Відмінності між версіями «Кругова логарифмічна лінійка»

Версія за 02:30, 20 лютого 2017

Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі

Кругова логарифмічна лінійка

Кругова логарифмічна лінійка1

Історія винайдення
Винахідниками перших кругових логарифмічних лінійок є англійці — математик і педагог Уїльям Отред і вчитель математики Річард Деламейн (1630р.). Уїльям Отред і Річард Деламейн винайшли логарифмічну лінійку незалежно один від одного. У логарифмічній лінійці шкали зміщувалися щодо один одного, у зв'язку з чим при обчисленні відпадала необхідність використовувати такий тягар, як циркулі. Причому англійці запропонували дві конструкції: прямокутну і круглу, в якій логарифмічні шкали були нанесені на двох концентричних кільцях, що обертаються один щодо одного. У 1632 році в Лондоні вийшла книга Отреда і Форстера “Круги пропорцій” з описом кругової логарифмічної лінійки, а опис прямокутної логарифмічної лінійки Отреда даний в книзі Форстера “Доповнення до використання інструменту, званого “Кругами пропорцій”, що вийшла наступного року.

Опис зовнішнього вигляду
Логарифмічна лінійка складається з корпусу з двома головками, 2-х циферблатів, один з яких обертається за допомогою головки з чорною на ній крапкою і 2-х стрілок, які обертаються за допомогою головки з червоною крапкою. Проти головки з чорною крапкою над рухомим циферблатом знаходиться нерухомий покажчик. На рухомому циферблаті нанесені 2 шкали: внутрішня - основна - рахункова і зовнішня - шкала квадратів чисел. На нерухомому циферблаті нанесені 3 шкали: зовнішня шкала - рахункова, аналогічная внутрішній шкалі на рухомому циферблаті, середня шкала «S» відповідає значенню кутів для відліку їх синусів ,а внутрішня шкала «T» -значенню кутів для відліку їх тангенсів.

Принцип використання
Кругова логарифмічна лінійка призначена для виконання таких математичних операцій: множення, ділення, комбіновані дії, піднесення до квадрату, добування квадратного кореня, знаходження значень тригонометричних функцій синуса і тангенса, а також відповідних зворотних тригонометричних функцій, обчислення площі кола.