Версія за 10:36, 24 березня 2017

Відеостандарти

VideoCD

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Якість зображення можна порівняти з VHS-відео. VideoCD може містити до 99 аудіо/відеодоріжок (англ. A/V-tracks), які можуть містити в собі такі елементи як відео, аудіо або поодинокі зображення (до 2000 картинок високої розділової здатності) із звуковим супроводом чи без нього.

Технічні характеристики

Відео

• Кодек: MPEG-1
• Роздільність:
  • NTSC: 352x240
  • PAL/SECAM: 352x288
• Формат:
  • NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)
  • PAL/SECAM: 4:3
• Кількість повних кадрів на секунду:
  • NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)
  • PAL/SECAM: 25
• Бітрейт: 1 150 кб/с (сталий)

Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити.

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

Аудіо

• Кодек: MPEG-1 Audio Layer II
• Частота дискретизації: 44 100 Гц
• Канали: два моно, або один стерео
• Бітрейт: 224 кб/с (сталий)

Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1 кГц, тоді як DVD вимагає 48 кГц.

VideoDVD

DVD (ді-ві-ді́, англ. Digital Versatile Disc — цифровий багатоцільовий диск; англ. Digital Video Disc — цифровий відеодиск) — носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків. Був розроблений у 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic.

Для відтворення DVD з відео необхідні DVD-привід і декодер MPEG-2 (тобто або побутовий DVD-програвач, або комп'ютерний DVD-привід і програмний плеєр). Фільми на DVD стиснуті з використанням алгоритму MPEG-2 для відео і різних (часто багатоканальних) форматів для звуку. Бітрейт стиснутого відео варіюється від 2000 до 9800 Кбіт/с, часто буває динамічним (VBR Variable bitrate).

Аудіодані в DVD-фільмі можуть бути у форматі PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3). У країнах, що використовують стандарт NTSC, усі фільми на DVD повинні містити звукову доріжку у форматі PCM чи AC-3, а всі NTSC-плеєри повинні ці формати підтримувати. Таким чином, будь-який стандартний диск може бути відтворений на будь-якому стандартному устаткуванні.

У країнах, що використовують стандарт PAL (значна частина Європи), спочатку хотіли ввести як стандарт звуку для DVD формати PCM і MPEG-2, але під впливом тиску громадськості і, йдучи врозріз з побажаннями Philips, DVD-Forum включив Dolby AC-3 у список опціональних форматів звуку на дисках і обов'язкових форматах у плеерах.

Технічні характеристики

Відео

• Кодек: H.262/MPEG-2 (MPEG-1 також підтримується)
• Роздільна здатність:
  • NTSC: 720×480
  • PAL: 720×576
• Кількість повних кадрів на секунду:
  • NTSC: 29.97 або 23.976 кадрів в секунду
  • PAL: 25 кадрів в секунду
• Бітрейт: від 2000 до 9800 Кбіт/с (часто - динамічний)
• Наявність субтитрів

Аудіо

• Багатоканальний "об'ємний" звук.
  • 8 цифрових потоків аудіо (варіантів звукового супроводу для різних мов)
    • 8x2 стерео
    • можна реалізувати 5.1 або 7.1 звук
• Формати: PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3)

HD-video

Відео в кожному з форматів