Відмінності між версіями «Навчальний курс "Фітоценологія" ПГФ»
(Створена сторінка: =Назва курсу= Фітоценологія ---- Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційн...) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: | ||
0401 Природничі науки | 0401 Природничі науки | ||
+ | |||
+ | спеціальність: | ||
+ | |||
+ | 8.04010201 Біологія* | ||
+ | |||
+ | ==Мета та завдання навчального курсу== | ||
+ | |||
+ | '''Мета''' навчальної дисципліни: | ||
+ | Метою навчального курсу «Фітоценологія» є ознайомити студентів із закономірностями організації фітоценозів та факторами, які впливають на їх організацію, ознаками рослинного угруповання та їх динамікою, основними підходами до класифікації рослинності, класифікацією по домінантах та еколого-флористичною класифікацією (система Браун-Бланке), короткою характеристикою вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. | ||
+ | '''Завдання''' навчальної дисципліни: | ||
+ | Теоретичні – сформувати у студентів систему знань про теоретичні положення і закономірності фітоценології, флористичні і ценотичні особливості фітоценозів, їх динаміку, основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), характеристику вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. | ||
+ | Практичні – виробити у студентів навички виділяти фітоценози, досліджувати їх динаміку, використовувати основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), вміти класифікувати фітоценози. | ||
+ | |||
+ | Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: | ||
+ | '''ЗНАТИ''': | ||
+ | • принципи організації рослинних організмів в рослинні угруповання та систему взаємозв’язків всередині рослинних угруповань. | ||
+ | • головні структурно-функціональні ознаки фітоценозів. | ||
+ | • закономірності взаємозв’язків між фітоценозами та їхнім середовищем існування, давати загальну характеристику провідних факторів середовища. | ||
+ | • принципи та головні сучасні методи класифікації фітоценозів, принципи номенклатури виділених одиниць класифікації, мати уявлення про сучасні визнані школи класифікації рослинності та найбільш розповсюджені синтаксономічні зведення. | ||
+ | • закономірності розвитку рослинного покриву. | ||
+ | • закономірності природно-географічного розподілу рослинності. | ||
+ | • особливості застосування геоботанічних досліджень та їхніх результатів в інших наукових напрямках, в природоохоронній справі, а також у виробництві та інших галузях господарської діяльності. | ||
+ | |||
+ | '''УМІТИ''': | ||
+ | Конструктивні уміння: | ||
+ | • у польових умовах, за стандартними геоботанічними методиками, виконувати повний геоботанічний опис фітоценозів основних типів та класів рослинності України. | ||
+ | • проводити детально-маршрутні геоботанічні дослідження території для встановлення усіх основних синтаксонів рослинності і їх екологічної приуроченості: геоморфології, гідрологічного режиму, ґрунтових умов, умов материнської породи, типу господарського використання. | ||
+ | • в польових умовах, використовуючи методи пробних ділянок та облікових площадок і спеціальні методи аналізу структури рослинних угруповань, визначати та описувати усі статичні ознаки рослинного угруповання. | ||
+ | • використовуючи метод облікових площадок та статистичні методи, встановлювати кількісні характеристики фітоценозів: мінімум-ареал, коефіцієнт схожості між фітоценозами, коефіцієнт спільності, сталість компонентів фітоценоза, частоту трапляння виду, розподіл видів по площі фітоценоза, фітомасу та її розподіл у вертикальній структурі фітоценоза, біологічну продуктивність, загальний енергетинчий баланс та баланс речовин у системі "фітоценоз-екотоп". | ||
+ | • встановлювати параметри основних екологічних факторів рослинних угруповань, використовуючи методики разового вимірювання, а також фізіологічне діючі режими екологічних факторів, використовуючи посезонні вимірювання в умовах стаціонарних досліджень. | ||
+ | • використовуючи метод екологічних профілів та методи класифікації рослинних угруповань, складати еколого-фітоценотичні та еколого-генетичні ряди рослинних асоціацій річкових долин та плакорів. | ||
+ | • в умовах стаціонарних досліджень встановлювати структуру ценопопуляцій домінантів, едифікаторів та рідкісних видів і прогнозувати напрямки їх змін. | ||
+ | • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи методики дослідження життєвості ценопопуляцій визначати тип еколого-фітоценотичної стратегії видів-домінантів та асектаторів. | ||
+ | • використовуючи онтогенетичні, морфологічні, анатомічні методи, в умовах стаціонарних досліджень встановлювати життєві форми рослин у фітоценозах і описувати усі їхні морфологічні та еколого-біологічні особливості. | ||
+ | • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи метод екологічних профілів та спеціальні методи дослідження динаміки рослинних угруповань, описувати усі зміни рослинного покриву стаціонару, розпізнавати серед них оборотні і необоротні, встановлювати їх причини і прогнозувати напрямки розвитку рослинного покриву. | ||
+ | • використовуючи повні геоботанічні описи, за набором діагностичних і індикаторних видів визначати типи лісу, лук, боліт. | ||
+ | • використовуючи набір геоботанічних описів, класифікувати методом Браун-Бланке описані фітоценози. | ||
+ | • картувати окремі екологічні профілі та покриту сіткою профілів територію на основі результатів детально-маршрутних геоботанічних досліджень. | ||
+ | • в умовах маршрутно-рекогносцирувальних досліджень розпізнавати формації зональної, азональної, екстразональної та поясної рослинності і описувати їхню топографічну та геоморфологічну приуроченість. | ||
+ | • складати програму рекогносцирувальних, детально-маршрутних та стаціонарних досліджень рослинності лісів, лук, степів, боліт, вищої водної та бур'янової рослинності залежно від предмету та цілей досліджень рослинного покриву. | ||
+ | Організаторські уміння: | ||
+ | • здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку студентів; | ||
+ | • організовувати різноманітні види колективної та індивідуальної діяльності студентів на занятті і під час екскурсій; | ||
+ | • розвивати активну дослідницьку діяльність студентів; | ||
+ | • керувати і допомагати виконувати науково-дослідницьку роботу студентів. | ||
+ | Комунікативні уміння: | ||
+ | • встановлювати доброзичливі відносини зі студентами; | ||
+ | • знаходити оптимальні форми спілкування зі студентами; | ||
+ | • передбачати результат навчальних дій на відносини зі студентами. | ||
+ | Дослідницькі уміння: | ||
+ | • критично оцінювати результати своєї діяльності; | ||
+ | • вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту і самовиховання; | ||
+ | • вміти виготовляти мікропрепарати і мікрофотографії. |
Версія за 15:43, 11 листопада 2016
Назва курсу
Фітоценологія
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: 0401 Природничі науки
спеціальність:
8.04010201 Біологія*
Мета та завдання навчального курсу
Мета навчальної дисципліни: Метою навчального курсу «Фітоценологія» є ознайомити студентів із закономірностями організації фітоценозів та факторами, які впливають на їх організацію, ознаками рослинного угруповання та їх динамікою, основними підходами до класифікації рослинності, класифікацією по домінантах та еколого-флористичною класифікацією (система Браун-Бланке), короткою характеристикою вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Завдання навчальної дисципліни: Теоретичні – сформувати у студентів систему знань про теоретичні положення і закономірності фітоценології, флористичні і ценотичні особливості фітоценозів, їх динаміку, основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), характеристику вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Практичні – виробити у студентів навички виділяти фітоценози, досліджувати їх динаміку, використовувати основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), вміти класифікувати фітоценози.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: ЗНАТИ: • принципи організації рослинних організмів в рослинні угруповання та систему взаємозв’язків всередині рослинних угруповань. • головні структурно-функціональні ознаки фітоценозів. • закономірності взаємозв’язків між фітоценозами та їхнім середовищем існування, давати загальну характеристику провідних факторів середовища. • принципи та головні сучасні методи класифікації фітоценозів, принципи номенклатури виділених одиниць класифікації, мати уявлення про сучасні визнані школи класифікації рослинності та найбільш розповсюджені синтаксономічні зведення. • закономірності розвитку рослинного покриву. • закономірності природно-географічного розподілу рослинності. • особливості застосування геоботанічних досліджень та їхніх результатів в інших наукових напрямках, в природоохоронній справі, а також у виробництві та інших галузях господарської діяльності.
УМІТИ: Конструктивні уміння: • у польових умовах, за стандартними геоботанічними методиками, виконувати повний геоботанічний опис фітоценозів основних типів та класів рослинності України. • проводити детально-маршрутні геоботанічні дослідження території для встановлення усіх основних синтаксонів рослинності і їх екологічної приуроченості: геоморфології, гідрологічного режиму, ґрунтових умов, умов материнської породи, типу господарського використання. • в польових умовах, використовуючи методи пробних ділянок та облікових площадок і спеціальні методи аналізу структури рослинних угруповань, визначати та описувати усі статичні ознаки рослинного угруповання. • використовуючи метод облікових площадок та статистичні методи, встановлювати кількісні характеристики фітоценозів: мінімум-ареал, коефіцієнт схожості між фітоценозами, коефіцієнт спільності, сталість компонентів фітоценоза, частоту трапляння виду, розподіл видів по площі фітоценоза, фітомасу та її розподіл у вертикальній структурі фітоценоза, біологічну продуктивність, загальний енергетинчий баланс та баланс речовин у системі "фітоценоз-екотоп". • встановлювати параметри основних екологічних факторів рослинних угруповань, використовуючи методики разового вимірювання, а також фізіологічне діючі режими екологічних факторів, використовуючи посезонні вимірювання в умовах стаціонарних досліджень. • використовуючи метод екологічних профілів та методи класифікації рослинних угруповань, складати еколого-фітоценотичні та еколого-генетичні ряди рослинних асоціацій річкових долин та плакорів. • в умовах стаціонарних досліджень встановлювати структуру ценопопуляцій домінантів, едифікаторів та рідкісних видів і прогнозувати напрямки їх змін. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи методики дослідження життєвості ценопопуляцій визначати тип еколого-фітоценотичної стратегії видів-домінантів та асектаторів. • використовуючи онтогенетичні, морфологічні, анатомічні методи, в умовах стаціонарних досліджень встановлювати життєві форми рослин у фітоценозах і описувати усі їхні морфологічні та еколого-біологічні особливості. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи метод екологічних профілів та спеціальні методи дослідження динаміки рослинних угруповань, описувати усі зміни рослинного покриву стаціонару, розпізнавати серед них оборотні і необоротні, встановлювати їх причини і прогнозувати напрямки розвитку рослинного покриву. • використовуючи повні геоботанічні описи, за набором діагностичних і індикаторних видів визначати типи лісу, лук, боліт. • використовуючи набір геоботанічних описів, класифікувати методом Браун-Бланке описані фітоценози. • картувати окремі екологічні профілі та покриту сіткою профілів територію на основі результатів детально-маршрутних геоботанічних досліджень. • в умовах маршрутно-рекогносцирувальних досліджень розпізнавати формації зональної, азональної, екстразональної та поясної рослинності і описувати їхню топографічну та геоморфологічну приуроченість. • складати програму рекогносцирувальних, детально-маршрутних та стаціонарних досліджень рослинності лісів, лук, степів, боліт, вищої водної та бур'янової рослинності залежно від предмету та цілей досліджень рослинного покриву. Організаторські уміння: • здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку студентів; • організовувати різноманітні види колективної та індивідуальної діяльності студентів на занятті і під час екскурсій; • розвивати активну дослідницьку діяльність студентів; • керувати і допомагати виконувати науково-дослідницьку роботу студентів. Комунікативні уміння: • встановлювати доброзичливі відносини зі студентами; • знаходити оптимальні форми спілкування зі студентами; • передбачати результат навчальних дій на відносини зі студентами. Дослідницькі уміння: • критично оцінювати результати своєї діяльності; • вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту і самовиховання; • вміти виготовляти мікропрепарати і мікрофотографії.