Відмінності між версіями «Таблиця до проекту (Шарфун К.І.,2016)»

• Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей.

• Порогом чуттєвості називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: нижній абсолютний, верхній абсолютний та поріг чуттєвості до різниці. Пороги обмежують зону чуттєвості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
• Адаптація — пристосування чуттєвості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
• Взаємодія відчуттів — зміна чуттєвості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої;
• Контраст відчуттів — зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
• Синестезія в психології — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
• Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
• Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину

• Зорові відчуття

Це відчуття кольору і світла. Всі предмети, які нас оточують, володіють яким-небудь кольором, тоді як абсолютно безбарвним предметом може бути тільки той, якого ми зовсім не бачимо. Розрізняють хроматичні кольори – різноманітні відтінки жовтого, синього, зеленого і червоного, і ахроматичні – чорний, білий і проміжні відтінки сірого.

У результаті впливу світлових променів на чутливу частину нашого ока (сітківки) виникають зорові відчуття. У сітківці є два види клітин, що реагують на колір – це палички (близько 130) і колбочки (близько семи мільйонів).

Активність колбочок відбувається тільки в денний час доби, а для паличок, навпаки, такий світло занадто яскраве. Бачення нами кольору – результат роботи колбочок. В сутінках проявляють активність палички, і людина бачить у чорно-білому світі. До речі, звідси і відомий вислів, що вночі всі кішки сірі.

Зрозуміло, що чим менше світла, тим гірше людина бачить. Тому, з метою запобігти зайву напругу при роботі очей, настійно рекомендується не читати в сутінках і темряві. Така напружена діяльність негативно позначається на зорі – можливий розвиток короткозорості.

• Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.

• Слухові відчуття

Розрізняють три види подібних відчуттів: музичні, мовні шуми. Слуховий аналізатор у всіх цих випадках виділяє чотири якості будь-якого звуку: силу, висоту, тембр і тривалість. Крім того, він сприймає темпо-ритмічні особливості звуків, що сприймаються послідовно.

Фонематичний слух – це здатність до сприйняття звуків мови. Його розвиток обумовлює мовленнєвої середовищем, у якому виховується дитина. Добре розвинений фонематичний слух істотно впливає на безпомилковість письмовій промови, особливо в період навчання у початковій школі, тоді як дитина з погано розвиненим фонетичним слухом робить безліч помилок при листі.

Музичний слух малюка формується і розвивається так само, як і мовленнєвий, або фонематичний. Раннє прилучення дитини до музичної культури відіграє тут величезну роль.

• Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.

• Шкірні відчуття

Тактильне відчуття – це відчуття дотику і температурні, тобто відчуття холоду або тепла. Кожен вид нервових закінчень, що знаходиться на поверхні нашої шкіри, дозволяє нам відчути температуру середовища або ж дотик. Зрозуміло, чутливість різних ділянок шкіри різна. Наприклад, до відчуття холоду більше сприйнятливі груди, поперек і живіт, а до дотиків — кінчик мови і подушечки пальців, найменше сприйнятлива спина.

Досить виражений емоційний тон мають температурні відчуття. Так, позитивним почуттям супроводжуються середні температури, незважаючи на те, що емоційні забарвлення тепла і холоду значно розрізняються. Тепло розцінюється як розслаблюючу почуття, а холод, навпаки, бадьорить.

• Нюхові відчуття

Нюх – це здатність відчувати запахи. В глибині носової порожнини розташовуються спеціальні чутливі клітини, сприяють розпізнавання запахів. Нюхові відчуття у сучасної людини відіграють порівняно невелику роль. Однак у тих, хто позбавлений будь-якого органа почуттів, інші працюють більш посилено. Наприклад, глухо-сліпі люди здатні розпізнавати людей і місця по запаху, отримують з допомогою нюху сигнали про небезпеку.

Нюх також може сигналізувати людині про те, що поруч небезпека. Наприклад, якщо в повітрі витає запах гару або газу. На емоційну сферу людини чинять великий вплив запахи оточуючих його предметів. До речі кажучи, існування парфумерної промисловості повністю зумовлено естетичною потребою людини в приємні запахи.

Смакові та нюхові відчуття тісно пов’язані один з одним, так як нюх допомагає визначити якість їжі, а якщо у людини нежить, то всі пропоновані страви йому будуть здаватися позбавленими смаку.

• Смакові відчуття

Вони виникають через подразнення органів смаку. Такими є смакові бруньки, які розташовані на поверхні глотки, піднебіння і язика. Виділяють чотири основних види смакових відчуттів: це гірке, солоне, солодке і кисле. Ряд відтінків, що виникає в межах цих чотирьох відчуттів, надає смакове своєрідність кожної страви.

До кислого сприйнятливі краю мови, до солодкого – його кінчик, а до гіркого – його підстава.

Необхідно зауважити, що на смакові відчуття значною мірою впливає почуття голоду. Якщо людина голодна, то несмачна їжа здається значно приємніше.