Відмінності між версіями «Стаття на тему "Політичні ідеї «Слова...»" 2016»

Версія за 10:26, 1 листопада 2016

Вступ

Важливе значення у розвитку державно-політичної думки у Київській Русі мало «Слово про полку Ігоревім» (ХІІ ст.), у якому визначне місце посідали актуальні політичні питання. Відомо, що спроби Володимира Мономаха згуртувати феодальну Київську Русь не досягли мети. В 1185 році Новгород-Сіверським князем Ігорем Святославичем був здійснений невдалий похід на половців.

Велике минуле Руської землі

Автор веде розповідь, співставляючи велике минуле Руської землі з сумним станом її в період феодальної роздробленості. «Сло-во» говорить про Ігоревий похід як про патріотичний подвиг, якому співчувала вся Руська земля. Нещастя і біди Ігорева війська «Слово» пов’язує з феодальними міжусобицями. У князів замість боротьби з поганими міжусобицями, брат став брату говорити: «Це моє і те моє!». Автор звертається до князів: «Вступіться ж, князі, в злата-стремено… За образи цього часу… за землю руську. За рани Ігореві — хороброго Святославича!».

Відношення автора

Автор, немов художник, розгортає яскраву панораму поетичних картин і образів. Він не стільки розповідає про окремі факти походу Ігоря, скільки розмірковує над часткою рідної землі, витаючи над минулим і майбутнім - «від старого Володимира до нинішнього Ігоря». 

Заклик автора

Автор «Слова» закликає руських князів до єднання перед навалою татаро-монгольських полків. Він упевнений, що тільки сильна і дружна Русь на чолі з мудрим правителем, київським князем зможе дати могутній відсіч ворогові.

Талант автора

Невідомий автор поеми - людина рідкісного поетичного таланту, широко бачив історичні процеси свого часу, глибоко знав дружину і книжкову поезію. Він створив шедевр, який не перестає зачаровувати своєю художньою формою та ідейної мети спрямованістю. Автор не ставив собі чітко відобразити факти історії, і цим його твір відрізняється від літописів. Через літературні образи він передав переживання і світовідчуття людей свого часу, з метою впливу на читача (слухача). Сам автор, назвав своє творіння «словом».

Почуття в творі

«Слово о полку Ігоревім» наповнене сильними і схвильованими почуттями. Розповідаючи про похід князя Ігоря та російської дружини, автор настільки сумує і тужить, що не може втриматися від того, щоб не прокоментувати дії Ігоря, і болісно вигукує: «О, далеко зайшов сокіл, птахів б'ючи, до моря! А Ігоря хороброго полку вже не воскресити! »,« О, стогнати Руській землі, поминаючи колишнє час і колишніх князів! » Читаючи «Слово», ми бачимо, що і природа теж відгукується на те, що відбувається. Почуття автора настільки великі, він так близько бере чуже горе і чужі радості, що природа не може не відреагувати на це. Автор наділяє людськими почуттями тварин, дерева, квіти, навіть міські стіни. Йому здається, що всі ці предмети теж можуть співчувати добра і ненавидіти зло, попереджати російських воїнів про які загрожують їм нещастях, переживати разом з ними радість і горе.

Висновок

Таблиця