Відмінності між версіями «Стаття до проекту Олексієнко А.Б. ,2016»
4614089 (обговорення • внесок) |
4614089 (обговорення • внесок) (→Вступ) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Вступ == | == Вступ == | ||
| + | Постановка проблеми. Феномен "Я" зазвичай виражається в таких термінах, як "самосвідомість", "самопізнання", "самоставлення", "самість", "Я"-концепція, "Я"-система, "Я"-образ, "ідентичність", і хоча всі вони взаємопов’язані, їх співвідношення і значущість у різних наукових підходах неоднакові. Складність та багатогранність феномену "Я" обумовлюється його сутністю, змістом, структурою та методами вивчення. У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі існує різноманітність концепцій щодо вивчення проблеми "Я", що залишає враження невизначеності та суперечливості навіть у рамках одного напряму дослідження. Проблематичним видається також і співвідношення різних теоретичних підходів. Найбільш дискусивним у науковій літературі є питання про співвідношення понять "Образ "Я", "Я"-концепція", "ідентичність особистості". | ||
| + | Теоретичний аналіз проблеми. Аналіз різних теоретико-експериментальних підходів до вивчення "Я"-концепції показав надзвичайну строкатість термінології, коли для позначення того самого поняття використовуються різні терміни або, навпаки, різні за змістом явища позначаються одним терміном. Як справедливо відзначають учені Кон І.С [11], Столін В.В [24] до нашого часу категоріальний статус поняття "Я", одного з фундаментальних філософсько-психологічних понять, залишається недостатньо чітко визначеним. Такі терміни, як "самість", "ідентичність", "его", "образ себе", "ставлення до себе", "самооцінка", "образ "Я", "самосвідомість", "Я"-концепція", "Я"-система", "уявлення про себе", "Я"- уявлення", "Я-репрезентація", "Я-схема", "Я-маска" тощо, вживаються в найрізноманітніших значеннях. Беручи до уваги той факт, що дані труднощі не є суто термінологічними, автори ряду робіт намагаються зіставити поняття, упорядкувати термінологічне поле проблеми Лісіна М.І [13], Столін В.В. [24]. Враховуючи такий стан доцільно розкрити зміст поняття "Я"-концепція та споріднених понять. Також необхідно визначитись із їх співвідношенням. | ||
| + | Як зазначає А.І.Зеличенко [8], поняття "Я" є занадто великим і тому має кілька значень: а) як певна константа; б) як "господар" (особистість) людини, який відповідає за життя, контролює думки і керує поведінкою; в) як психічна форма самоідентифікації - індивідуалізації людини на тлі навколишнього світу й інших людей (Е.Еріксон); г) як внутрішнє усвідомлення особистістю самої себе. | ||
| + | |||
== Розділ 1 == | == Розділ 1 == | ||
== Розділ 2 == | == Розділ 2 == | ||
Версія за 07:37, 28 жовтня 2016
Вступ
Постановка проблеми. Феномен "Я" зазвичай виражається в таких термінах, як "самосвідомість", "самопізнання", "самоставлення", "самість", "Я"-концепція, "Я"-система, "Я"-образ, "ідентичність", і хоча всі вони взаємопов’язані, їх співвідношення і значущість у різних наукових підходах неоднакові. Складність та багатогранність феномену "Я" обумовлюється його сутністю, змістом, структурою та методами вивчення. У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі існує різноманітність концепцій щодо вивчення проблеми "Я", що залишає враження невизначеності та суперечливості навіть у рамках одного напряму дослідження. Проблематичним видається також і співвідношення різних теоретичних підходів. Найбільш дискусивним у науковій літературі є питання про співвідношення понять "Образ "Я", "Я"-концепція", "ідентичність особистості". Теоретичний аналіз проблеми. Аналіз різних теоретико-експериментальних підходів до вивчення "Я"-концепції показав надзвичайну строкатість термінології, коли для позначення того самого поняття використовуються різні терміни або, навпаки, різні за змістом явища позначаються одним терміном. Як справедливо відзначають учені Кон І.С [11], Столін В.В [24] до нашого часу категоріальний статус поняття "Я", одного з фундаментальних філософсько-психологічних понять, залишається недостатньо чітко визначеним. Такі терміни, як "самість", "ідентичність", "его", "образ себе", "ставлення до себе", "самооцінка", "образ "Я", "самосвідомість", "Я"-концепція", "Я"-система", "уявлення про себе", "Я"- уявлення", "Я-репрезентація", "Я-схема", "Я-маска" тощо, вживаються в найрізноманітніших значеннях. Беручи до уваги той факт, що дані труднощі не є суто термінологічними, автори ряду робіт намагаються зіставити поняття, упорядкувати термінологічне поле проблеми Лісіна М.І [13], Столін В.В. [24]. Враховуючи такий стан доцільно розкрити зміст поняття "Я"-концепція та споріднених понять. Також необхідно визначитись із їх співвідношенням. Як зазначає А.І.Зеличенко [8], поняття "Я" є занадто великим і тому має кілька значень: а) як певна константа; б) як "господар" (особистість) людини, який відповідає за життя, контролює думки і керує поведінкою; в) як психічна форма самоідентифікації - індивідуалізації людини на тлі навколишнього світу й інших людей (Е.Еріксон); г) як внутрішнє усвідомлення особистістю самої себе.
