Відмінності між версіями «СТАТТЯ ДО ПРОЕКТУ (Пукасенко, 2016)»
4568845 (обговорення • внесок) (→ВСТУП) |
4568845 (обговорення • внесок) (→Спілкування) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Спілкування == | == Спілкування == | ||
| + | Спілкува́ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (Стаття 258 Кримінального процесуального кодексу України). | ||
=== Роль === | === Роль === | ||
| + | Спілкування є один з фундаментів , найвищих соціальних потреб людини , котра включається в нього з моменту свого народження. В спілкуванні людей присутні моральні спонуки , які утримують спілкування в культурних межах, надають йому людяності. Кожна людина є унікальною та неповторною. І коли в спілкуванні розмовляючи на одну тему , думки та погляди можуть співпадати , але вони ніколи не будуть стовідсотково однаковими і не завжди спілкування відбувається у мирному характері. Не рідко відбуваються сварки. Через цей спосіб ми намагаємося доказати опоненту, що він неправий , що його поведінка нам не подобається і ми посилаємося на норму якоїсь поведінки , вважаючи , що вона відома співрозмовникові. | ||
=== Завдання === | === Завдання === | ||
| + | По-перше, він складається безпосередньо із самого акта спілкування,комунікації , у якому беруть участь самі коммуниканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх повинне бути не менш двох. По-друге, коммуниканти повинні робити сама дія, що ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «зчитувати» зі своїх облич опреде-ленное вираження, що свідчить, наприклад, про емоції, пережитих у зв'язку з тим, що повідомляється). По-третє, необхідно, далі визначити в кожнім конкретному комунікативному акті канал зв'язку. | ||
| + | |||
== Мораль == | == Мораль == | ||
== Висновки == | == Висновки == | ||
== Література == | == Література == | ||
Версія за 09:07, 3 листопада 2016
ВСТУП
Людина — це найрозвиненіший біологічно-соціальній об’єкт , якому потрібні собі подібні . Тобто суспільство , та перебування в ньому.
Кожна людина , перебуваючи в суспільстві , вступає у взаємозв’язки один з одним. І одним із таких зв’язків є спілкування. При спілкуванні люди взаємодіють обмінюючись думками , інформацією , досвідом , умінням , навичками ,почуттями , переживаннями …Без спілкування людина, не могла б пізнати себе,оточуючий світ. Їй би не вистачало знань, емоцій, вражень…,точніше вона навіть не здогадувалася, що таке можливе.
Спілкування
Спілкува́ння визначається як передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб (Стаття 258 Кримінального процесуального кодексу України).
Роль
Спілкування є один з фундаментів , найвищих соціальних потреб людини , котра включається в нього з моменту свого народження. В спілкуванні людей присутні моральні спонуки , які утримують спілкування в культурних межах, надають йому людяності. Кожна людина є унікальною та неповторною. І коли в спілкуванні розмовляючи на одну тему , думки та погляди можуть співпадати , але вони ніколи не будуть стовідсотково однаковими і не завжди спілкування відбувається у мирному характері. Не рідко відбуваються сварки. Через цей спосіб ми намагаємося доказати опоненту, що він неправий , що його поведінка нам не подобається і ми посилаємося на норму якоїсь поведінки , вважаючи , що вона відома співрозмовникові.
Завдання
По-перше, він складається безпосередньо із самого акта спілкування,комунікації , у якому беруть участь самі коммуниканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх повинне бути не менш двох. По-друге, коммуниканти повинні робити сама дія, що ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «зчитувати» зі своїх облич опреде-ленное вираження, що свідчить, наприклад, про емоції, пережитих у зв'язку з тим, що повідомляється). По-третє, необхідно, далі визначити в кожнім конкретному комунікативному акті канал зв'язку.
