Відмінності між версіями «Кодоскопи»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Загальний опис (принцип дії))
Рядок 13: Рядок 13:
 
Кодоскоп за принципом дії нагадує діапроектор, але за рахунок великої освітленості дозволяє демонструвати на екрані природні об'єкти, а також записи, креслення, схеми без затемнення класу. При цьому з'являється можливість поєднувати світлову інформацію на екрані зі звичайними засобами навчання (картинами, натуральними об'єктами, картою і т. п.). <ref name="kod_5">[http://www.bookfi.ru/priroda/diafilm_epifilm_kodoskop.html Диафильм, эпифильм и кодоскоп – хитрые приспособления докомпьютерной эпохи)]</ref>
 
Кодоскоп за принципом дії нагадує діапроектор, але за рахунок великої освітленості дозволяє демонструвати на екрані природні об'єкти, а також записи, креслення, схеми без затемнення класу. При цьому з'являється можливість поєднувати світлову інформацію на екрані зі звичайними засобами навчання (картинами, натуральними об'єктами, картою і т. п.). <ref name="kod_5">[http://www.bookfi.ru/priroda/diafilm_epifilm_kodoskop.html Диафильм, эпифильм и кодоскоп – хитрые приспособления докомпьютерной эпохи)]</ref>
  
 
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
 
Кодоскоп (також його називають оверхед проектор, графопроектор) винайдений був в 60х рр. минулого століття спеціалістами компанії 3M і відразу завоював прихильність покупців. Завдяки невеликій лінзі Френеля, яка в конструкції оверхед проектора замінила великі і дорогі лінзи, оверхед проектор відрізняється якісним зображенням і доступною ціною.Один з плюсів оверхед проектора в тому, що демонстроване зображення може бути як підготовлено заздалегідь, так і безпосередньо під час показу. <br>
 
Кодоскоп (також його називають оверхед проектор, графопроектор) винайдений був в 60х рр. минулого століття спеціалістами компанії 3M і відразу завоював прихильність покупців. Завдяки невеликій лінзі Френеля, яка в конструкції оверхед проектора замінила великі і дорогі лінзи, оверхед проектор відрізняється якісним зображенням і доступною ціною.Один з плюсів оверхед проектора в тому, що демонстроване зображення може бути як підготовлено заздалегідь, так і безпосередньо під час показу. <br>

Версія за 13:43, 31 березня 2017

Emblema-MIT.png

Боженко Валентина, 36 група.

Загальний опис (принцип дії)

Кодоскоп - це оптичний прилад , призначений для проекції прозорих оригіналів з зображенням на великий екран. [1] Іншими словами, кодоскоп - це вид графопроектора.
Принцип дії кодоскопа:

  1. Кладемо транспарант на конденсор.
  2. Вмикаємо лампу.
  3. Світло від лампи відбивається від рефлектора, надходить на теплофільтр, а з нього – на конденсатор, на якому знаходиться транспарант.
  4. Пройшовши через транспарант, світловий потік, який несе зображення, надходить на об’єктив, а з нього – на плоске дзеркало.
  5. Відбитий від плоского дзеркала світловий потік спрямовується на екран. [2]

Кодоскоп за принципом дії нагадує діапроектор, але за рахунок великої освітленості дозволяє демонструвати на екрані природні об'єкти, а також записи, креслення, схеми без затемнення класу. При цьому з'являється можливість поєднувати світлову інформацію на екрані зі звичайними засобами навчання (картинами, натуральними об'єктами, картою і т. п.). [3]

Історична довідка

Кодоскоп (також його називають оверхед проектор, графопроектор) винайдений був в 60х рр. минулого століття спеціалістами компанії 3M і відразу завоював прихильність покупців. Завдяки невеликій лінзі Френеля, яка в конструкції оверхед проектора замінила великі і дорогі лінзи, оверхед проектор відрізняється якісним зображенням і доступною ціною.Один з плюсів оверхед проектора в тому, що демонстроване зображення може бути як підготовлено заздалегідь, так і безпосередньо під час показу.
Розрізняють такі види кодоскопів:

  • портативні оверхед-проектори - не більше семи кілограм;
  • напівпортативні - до 8кг;
  • стаціонарні моделі - від 8 до 17кг.

Оверхед проектор забезпечує досить яскраве зображення, це дозволяє не затемнювати приміщення при роботі з аудиторією. Можливість робити позначки на слайдах, писати на них у реальному часі збільшує якість сприйняття матеріалу слухачами, змушує стежити за лектором, ходом його думок. [4]

Технічні характеристики

Складові частини кодоскопа

Кодоскоп складається з наступних елементів:

  • Лінзи і дзеркала. Для направлення променя на зображення використовується лінза Френеля. З однієї сторони вона плоска а з іншої - зазублена (доречі такий метод використовується і в маяках).
  • Кронштейн. Кронштейн регулюється, а також він має регулятор фокусування, для того щоб змінюваи висоту і розмір зображення.
  • Фокус. Диск збору або поверх кронштейна дозволяє регулювати фокус для того щоб пристосувати його до поверхні на яку його проектують.
  • Вентилятор. Коли світло ввімкнене вентилятор захищає корпус кодоскопа від перегрівання.
  • Джерело світла. Зазвичай в якості джерела світла виступає звичайна лампочка, що працює від мережі. Проте в останніх портативних версіях використовуються і батарейки. [5]

Сфера застосування

Завдяки зручності кодоскоп широко використовувався в навчальних закладах, але потім його витіснили сучасні цифрові системами мультимедійних презентацій.[1]
На сьогоднішній день кодоскопи, як технічний засіб навчання, використовується лише в стаціонарному варіанті у спеціально пристосованих приміщеннях. Завдяки своїм унікальним можливостям все більше використовуються електронні (мультимедійні) проектори. Нові цифрові технології, що застосовуються в них, дозволяють проектувати на екран великих розмірів (0,5-7,5м по діагоналі) зображення з екрана комп’ютерного монітора. Управління проектором здійснюється дистанційно за допомогою пульта, що дає змогу викладачеві вільно переміщатися по аудиторії.

Фото, відео-матеріали

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел

  1. 1,0 1,1 Кодоскоп. Матеріал з Вікіпедії
  2. Історія розвитку технічних засобів навчання (кодоскопи, кінопроектори)
  3. Диафильм, эпифильм и кодоскоп – хитрые приспособления докомпьютерной эпохи)
  4. Історія розвитку ТЗН
  5. Книга: "Удивительная история", ст. 120