Відмінності між версіями «Стаття до проекту інформаційне суспільство. Тамара Яхонтова»
1085785 (обговорення • внесок) |
1085785 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Українське мистецтво вишивання має давнє походження, витоки якого сягають епохи неоліту. | Українське мистецтво вишивання має давнє походження, витоки якого сягають епохи неоліту. | ||
| + | [[Файл:https://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http%3A%2F%2Ffs33.www.ex.ua%2Fshow%2F165725606%2F165725606.jpg%3F1600&imgrefurl=http%3A%2F%2Fwww.ex.ua%2F90535442&docid=SzxyCq3BbBb54M&tbnid=CxVqYRqcNHhOkM%3A&w=640&h=400&ved=0ahUKEwjkspK2tIvMAhXMHJoKHZEyDsAQMwhqKEUwRQ&iact=mrc&uact=8|міні]] | ||
Вишивки були відомі ще в II ст. до н. е.Стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н.е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.).. На знаменитій куль-обській вазі можна розрізнити сітчасті візерунки: ромби, кола, хрести. Металеві фігурки так званих «танцюристів» із мартинівського скарбу на Черкащині (ІV ст.н.е.) мають на пазусі сорочок широку манішку з сітчастим орнаментом, яка сягає від коміра до пояса. Подібну «манішку» виявлено на бронзовій статуетці з-під Хорола на Полтавщині (ІV–VІІ ст.н.е.) | Вишивки були відомі ще в II ст. до н. е.Стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н.е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.).. На знаменитій куль-обській вазі можна розрізнити сітчасті візерунки: ромби, кола, хрести. Металеві фігурки так званих «танцюристів» із мартинівського скарбу на Черкащині (ІV ст.н.е.) мають на пазусі сорочок широку манішку з сітчастим орнаментом, яка сягає від коміра до пояса. Подібну «манішку» виявлено на бронзовій статуетці з-під Хорола на Полтавщині (ІV–VІІ ст.н.е.) | ||
Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н.е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н.е.)[1]. Унікальною є саме знахідка з Сокольської могили: вона стала свідченням високої майстерності вишивання золотом «в прикріп» та технікою пряденого золота, і вірогідно, є наслідком попереднього тривалого розвитку вишивального мистецтва найдавнішого з досі відомих. | Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н.е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н.е.)[1]. Унікальною є саме знахідка з Сокольської могили: вона стала свідченням високої майстерності вишивання золотом «в прикріп» та технікою пряденого золота, і вірогідно, є наслідком попереднього тривалого розвитку вишивального мистецтва найдавнішого з досі відомих. | ||
Версія за 12:33, 13 квітня 2016
Українське мистецтво вишивання має давнє походження, витоки якого сягають епохи неоліту.
Вишивки були відомі ще в II ст. до н. е.Стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н.е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н.е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.).. На знаменитій куль-обській вазі можна розрізнити сітчасті візерунки: ромби, кола, хрести. Металеві фігурки так званих «танцюристів» із мартинівського скарбу на Черкащині (ІV ст.н.е.) мають на пазусі сорочок широку манішку з сітчастим орнаментом, яка сягає від коміра до пояса. Подібну «манішку» виявлено на бронзовій статуетці з-під Хорола на Полтавщині (ІV–VІІ ст.н.е.)
Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н.е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н.е.)[1]. Унікальною є саме знахідка з Сокольської могили: вона стала свідченням високої майстерності вишивання золотом «в прикріп» та технікою пряденого золота, і вірогідно, є наслідком попереднього тривалого розвитку вишивального мистецтва найдавнішого з досі відомих.
