Відмінності між версіями «ОЗТМ Лаб 1-1»

Версія за 09:01, 30 травня 2016

Мультимедіа (англ. mutimedia, от лат. multum – багато та media, medium – засоби), це комплекс апаратних й програмних засобів, що дозволяють користувачу працювати в інтерактивному режимі з різнотипними даними, що організовані у вигляді єдиного інформаційного середовища.

Складові мультимедіа • Апаратна частина технології мультимедіа як стандартними засобами (монітори, відеоадаптери), так і спеціальними засобами (проектори, аудіокарти, аудіомонітори). • Інформаційна частина технології мультимедіа включає прикладні мультимедійні додатки, що дають користувачу інформацію об об'єктах, а також технологічні засоби, що використовуються для створення різноманітних додатків).

Електронні складові мультимедіа • текст • анімація • аудіо • відео • статичне зображення • інтерактив

Категорії мультимедіа • лінійна мультимедіа – без контролю навігації й використовується для перегляду відеоряду, нагадує кіносеанс; • нелінійна мультимедіа – має інтерактивний контроль й використовується в якості гри, нагадує комп'ютерну рольову гру.

Відео (lat. video – бачу, дивлюсь) – під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, збереження та відтворення візуального та аудіовізуального матеріалу. Під “відео” розуміють відеоматеріал, телесигнал, кінофільм, записані на фізичних носіях (диск, касета та ін.) Характеристики відеосигналу Кількість (частота) кадрів в секунду – число нерухомих зображень, що змінюють один одного при показі 1 секунди відеоматеріалу і створюють ефект рухомих обєктів на екрані. Чим більше частота кадрів в секунду, тим природнішим буде виглядати рух. Системи телебачення PAL і SECAM використовують 25 кадрів в секунду. Комп'ютерні відеоматеріали використовують частоту 30 кадрів в секунду. Розвертка. Розвертка відеоматеріалу може бути прогресивною (рядковою, порядковою) або черезрядковою. Прогресивна розвертка – усі горизонтальні лінії (строки, рядки) зображуються одночасно. Черезрядкова – чергуються парні та непарні рядки. Телебачення використовує р у черезрядкову розвертку. Розрішення. Відеосигнал має вертикальне та горизонтальне розрішення (resolution) яке вимірюється в пікселях. Співвідношення сторін екрану. Співвідношення широти і висоти кадру (aspect ratio) – самий важливий параметр в відео. Кінофільми та телебачення мали співвідношення 4:3. Сприйняття людини наближається до співвідношення 2:1. Сучасні стандарти дозволяють 21:9 і більше. Кількість кольорів та кольорове розрішення. Кількість кольорів та кольорове розрішення відеосигналу описується кольоровими моделями. Стандарт PAL використовує модель YUV, SECAM – YDbDr, комп’ютер – RGB, друк – CMYK. Людське око сприймає від 5 до 10 мільйонів відтінків. Бітрейд або ширина відеопотоку. Ширина (швидкість, bit rate) – кількість оброблюваних біт за секунду. Формат VideoCD – ширина потоку 1 Мбіт в сек. Формат DVD – ширина потоку біля 5 Мбіт в сек. Цифрове телебачення – 10 Мбіт в сек. Розрізняють два типи керування потоком: 􀁹 постійний бітрейд (constant bit rate, CBR); 􀁹 змінний бітрейд (variable bit rate, VBR). Якість відео. Вимірюється за допомогою формальних метрик. Суб'єктивна якість відео вимірюється за методою: 􀁹 вибираються відеопослідовності для тестування; 􀁹 вибираються параметри системи вимірювання; 􀁹 вибирається метод показу відео і підрахунку результатів вимірювань; 􀁹 проводиться тест; 􀁹􀁹 підраховується середня оцінка.