Відмінності між версіями «Навчальний курс: "Протистологія"»

Версія за 16:02, 23 грудня 2016

Навчальна дисципліна “Протистологія”

Розробник курсу – кандидат біологічних наук, доцент О.В. Гулай

Анотація навчальної дисципліни “Протистологія”

Опис навчальної дисципліни

Галузь знань 0401 Природничі науки

спеціальність: 8.04010201 Біологія*

01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

спеціальність: 014 Середня освіта. Біологія

Додаткова спеціальність: 014 Середня освіта. Хімія

Статус: виб

1 рік навчання, 2 семестр

Вид контролю – екз

Метою викладання дисципліни “Протистологія” є вивчення особливостей морфофункціональної організації, еколого-біологічних особливостей, систематики та філогенії одноклітинних організмів.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

– формування та вдосконалення знань про особливості будови, систематики,вільноживучих, паразитичних та симбіотичних протист;

– вивчення екологічних особливостей проист;

– засвоєння методів збору, культивування та визначення одноклітинних організмів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

Знати:

Сучасну протистологічну термінологію, основні таксономічні групи та основних представників протист та їх роль в екосистемах.

Особливості морфології, фізіології, відтворення одноклітинних тварин та життєві цикли основних представників;

Значення протист у природі та житті людини;

Індикаційне значення протист та можливості їх використання для оцінки середовища існування.

Вміти:

Застосовувати знання з протистології у практичній діяльності біолога;

Ідентифікувати протист, визначати їх екологічні характеристики, виявляти їх фауністичні групи;

Проводити спостереження у природі та лабораторії.

Володіти:

Методами відбору, фіксації,культивування та визначення протист.

Програма навчальної дисципліни включає лекції, лабораторні заняття, самостійну роботу студентів.

Основний зміст лекційного курсу. Визначення, мета, завдання та структура дисципліни “Протистологія”. Історія протистології. Методи вивчення протистів. Клітинні покриви. Локомоторні комплекси. Скелетні утворення. Живлення та обмін речовин у автотрофних та гетеротрофних протист. Осморегуляція, газообмін, екскреція. Ядерний апарат та розмноження. Екологічні аспекти. Макросистема та еволюція протист. Протистологія як наука. Предмет, об’єкт, мета та завдання протистології. Місце протистології у системі біологічних знань. Історія розвитку протистології. Перспективні напрями використання протист.

Методи вивчення протист. Методи зборів вільноживучих та ендобіонтних одноклітинних. Культивування протист в штучних умовах. Цитохімічні методи дослідження протист. Методи визначення протист.

Особливості організації клітин протист. Надмембранні та субмембранні ускладнення покривів. Джгутиковий та війчасти апарат, будова та функції. Аксоподії. Будова псевдоподій. Цитоскелет амеб та амебоїдний рух. Хімічний склад цитоскелета, органічний та мінеральний цитоскелет. Внутрішній та зовнішній цитосклет. Прикріплювальні органели. Будова джугтика (війки). Скорочення клітини.

Особливості організації ядерного апарату та процеси розмноження. Число та розміри ядер. Структурні компоненти ядер. Гетероморфізм ядер. Мітоз. Проблема амітоза. Статевий процес у протист.

Мембранні органелли. Енергетичні органели: мітохондрії, гідрогеносоми, проксисоми. Проблема симбіотичного походження мітохондрій. Будова та функції пластид. Хлоропласти та лейкопласти. Стигма, будова та функції. Проблема походження пластид. Вакуольна система: лізосоми та екструсоми. Скоротлива вакуоля. Апарат Гольджі. Рух та поведінка. Форми руху протист. Стигма, статоцист та інші чутливі органели. Поняття про кінези. Поняття про таксиси. Види таксисів. Пластичність поведінки протист. Міжклітинне розпізнання у протист.

Систематика та еволюція протист. Проблеми систематики протист. Парафілетичний та поліфілетичний підхід до опису царства Протисти, доцільність використання термінів протисти та найпростіші. Протисти як система двох царств: тварин та рослин. Протисти як група організмів на клітинному рівні організації, шляхи еволюції протист. Огляд основних систематичних груп протист. Саркодові. Загальна характеристика, систематика. Будова та життєві функції амеб. Псевдоподії. Рух та живлення амеб. Розмноження. Інцистування. Поширення. Грунтові амеби. Паразитичні амеби. Дизентерійна амеба та її патогенне значення. Життєвий цикл та шляхи зараження. Раковинні амеби. Особливості будови, різноманітність та поширення. Форамініфери. Будова клітин форамініфер. Особлиовості псевдоподій, будова раковини. Спосіб життя та поширення. Безстатеве та статеве розмноження. Чергування поколінь. Значення формініфер у формуванні вапняків. Практичне значення. Променевики. Особливості будови. Скелет. Спосіб життя та поширення. Трепел та його використання.

Сонячники. Особливості будови цитоплазми та псевдоподій. Розмноження сонячників. Поширення. Утворення джгутиків у особин, що розселяються. Джугиконосці, основні групи, одиночні та колоніальні форми. Паразитичні кінетопластиди. Трипаносоми та лейшманії: типи розмноження, цикли розвитку. Захворювання, що викликаються кінетопластидами та їх профілактика. Гіпермастігіни. Особливості будови. Патогенне значення трихомонади та лямблії. Симбіотичні джгутикові. Фотосинтезуючі джгутикові. Опаліни, особливості будови, життєвий цикл. Значення джгутикових у біологічному колообігу речовин біосфери та як індикаторів забруднення вод. Грегарини – будова, поширення, життєві цикли. Кокцидії – особливості будови у зв’язку з внутрішньоклітинним способом життя. Цикл розвитку та способи зараження тварин. Кокцидіози тварин. Малярійні плазмодії, їх життєвий цикл. Боротьба з малярією. Міксоспоридії – особливості організації та життєвого циклу. Міксоспоридіози риб. Мікроспоридії – особливості організації. Нозематоз бджіл та тутового шовкопряду. Інфузорії. Війчасті інфузорії. Загальна характеристика. Війчастий апарат. Ядерний апарат. Кон’югація та її біологічне значення. Ендоміксис. Найбільш важливі ряди війчастих інфузорій: рівновійчасті, спіральновійчасті, кругловійчасті та маловійчасті. Паразитичні інфузорії та симбіонти передшлунків жуйних та їх значення. Сисні інфузорії. Відмінності від війчастих у зв’язку з особливим способом живлення. Походження інфузорій.

Екологічні особливості протистів. Основні екологічні групи протист. Паразити, симбіонти, коменсали. Середовища життя та поширення протист. Значення вільноживучих протист в загальній екосистемі. Фактори, що визначають поширення. Протисти як індикатори чистоти води.