Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Промінь»»
3930529 (обговорення • внесок) |
3930529 (обговорення • внесок) (→Історична довідка) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
− | [[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px]] | + | [[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|100px|МИР-1]] |
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2». | У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2». | ||
Версія за 09:19, 29 березня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Таранюк Анастасія
Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневу мікропрограмного управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).
ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.
У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» буkf створенf перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.
Історична довідка
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».
Технічні характеристики
Машина «Проминь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.
Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.
Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь методом Рунге - Кутта, програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми інтерполяції по методу Ньютона, програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.
Сфера застосування
ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.
Фото, відео-матеріали
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео