Відмінності між версіями «Навчальний курс "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 151: | Рядок 151: | ||
[[Навчальний курс "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"/Семінарське заняття №3|Семінарське заняття №3]] | [[Навчальний курс "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"/Семінарське заняття №3|Семінарське заняття №3]] | ||
| − | ==Змістовий модуль 2 | + | ==Змістовий модуль 2. == |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ===Тема 4. Знакова природа мови=== | |
| + | #Мовознавство і семіотика. | ||
| + | #Типи знаків і специфіка знаків мовної системи. | ||
| + | #Мова як особлива знакова система. | ||
| − | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/3bTITmWDXCIwcmz Лекція №2] |
| − | === | + | ===Тема 5. Структура мови === |
| − | + | #Мовна система і мовна структура. | |
| − | + | #Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. | |
| − | + | #Основні й проміжні рівні мови. | |
| − | + | #Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. | |
| − | + | #Система і норма. | |
| − | + | #Внутрішні системи мовної системи. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Змістовий модуль 3. Назва ...== | ==Змістовий модуль 3. Назва ...== | ||
Версія за 13:56, 12 листопада 2016
Зміст
Назва курсу
ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
Галузь знань: 01 Освіта
Спеціальність: 014.02 Середня освіта (Мова і література (німецька/англійська))
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Мета та завдання навчального курсу
Курс «Загальне мовознавство» завершує лінгвістичну освіту студентів. Його метою є розширити, поглибити й узагальнити теоретичний і професійний рівень лінгвістичної підготовки студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальне мовознавство» є :
- теоретичні: розширити загальнолінгвістичну підготовку словесника, а також поглиблено вивчити проблеми, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомити студентів з філософськими основами сучасного, здобутками вітчизняного, європейського і світового мовознавства; формувати сучасні погляди на проблеми мовознавства, спираючись на історію розвитку вітчизняного, європейського і світового мовознавства; озброїти майбутнього філолога методами наукового дослідження мови;
- практичні: розвивати уміння й навички аналізувати й застосовувати основні положення лінгвістичних теорій у практичній діяльності.
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати:
- основні теоретичні положення лінгвістичної науки;
- дефініції основних термінів (знак, структура знака, мислення, свідомість, мова / мовлення, структура / система мови, мовні рівні, синхронія / діахронія тощо);
- історичні віхи розвитку різних напрямів науки про мову та їхніх представників;
- провідні ідеї, найважливіші аспекти і проблеми сучасного мовознавства;
- методи лінгвістичного аналізу.
вміти:
- аналізувати основні наукові досягнення лінгвістичних досліджень, застосовувати їх під час з’ясування мовних питань;
- наводити визначення основних мовознавчих понять;
- володіти навичками наукового лінгвістичного аналізу;
- використовувати на практиці (під час написання наукових робіт) методи та прийоми дослідження й опису мови;
- характеризувати основні етапи і періоди історії мовознавства;
- аналізувати основні наукові досягнення сучасної лінгвістики, застосовувати їх під час дослідження мовних питань;
- систематизувати основні лінгвістичні знання.
Глосарій до курсу "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"
Автор курсу
Кучинський Болеслав Вікентійович
Учасники
Сторінка координування курсу "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО" (для магістрів)
Графік навчання
Варіант Структура
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
Тема 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна
- Предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства.
- Місце мовознавства в системі наук.
- Прикладне мовознавство.
Тема 2. Людське буття, мислення і мова
- Поняття буття у філософії та лінгвістиці.
- Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема “Іншого” в мовному спілкуванні.
- Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі.
- Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.
Тема 3. Проблема співвідношення мови і мовлення у лінгвістиці та філософії: історичний та соціокультурний аспекти
- Витоки протиставлення мови та мовлення.
- Діалектичний характер зв’язку мови і мовлення в різних соціальних практиках. Писемне та усне мовлення.
- “Міграція” термінів і слів як соціокультурний феномен.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Тема 4. Знакова природа мови
- Мовознавство і семіотика.
- Типи знаків і специфіка знаків мовної системи.
- Мова як особлива знакова система.
Тема 5. Структура мови
- Мовна система і мовна структура.
- Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.
- Основні й проміжні рівні мови.
- Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.
- Система і норма.
- Внутрішні системи мовної системи.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ
Тема 6. Мова і суспільство
- Суспільна природа мови, суспільні функції мови.
- Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми.
- Залежність стану мови від стану суспільства.
- Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація, держава.
- Мова і культура.
- Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми.
- Інтерлінгвістика.
Тема 7. Мова як історична категорія
- Статика і динаміка мови. Функціонування і розвиток мови.
- Чинники розвитку мови. Причини мовних змін.
- Взаємодія мов.
- Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов.
- Про закони розвитку мов.
- Синхронія та діахронія.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV
Тема 8. Методи дослідження мови
- Поняття про методи наукового дослідження.
- Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.
- Описовий метод.
- Порівняльно-історичний метод.
- Зіставний метод.
- Структурний метод.
- Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи.
- Застосування математичних методів у мовознавстві.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V
Тема 9. Герменевтика як методологічний принцип мовознавства
- Становлення і розвиток герменевтики як напрямку філософствування й гуманітарних наук.
- Герменевтика та інтерпретація. Герменевтичний підхід у процесі лінгвістичного дослідження.
- Місце герменевтики в перекладацькій діяльності.
- Пояснення, тлумачення, розуміння як герменевтичні процедури с системі вищої філологічної освіти.
Зміст курсу
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна
- Предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства.
- Місце мовознавства в системі наук.
- Прикладне мовознавство.
Тема 2. Людське буття, мислення і мова
- Поняття буття у філософії та лінгвістиці.
- Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема “Іншого” в мовному спілкуванні.
- Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі.
- Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.
Тема 3. Проблема співвідношення мови і мовлення у лінгвістиці та філософії: історичний та соціокультурний аспекти
- Витоки протиставлення мови та мовлення.
- Діалектичний характер зв’язку мови і мовлення в різних соціальних практиках. Писемне та усне мовлення.
- “Міграція” термінів і слів як соціокультурний феномен.
Змістовий модуль 2.
Тема 4. Знакова природа мови
- Мовознавство і семіотика.
- Типи знаків і специфіка знаків мовної системи.
- Мова як особлива знакова система.
Тема 5. Структура мови
- Мовна система і мовна структура.
- Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.
- Основні й проміжні рівні мови.
- Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.
- Система і норма.
- Внутрішні системи мовної системи.
Змістовий модуль 3. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
- Виникнення мовознавства.
- Мовознавство у Давній Індії.
- Олександрійська граматика.
- Європейське мовознавство в XVII-XVIII століттях.
- Мовознавство XIX століття.
- Лейпцігська лінгвістична школа.
- Женевська лінгвістична школа.
- Казанська лінгвістична школа.
- Московська лінгвістична школа.
- Історія розвитку мовознавства в Україні.
- Празька лінгвістична школа.
- Йєльська лінгвістична школа.
- Копенгагенська лінгвістична школа.
- Мовознавство і соціальні науки.
- Мовознавство і природничі науки.
- Мовознавство і філософія.
- Мова і інші засоби спілкування.
- Соціальні теорії походження мови.
- Звуконаслідувальна і вигукова теорія походження мови.
- Марксистське вчення про походження мови.
- Взаємодія мов і закономірності їх розвитку.
- Зовнішні і внутрішні закони розвитку мов.
- Освіта і розвиток національних мов.
- Закон України про мову.
- Спорідненість мов.
- Поняття літературної мови.
- Мови міжнародного спілкування.
- Штучні міжнародні мови.
- Про мову майбутнього.
- Походження і основні етапи історії письма.
- Алфавіти.
- Основні класифікації мов.
- Основні морфологічні типи мов.
- Мови аналітичної і синтетичної будови.
- Спорідненість мов і порівняльно-історичний метод.
- Спорідненість індоєвропейських мов.
- Германські мови.
- Слов’янські мови.
- Лінгвістична карта України.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
- Зв'язок мовознавства з іншими науками.
- Проблема мовознавства у Давній Індії, граматика Паніні.
- Давньогрецькі філософи про природу назв і про аналогію у мові. Аналіз мовних елементів у логіці та поетиці Арістотеля. Олександрійські граматики.
- Мовознавство середніх віків. Роль арабського мовознавства.
- Мовознавство епохи Відродження. Багатомовні словники: словник П.С. Палласа.
- Лінгвістичні погляди Лейбніца, Ж.-Ж. Руссо, І. Гердера, Д. Віко.
- Граматика Пор-Рояля Арно і Лансло.
- Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ ст.
- «Російська граматика» М. В. Ломоносова.
- Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Гермністика (Ф. Бонн, Р. Раск, Я. Грімм).
- Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Славістика (Й. Доброцький, О.Х. Востоков).
- Лінгвістична концепція А. Шлейхера.
- Філософія мови В. фон Гумбольдта.
- Логіко-граматичний напрямок ХІХ ст. (К. Беккер, Ф. Буслаєв).
- Психологічний напрямок у мовознавстві ХІХ ст. (Г. Штейндаль, О. Потебня).
- Харківська лінгвістична школа як один із напрямів вітчизняного мовознавства другої половини ХІХ ст. (представники, проблеми, завдання).
- Проблеми співвідношення мислення та мови, вчення про слово та його внутрішню форму, граматичні погляди О.О. Потебні.
- Молодограматики, їхні принципи дослідження мови.
- Казанська лінгвістична школа.
- Московська лінгвістична школа (МЛШ).
- Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.
- Виникнення і розвиток структуралізму. Основні школи структуралізму.
- Празький лінгвістичний гурток (ПЛГ).
- Основні напрямки розвитку вітчизняного мовознавства ХХ ст.
- Критика теорії М.Я. Марра.
- Основні напрямки лінгвістичних праць Л.В. Щерби та В.В. Виноградова.
- Основні проблем та напрями сучасного українського мовознавства.
- Поняття про знак. Структура знака. Знакові системи та їх типологія. Семіотика як наука.
- Специфіка мовного знака. Своєрідність мови як знакової системи. Знаковість і одиниці мови.
- Мова як система. Поняття про систему і структуру. Системи матеріальні та ідеальні, первинні і вторинні. Парадигматичні, синтагматичні і ієрархічні відносини між мовними одиницями.
- Проблеми співвідношення мови і мислення
- Психофізичні основи зв’язку мови в мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови в процесі пізнання.
- Мова і суспільство. Суспільна природа мови. Суспільні функції мови.
- Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми.
- Мова як найважливіша етнічна ознака. Соціально-історичні типи мови.
- Соціальна диференціація мови, її основні форми (тереторіальні і соціальні діалекти, арго, жаргони, сленг).
- Залежність стану мови від стану суспільства. Мова і культура.
- Мовна ситуація, її різновиди. Національно-мовна політика.
- Предмет і завдання інтерлінгвістики. Комунікація у багатомовному світі. Світові мови. Штучні мови.
- Мова як засіб спілкування. Поняття «мова», «мовлення» в історії мовознавства. Концепція мовленнєвої діяльності Л.В.Щерби.
- Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення . протиставлення мови і мовлення за різними ознаками.
- Гносеологічний, онтологічний і прагматичний підходи до проблеми «мови і мовлення». Розмежування мови і мовлення та сучасна методика навчання мови.
- Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діохронія.
- Філософські аспекти теорії розвитку мови. Лінгвістичні теорії розвитку мови.
- Поняття про методи наукового дослідження і про лінгвістичний метод, описовий метод.
- Лінгвістичні методи. Історичний та порівняльно-історичний методи. Принципи етимологічного аналізу. Генеалогічна класифікація мов.
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
