Відмінності між версіями «Рахівниця»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Сфера застосування)
(Список використаних джерел)
Рядок 42: Рядок 42:
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 
[[Категорія:Потребують опису. МІТ]]
 
[[Категорія:Потребують опису. МІТ]]
[[Файл:I.jpg|ліворуч]]
 
Рахівниця - простий механічний пристрій для підрахунку арифметичних розрахунків, вдосконалений аналог римського абака, є одним з перших обчислювальних пристроїв.
 
 
Рахівниця являє собою раму з нанизаними на спиці кісточками, зазвичай по 10 штук.
 
 
 
 
«Набір» числа здійснюється зрушуванням кісточок з правого краю прута в лівий. Прут, на якому знаходяться всього 4 кісточки, використовувався для розрахунків в полушко (давньоросійська монета, яка дорімнює половині срібній монеті). 1 полушка дорівнювала половині деньгі (давньоросійська срібна монета), тобто чверті копійки, відповідно, чотири кісточки складали одну копійку. Також цей прут використовувався для перекладу фунтів в пуди (1 пуд = 40 фунтів), прут може служити роздільником цілої і дробової частин набраного на рахунках числа, і в обчисленнях не використовуватися.
 
Таким чином, максимальне число, яке можна набрати на рахівниці з сімома рядами цілих чисел, складає 11`111`111,110.
 
 
Після додавання до дев'яти кісточок одного розряду десятій кісточці проводиться операція запису одиниці переносу в наступний розряд, що складається з трьох дій:
 
1. зсувом вліво однією кісточки до дев'яти кісточок додається десята кісточка;
 
2. зрушенням управо всіх десяти кісточок попередній розряд обнуляється;
 
3. зсувом вліво однією кісточки в наступний розряд записується одиниця переносу.
 
 
Виконанням цього правила виключається будь-яке неоднозначне уявлення чисел.
 
 
[[Категорія:Музей історії техніки]]
 
[[Категорія:Музей історії техніки]]

Версія за 18:51, 12 березня 2017

ГоловнаІсторія комп'ютерної технікиІсторія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачіРахівниця

Emblema-MIT.png

Загальний опис (принцип дії) Максименко Андрій 36 група

Рахівниця- найпростіший обчислювальний апарат, який представляє собою рахункові кільця, нанизані на тонкі спиці, обрамлені єдиною рамкою, і всю систему чисел - одиниці, десятки, сотні і т.д. На верхніх рядах рахівниці розташовані цілі числа, причому їх значення зменшується з кожною наступною спицею: від сотень тисяч до одиниць. Під коротким рядом "кісточок" розташовані дробові числа: від десятих до тисячних. Самими простими обчисленнями на рахівниці є додавання і віднімання. Числа набираються починаючи з першого ряду цілих: від 1 до 10. Наступний ряд (на одну спицю вгору) - від 11 до 20 і т.д. Набирайте необхідне число, пересуваючи "кісточки" з відповідного ряду справа наліво. Коли один ряд на спиці заповниться, скористайтесь числами більшого значення - тобто одна "кісточка" верхнього ряду замінює 10 "кісточок" нижнього[1].

Історична довідка

Рахівниця з'явилися на рубежі XV - XVI століть і аж до XX століття масово використовувалися в торгівлі і бухгалтерській справі для арифметичних розрахунків.
В рахівниці застосовується десяткова система числення з бінарним кодуванням (Unary Coded Decimal, UCD).
Кожен ряд кісточок являє собою числовий розряд, причому вгору від прута з чотирма кісточками розряд зростає від одиниць до сотень тисяч, а вниз - зменшується від десятих до тисячних. Максимальне значення для кожного ряду - десять, помножене на вагу розряду (для розряду одиниць максимальне значення - 10, якщо всі кісточки відкладені вліво, для десятків - 100 і так далі).
У країнах Давнього Сходу (Китаї, Японії, Індокитаї) існувала китайська рахівниця. На кожній нитці або дротині в цій рахівниці було по п’ять і по дві кісточки. Лічили одиницями і п’ятірками. У Росії для арифметичних обчислень застосовувалася руська рахівниця, що з’явилася в XVI столітті. Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями математики[2].
В кінці ХХ століття рахівницю замінили калькулятори.

Технічні характеристики

  • Рахівниця являє собою раму з нанизаними на спиці кісточками, зазвичай по 10 штук.
  • «Набір» числа здійснюється зрушуванням кісточок з правого краю прута в лівий.
  • Прут, на якому знаходяться всього 4 кісточки, використовувався для розрахунків в полушко (давньоросійська монета, яка дорімнює половині срібній монеті). 1 полушка дорівнювала половині деньгі (давньоросійська срібна монета), тобто чверті копійки, відповідно, чотири кісточки складали одну копійку.
  • Після додавання до дев'яти кісточок одного розряду десятій кісточці проводиться операція запису одиниці переносу в наступний розряд, що складається з трьох дій:
    • зсувом вліво однією кісточки до дев'яти кісточок додається десята кісточка;
    • зрушенням управо всіх десяти кісточок попередній розряд обнуляється;
    • зсувом вліво однією кісточки в наступний розряд записується одиниця переносу.

Таким чином, максимальне число, яке можна набрати на рахівниці з сімома рядами цілих чисел, складає 11`111`111,110[1][3].

Сфера застосування

  • Застосовували для арифметичних обчислень у стародавні часи[4]
  • Застосовувалася для підрахунку баришів німецькими купцями
  • Торгівля
  • Статистічні підрахунки
  • Фінансові установи

Фото, відео-матеріали

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел

  1. 1,0 1,1 Як рахувати на рахівниці
  2. Інформатика та ЕОМ – виникнення та розвиток
  3. Як рахувати на рахівниці?
  4. Від рахівниці до нетбука