Відмінності між версіями «"Порівняльна характеристика техніки давньогрецьких стрибків у довжину та сучасних стрибкових видів легкої атлетики" - групи №11 ФФВ, 2016"»
3209140 (обговорення • внесок) (→Стрибки в довжину з розбігу) |
3209140 (обговорення • внесок) (→Стрибки в довжину з розбігу) |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
==== <font color = "red"><I>Стрибки в довжину з розбігу</I></font> ==== | ==== <font color = "red"><I>Стрибки в довжину з розбігу</I></font> ==== | ||
Існує три основних способи стрибків у довжину з розбігу: «зігнувши ноги», «прогнувшись» і «ножиці». У кожному з них присутні чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення. | Існує три основних способи стрибків у довжину з розбігу: «зігнувши ноги», «прогнувшись» і «ножиці». У кожному з них присутні чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення. | ||
| − | + | Розглянемо один з стрибків у довжину з розбігу - способом зігнувши ноги. | |
Розбіг (30-40 м) виконується з поступовим прискоренням. У міру прискорення нахил тулуба поступово зменшується, до кінця розбігу тіло приймає майже вертикальне положення. Готуючись до відштовхуванню, стрибун трохи збільшує довжину останніх 3-4 кроків і як би підсідає в момент передостаннього, самого великого кроку. Останній крок кілька коротшим від попереднього. Це дозволяє стрибунові прискорити постановку поштовхової ноги на брусок. | Розбіг (30-40 м) виконується з поступовим прискоренням. У міру прискорення нахил тулуба поступово зменшується, до кінця розбігу тіло приймає майже вертикальне положення. Готуючись до відштовхуванню, стрибун трохи збільшує довжину останніх 3-4 кроків і як би підсідає в момент передостаннього, самого великого кроку. Останній крок кілька коротшим від попереднього. Це дозволяє стрибунові прискорити постановку поштовхової ноги на брусок. | ||
Відштовхування виконується дуже швидко і різко.Воно супроводжується узгодженими і енергійними рухами махової ноги і рук: махова нога, зігнута в колінному суглобі, виноситься вперед-вгору до горизонтального положення стегна; плечі піднімаються;руки роблять енергійний помах(одна - вперед і декілька всередину,інша - в бік і назад.Відштовхування закінчується повним випрямленням поштовхової ноги в усіх суглобах. | Відштовхування виконується дуже швидко і різко.Воно супроводжується узгодженими і енергійними рухами махової ноги і рук: махова нога, зігнута в колінному суглобі, виноситься вперед-вгору до горизонтального положення стегна; плечі піднімаються;руки роблять енергійний помах(одна - вперед і декілька всередину,інша - в бік і назад.Відштовхування закінчується повним випрямленням поштовхової ноги в усіх суглобах. | ||
Версія за 09:01, 1 листопада 2016
Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти
Додайте логотип проекту
Зміст
Автор проекту
Тема дослідження
Порівняльна характеристика техніки давньогрецьких стрибків у довжину та сучасних стрибкових видів легкої атлетики
Проблема дослідження
Чим відрізняється техніка давньогрецьких стрибків та сучасних стрибкових видів легкої атлетики? Порівняння висоти та довжини з місця деяких тварин та людей.
Гіпотеза дослідження
Сформулюйте гіпотезу дослідження
Мета дослідження
Метою дослідження є оволодіння новими знаннями,фактами про техніку давньогрецьких стрибків у довжину та сучасних стрибкових видів легкої атлетики
Результати дослідження
Олімпійський стрибок у Стародавній Греції
Стрибки в довжину з розбігу входили до складу пентатлона ще в Стародавній Греції. Історики не можуть точно сказати, як проводився цей вид спорту, але відомо, що стародавні атлети стрибали з гантелями в руках, відштовхуючись від твердого грунту, і приземлялися на м'яку, розпушену землю. Інші дослідники вказують, що стрибкова яма була з піском і називалася "скамма". Найбільший Олімпійський стрибок у Стародавній Греції становив 16,3 метрів. Заради довідки треба зауважити, що знаменитий сучасний олімпієць Боб Бімон встановив рекорд 8,9 метрів. Цей стрибок у довжину донині вважається феноменальним. Його перекрив через 23 роки Ральф Бостон, стрибнувши на 5 см далі. Але все одно це майже в 2 рази менше тих результатів, які показували стародавні греки.
Потрібно сказати, що олімпійський стрибок у Стародавній Греції здійснювався не так, як у наші дні. Розбіг був невеликим, а спортсмен відштовхувався двома ногами одночасно. Крім мішечків застосовувалися металеві пояса на талії. Перед стрибком учасники змагання вводили себе в стан трансу,що сприяє прояву левітації. Все це досягалося за допомогою тривалих тренувань. Багатьох дослідників вражає той рівень знань, якими володіли представники давніх цивілізацій. Вони досконало володіли можливостями людської психіки. Тому олімпійський стрибок у Стародавній Греції базувався не тільки на фізичній підготовці спортсменів, але й на вмінні задіяти всі ресурси свого організму за допомогою підсвідомості.
Стрибки в довжину сучасності
Стрибки в довжину — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, хто далі стрибне, відштовхнувшись з-за певної лінії.
В програму спортивних змагань здебільшого входять стрибки в довжину з розбігу, хоча існує різновид стрибків у довжину з місця.
Стрибки з розбігу виконуються в спеціально підготовану яму з піском. Результат фіксується за віддаллю від лінії відштовхування до найближчого до неї відбитку тіла спортсмена в піску. Існує чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.
Рекорди
Рекордсмен світу серед чоловіків — Майк Пауел, США. Його рекодний стрибок — 8 м 95 см, встановлений у 1991 році в Токіо.
Рекорд світу серед жінок, 7 м 52 см, належить радянській спортсменці Галині Чистяковій, уродженці Ізмаїла. Він встановлений у 1988 році в Ленінграді.
Рекорд України, 8 м 35 см, належить одразу двом спортсменам — Сергію Лаєвському (1997) та Романові Щуренку (2000).
Рекорд України серед жінок належить Ларисі Бережній — 7 м 24 см.
Серед спортсменок України далеко стрибали також Інеса Кравець — 7 м 37 см, Олена Шеховцова — 6 м 97 см. Файл:Mages3445.png
Стрибки в довжину з розбігу
Існує три основних способи стрибків у довжину з розбігу: «зігнувши ноги», «прогнувшись» і «ножиці». У кожному з них присутні чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.
Розглянемо один з стрибків у довжину з розбігу - способом зігнувши ноги.
Розбіг (30-40 м) виконується з поступовим прискоренням. У міру прискорення нахил тулуба поступово зменшується, до кінця розбігу тіло приймає майже вертикальне положення. Готуючись до відштовхуванню, стрибун трохи збільшує довжину останніх 3-4 кроків і як би підсідає в момент передостаннього, самого великого кроку. Останній крок кілька коротшим від попереднього. Це дозволяє стрибунові прискорити постановку поштовхової ноги на брусок.
Відштовхування виконується дуже швидко і різко.Воно супроводжується узгодженими і енергійними рухами махової ноги і рук: махова нога, зігнута в колінному суглобі, виноситься вперед-вгору до горизонтального положення стегна; плечі піднімаються;руки роблять енергійний помах(одна - вперед і декілька всередину,інша - в бік і назад.Відштовхування закінчується повним випрямленням поштовхової ноги в усіх суглобах.
У фазі польоту зберігається стійке вертикальне положення тіла. У запобіганні обертального руху тіла вперед і в сторону поштовхової ноги необхідно трохи довше затриматися в положенні «кроку» в повітрі. У другій половині польоту стрибун підтягує поштовхову ногу до махової, піднімає коліна до грудей і опускає руки вперед-вниз або залишає їх витягнутими вперед.Приземлення проводиться одночасно на обидві ноги в яму з піском. Воно закінчується глибоким присіданням і виходом вперед або падінням вперед-в стороя. У момент торкання піску п'ятами ноги кілька розведені і, як тільки олучат упор, згинаються в колінах. Плечі і руки надсилаються вперед, щоб уникнути падіння назад.
Висновки
Зробіть висновки.
Додайте презентація до проекту
Корисні ресурси
Додайте список гіперпосилань на використані при підготовці проекту сайти
