Відмінності між версіями «Стаття проекту "Глобальні проблеми сучасності" Харченко Діана»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 16: Рядок 16:
 
[[Файл:Yadro zemli 0.jpg|Будова землі|міні]]
 
[[Файл:Yadro zemli 0.jpg|Будова землі|міні]]
  
[[Файл:Файл:Yadro-Ze6543рпаві6543павmli.jpg|міні]]
+
[[Файл:Yadro-Ze6543рпаві6543павmli.jpg|міні]]
 
'''Ядро'''
 
'''Ядро'''
  

Версія за 18:27, 1 березня 2017




Тема статті ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ЗЕМЛІ

........

Опис проблеми

Склад і будова глибинних оболонок Землі в останні десятиліття продовжують залишатися однією з найбільш інтригуючих проблем сучасної геології. Адже Земля володіє однією унікальною особливістю – на ній є життя. Тому всебічне вивчення Землі має величезне значення для людства. Знання про неї служать також своєрідною відправною точкою при вивченні інших планет земної групи.


Вчені припускають, що Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії і земної кори.

Будова землі
Yadro-Ze6543рпаві6543павmli.jpg

Ядро

Ядро – це центральна, серцевинна частина земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна казати лише про його радіус – близько 3500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває в розплавлено-рідкому стані, а внутрішня – в твердому. Припускають також, що ядро складається з речовини, схожої на метали (із заліза з домішками кремнію або із заліза і нікелю, є й інші припущення). Температура в ядрі досягає 5 0000 С.

Мантія

Мантія це – внутрішня оболонка, яка вкриває ядро (з грецької “мантія” – “покривало”). Її потужність майже 3 000 км. Мантія – найбільша з внутрішніх оболонок планети (83 % об’єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. Припускають, що, чим ближче до центра Землі, тим тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень градусів до +2 500 0С. При такій температурі речовина мантії мала б бути розплавленою, але плавленню заважає великий тиск. Тому вважають, що вона тверда, але водночас і розпечена.

Вчені припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто вона тверда. Проте в ній на глибині 50–250 км від поверхні Землі розміщується частково розплавлений шар – астеносфера. Він порівняно м’який і пластичний, як пластилін чи віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і таким способом переміщуватися. Швидкість переміщення дуже невелика – декілька сантиметрів за рік. Проте це відіграє вирішальну роль у рухах земної кори, про які йтиметься далі.

Земна кора

Земна кора – верхній твердий шар нашої планети. Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка. Товща (потужність) земної кори найбільша під горами – 70 км, під рівнинами вона становить 35–40 км, а під океанами – лише 5–10 км. Земну кору часто порівнюють зі шкіркою яблука на противагу усій його м’якоті. Проте, це та земна твердь, що є для людей основою світу. Саме на цій тонкій земній корі збудовано міста, по ній ходять люди, течуть річки, в зниженнях лежать моря і океани, з неї видобувають корисні копалини.

Зазирнути в глиб земної кори допомагають шахти і свердловини, що створюються для видобування корисних копалин. Люди давно помітили, що в шахтах із збільшенням глибини температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють в умовах спеки (близько +30 0С). Тепло земній корі передається від мантії. З науковою метою геологи бурять надглибокі свердловини. Найглибша з них (до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові. Із таких вузьких отворів дістають зразки речовини і ретельно її досліджують.

Найкраще будова земної кори відома в поверхневій частині на суходолі. Її видно у відслоненнях на схилах гір, крутих берегах річок, кар’єрах. На поверхневий шар земної кори впливає сонячне проміння. Влітку він прогрівається, восени охолоджується, взимку промерзає, а навесні розтає і поступово знову нагрівається. Проте, вже на глибині 20-30 м, незалежно від пір року, температура цілий рік утримується однакова. А далі з глибиною вона починає підвищуватися.

Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – літосферу. Вона є єдиним твердим (“кам’яним”) шаром, який ніби плаває в пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 200 км. Отже, середня товщина літосфери становить 150-200 км.

Із внутрішньою будовою Землі пов’язано багато запитань, важливих для людей. Чому трапляються землетруси і як їх завбачувати? Чи рухаються материки? Чи вистачить корисних копалин і де їх шукати? Як бачимо, існує чимало таємниць, ключ до яких лежить глибоко в надрах планети. Їх пізнання дасть змогу прочитати кам’яний літопис Землі. В ньому – інформація про речовини й енергію земних глибин.

Склад, будову й історію розвитку Землі вивчає наука геологія.


  • Google Диск (Текстовий документ із описом проблеми)

Блог до проекту

Мультимедійна презентація


Календар подій проекту:

Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)

Методичні та дидактичні матеріали

  1. Тести
  2. Опитування і анкети
  3. Спільно створені матеріали (Google)
  4. Ігри
  5. Стінгазета (
  6. ....

Спілкування між учасниками проекту

  • Чат
  • Форум
  • Блог
  • Спільнота на базі соціальних мереж
  • Skype
  • Telegram
  • Viber
  • Wiki-сторінка
  • Сайт
  • .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Відеоматеріали

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Електронні ресурси

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка