Відмінності між версіями «Проектування жилетів»
3524693 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Суперкомп'ютер як засіб розробки жілетів Файл:Моделирование_грудной_клетки.jpg|міні|3...) |
3524693 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ==Суперкомп'ютер як засіб розробки жілетів== | |
[[Файл:Моделирование_грудной_клетки.jpg|міні|300px]] | [[Файл:Моделирование_грудной_клетки.jpg|міні|300px]] | ||
<p>Пікова продуктивність двох суперкомп'ютерів, встановлених в ЮУрГУ, становить 117,6 і 12,3 Тфлопс. Вони займають 3-є і 25-є місце в Топ-50.</p> | <p>Пікова продуктивність двох суперкомп'ютерів, встановлених в ЮУрГУ, становить 117,6 і 12,3 Тфлопс. Вони займають 3-є і 25-є місце в Топ-50.</p> |
Версія за 17:37, 20 листопада 2016
Суперкомп'ютер як засіб розробки жілетів
Пікова продуктивність двох суперкомп'ютерів, встановлених в ЮУрГУ, становить 117,6 і 12,3 Тфлопс. Вони займають 3-є і 25-є місце в Топ-50.
Декан факультету обчислювальної математики та інформатики ЮУрГУ, професор Леонід Соколинский розповів CNews, що розподіл завдань за пріоритетними напрямами науки на їх суперкомп'ютерних ресурсах виглядає наступним чином: 52,2% завдань доводиться на ІТ, 33,7% - на енергоефективність та енергозбереження, 9, 4% - на космічні технології, 3,5% - на медичні технології та 1,2% - на ядерні технології.
Якщо ж брати розподіл завдань по галузях, то природно-наукові завдання становлять 65% від загального потоку, інженерні - 33%, соціально-економічні - 2%. Університет використовує суперкомп'ютери і для власних потреб, і для розрахунків за проектами сторонніх замовників. На замовлення держкорпорації «Оборонпром», наприклад, на університетському суперкомп'ютері відпрацьовувалися нові конструкції бронежилетів, що дозволило значно скоротити число натурних експериментів. Ще одне завдання, яке «Оборонпром» вирішував на суперкомп'ютері ЮУрГУ, полягала в моделюванні механіки пошкоджень, які виникають в тілі людини при локальних ударах.
Раніше для подібних експериментів використовувався або технічний пластилін, за допомогою якого досить складно оцінити ступінь травмованості реального людського тіла, або моделі грудної клітини, які коштують досить дорого. У процесі доведення конструкції авіадвигуна чайку моделюють у вигляді еліпса з заданими свойстваміІспользованіе суперкомп'ютера дало можливість «Оборонпрому» значно скоротити витрати на доопрацювання конструкцій, кажуть в ЮУрГУ.
Один кілограм балістичної тканини з синтетичного високомодульного матеріалу, використовуваного в бронежилетах, коштує близько $ 200, а один постріл з будь-якої зброї в Російському центрі випробувань засобів індивідуального захисту при «НДІ Сталі» з виміром швидкості і реєстрацією на технічному пластиліні