Відмінності між версіями «ЛР12 13 ОЗМ Мохонько Аліна»

Версія за 15:44, 11 травня 2016

Лабораторна робота 12,13

Тема. Відео

Мета. Вивчення представлення рухомого зображення

Завдання:

• Вивчити представлення відео стандартів VideoCD або DivX, VideoDVD, HD-video.
• По одному формату з цих стандартів коротко описати (ітого 3 формата).
• Зберегти відео в кожному з форматів.
• 25-м кадром додати в відео фразу "Поставте мені п'ятірку".

Стандарти відео

HD DVD (англ. High-Definition/Density DVD — «DVD висока чіткість») — технологія запису від компанії Toshiba (в співдружності з компаніями NEC і Sanyo). Використовує диски стандартного розміру (120 міліметрів у діаметрі) і синій лазер із довжиною хвилі 405 нанометрів. Одношаровий HD DVD має ємність 15 ГБ, двошаровий — 30 ГБ. Toshiba також анонсувала тришаровий диск, який зберігатиме 45 ГБ даних. Це менше, ніж ємність основного суперника Blu-ray Disc, що підтримує 25 ГБ на одному шарі та 100 ГБ на чотирьох шарах, але захисники HD DVD стверджують, що багатошарові диски Blu-ray ще досі у розробці. Обидва формати обернено сумісні з DVD і обидва користуються одними й тими ж методиками стиснення відео: MPEG-2, Video Codec 1 (VC1, виходить з формату Windows Media 9) і H.264/MPEG-4 AVC. HD DVD часто неправильно пишеться «HD-DVD», оскільки люди думають, що цю назву аналогічно попереднього покоління «DVD-R/RW».

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення.

DVD-Video відео формат використовується для зберігання цифрового відео на DVD диски, і в даний час є домінуючим форматом відео в Азії, Північній Америці, Європі та Австралії. Диски, що використовують специфікацію DVD-Video вимагають DVD-привід і MPEG-2 декодер. Комерційні DVD фільми кодуються за допомогою комбінації MPEG-2 стиснутого відео і аудіо форматів різною. Фізично, DVD формат схожий на CD з тією відмінністю, що для роботи з DVD дисками використовується лазерний промінь з меншою довжиною хвилі. За рахунок цього досягається велика щільність запису. Також, існують DVD диски з додатковим шаром для зберігання даних, що збільшує обсяг збережених даних на одній стороні вдвічі. Одношаровий DVD диск надає можливість запису до 4,7 Гбайт на одну сторону, а двошаровий - до 8,5 Гбайт.

Формати

MPEG-1 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео). MPEG-1 відео використається у форматі Video CD. MPEG-1 відео був початково розроблений з метою досягти прийнятної якості для відео на потоках 1.5 Мегабіта/c і розділенні 352x240. Попри те, що MPEG-1 застосовується для кодування з низьким розділенням і низьким бітрейтом, стандарт дозволяє використовувати будь-яке розділення до 4095x4095. Більшість реалізацій розроблені з урахуванням специфікації Constrained Parameter Bitstream.

У цей час MPEG-1 — найбільш сумісний формат у сімействі MPEG — він програється практично на всіх комп'ютерах з VCD/DVD програвачами.

Найбільшим недоліком MPEG-1 відео є підтримка тільки прогресивної розгортки. Через цей недолік свого часу досить швидко отримав визнання більш універсальний стандарт MPEG-2.

HDV (англ. High Definition Video) - формат запису відео високої чіткості спершу на DV касети. При цьому відео записується на звичайну miniDV касету зі стисненням MPEG-2 з бітрейтом 25 Мбіт/c. HD-формат розвивається у двох напрямках: HDV, призначеного для відтворення з різних носіїв інформації, і HDTV - призначеного для мовлення по кабельним, супутниковим та ефірним каналам телебачення.

Основними форматами по роздільній здатності є: HD1080 (1920x1080) і HD720 (1280x720). Обидва вони мають співвідношення ширини до висоти кадру (екрана) рівне 16:9. Переглянути HD-відео у всій його красі можна тільки на пристроях відтворення (Монітори, тв-панелі, проектори ...), що підтримують дозвіл екрану не менше 1280х720 пікселів.

Якість відео у форматі HDV нижче, ніж HD 1080 (розмір кадру 1920х1080 пікселів), проте формат HDV широко поширений серед користувачів.

MPEG-4 — група стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео). З'явився у 1998 році і містить у собі групу стандартів стиснення аудіо і відео і суміжні технології, схвалені ISO — Міжнародною Організацією по стандартизації/iEC Moving Picture Experts Group (MPEG). Стандарт MPEG-4 в основному використається для мовлення (потокове відео), запису дисків з фільмами CD, відеотелефонії (відеотелефон), і Широкомовлення, що активно використовує стиснення цифрових відео й аудіо.

MPEG-4 містить у собі багато функцій MPEG-1, MPEG-2 й інших подібних стандартів, додаючи такі функції як підтримка мови віртуально розмітки VRML для показу 3D-об'єктів, об'єктно-орієнтовані файли, підтримка керування правами й різні типи інтерактивного медіа. AAC був стандартизований як доповнення до MPEG-2 (частина 7), був також розширений і включений в MPEG-4.

Посилання