Відмінності між версіями «Радіометри»
3522390 (обговорення • внесок) (→Фото, відео-матеріали) |
2735987 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|головна= Музей історії техніки | |головна= Музей історії техніки | ||
|категорія= Історія комп'ютерної техніки | |категорія= Історія комп'ютерної техніки | ||
| − | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/ | + | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/Механічні обчислювачі |
|розділ= Радіометри | |розділ= Радіометри | ||
|підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> | ||
Версія за 14:21, 2 квітня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Механічні обчислювачі → Радіометри
Зміст
Загальний опис (принцип дії). Савіцька Яна, 36 група.
Радіометр - це прилад для вимірювання активності радіонукліду в джерелі або зразку (в об'ємі рідини, газу, аерозолю, на забруднених поверхнях) або щільності потоку іонізуючих випромінювань для перевірки на радіоактивність підозрілих предметів і оцінки радіаційного стану в даному місці в даний момент.
Вимірювання вищезгаданих величин називається радіометрією. [1].
Радіометр дозволяє вимірювати активність радіонуклідів та густину потоку іонізуючого випромінювання. Застосовується для аналізу активності джерела випромінювання та перевірки зразків різних речовин, поверхонь, предметів на забрудненість радіонуклідами. [2].
Радіометри використовують для вимірювання ступеня забруднення поверхонь різних предметів радіоактивними речовинами, головним чином Р- і у-частинками. Датчиками радіометрів є газорозрядні й сцинтиляційні лічильники.
Найбільш поширені прилади цієї групи ДП-12, бета-, гамма-радДо-метр мЛуч-А", радіометр "Тисе", радіометричні установки ДП-100М, ДП-100АДМ та ін. [3]
Історична довідка
Роберт Генрі Дік винайшов першим радіометр ще в середині 40-х років. Тоді за допомогою нього можна було б виміряти космічне фонове випромінювання. Потім Дік запропонував Давиду Тоду Вілкінсону (англ. David Todd Wilkinson ) та Пітеру Роллу (англ. Peter G. Roll ) модернізувати радіометр, теоретичне передбачення якого було здійснено Георгієм Гамовим, Ральфом Алфером (англ. Ralph Alpher ) та Робертом Германом (англ. Robert Herman) ще в 1948 р. [4]
Технічні характеристики
Розглянемо дозиметр-радіометр побутовий МКС-05.[5] Його технічні характеристики:
| Енергетичні діапазони вимірювань та енергетична залежність | ||
|---|---|---|
| Гамма- та рентгенівського випромінень | MeB | 0,05…3,0;
±25% |
| Бета-випромінення | MeB | 0,5…3,0 |
| Часові інтервали вимірювань | секунди | 5…70 |
| Час безперервної роботи від нових елементів живлення* | години | 6 000 |
| Діапазон робочих температур | °С | -10…+50 |
| Маса | кг | 0,15 |
| Габарити | мм | 120×52×26 |
Сфера застосування
Сфери використання радіометра:
- Освітні програми;
- Побутове використання.
Радіометри відповідають педагогічним вимогам та рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в закладах освіти як наочне обладнання. Радіометр застосовуються під час вивчення таких предметів як «Фізика», «Захист Вітчизни», «ОБЖД» та «ЦО».
В навчальних закладах, розташованих на радіаційно-забруднених територіях рекомендується встановлювати системи моніторингу радіаційного фону. В таких умовах надзвичайно важливо володіти достовірною інформацією про стан довкілля.
Побутові радіометри використовуються для:
– контролю радіаційної чистоти місць проживання, роботи та відпочинку;
– перевірки радіаційної безпеки предметів побуту, одягу, транспортних засобів, будматеріалів, поверхні ґрунту на присадибних ділянках;
– оцінки радіаційного забруднення продуктів харчування, зокрема лісових ягід та грибів. [5]
Фото, відео-матеріали
