектор, кадропроектор) — різновид проекційного апарату для демонстрації діапозитивів, діафільмів та інших носіїв на прозорій основі. Найбільшу популярність набув у XX столітті.

В СРСР випускалися діапроектори[1] «Етюд», «Світло», «Світязь», «Альфа 35-50», «Екран», «Супутник», «Протон» та багато інших.

Діапроектори, призначені для перегляду тільки діафільмів, виготовлених на 35-мм фотокіноплівці з розміром кадру 18 × 24 мм — традиційно називалися «фільмоскоп» (недорогі дитячі фільмоскопи).


Характеристики

Більшість діапроекторів призначалася для демонстрації діапозитивів у спеціальних рамках розміром 50 × 50 мм. Рамки виготовлялися з тонкого картону або пластмаси . Розмір кадру 24 × 36 мм, рідше зустрічалися рамки на 18 × 24 мм.

Деякі моделі діапроекторів («Київ-66 Універсал») застосовувалися для демонстрації діапозитивів, виготовлених на Плівка типу 120 шириною 61,5 мм в рамках розміром 70 × 70 мм.

Конструктивно діапроектор складається з розташованих в корпусі лампи розжарювання (спеціальної лампи або від кінопроектора) з рефлектора у вигляді Парабола параболічного , лінзового конденсора, пристроя для зміни діапозитивів або перемотування діафільму та проекційного об'єктива. Живлення діапроектора (фільмоскопа) від Мережа живлення|мережі 220 В. У дитячих фільмоскопах стояв понижуючий трансформаторта застосовувалися лампи розжарювання на 6 або 12 В (від мотоциклів або автомобілів).

У діапроекторі з лампами розжарювання великої потужності (більш 100 ват) для охолодження застосовувався вентилятор з електроприводом та перед конденсором встановлювалося скло, поглинаюче теплове випромінювання(захист лінзового конденсора та діапозитива від перегріву та викривлення).

Зміна діапозитивів могла здійснюватися вручну, по команді з пульта дистанційного керування або автоматично за програмою. Для розміщення діапозитивів і їх заміни при демонстрації застосовувались спеціальні прямокутні (ящикові) та кільцеві (барабанні) діамагазіни.

Дорогі моделі діапроекторів мали пристрій синхронізації з магнітофоном — показ діафільмів супроводжувався звуковим супроводом, записаним на магнітну стрічку, додатково записувався сигнал, по якому вироблялася автоматична зміна діафільму.

Деякі моделі діапроектором мали пристрій автоматичного фокусування — при перегляді через нагрівання відбувалася деформація слайда та зображення на екрані ставало розмитим.

Посилання


Література

  • Фотокінотехніка: Енциклопедія/Гол. редактор Є. А. Іофіс. — М.: Радянська енциклопедія, 1981. — 447 з. — С. 77.