Відмінності між версіями «Навчальний курс "Порівняльна типологія німецької та української мов"»
| Рядок 60: | Рядок 60: | ||
===Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства=== | ===Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства=== | ||
| − | Тема 1. Предмет і завдання курсу порівняльної типології (типологія як розділ мовознавства; основні розділи сучасної типології; поняття про мовний тип і про тип у мові; морфологічна класифікація мов; рівні типологічного дослідження; поняття ізоморфізму та аломорфізму мовних явищ; поняття про мовні універсалії; поняття мови-еталону (метамови); порівняльна типологія рідної та іноземної мов як підвид часткової типології; порівняльна типологія та її зв’язок з іншими лінгвістичним дисциплінами; місце курсу порівняльної типології німецької й української мов у системі професійної підготовки студентів факультетів іноземних мов. | + | '''Тема 1.''' Предмет і завдання курсу порівняльної типології (типологія як розділ мовознавства; основні розділи сучасної типології; поняття про мовний тип і про тип у мові; морфологічна класифікація мов; рівні типологічного дослідження; поняття ізоморфізму та аломорфізму мовних явищ; поняття про мовні універсалії; поняття мови-еталону (метамови); порівняльна типологія рідної та іноземної мов як підвид часткової типології; порівняльна типологія та її зв’язок з іншими лінгвістичним дисциплінами; місце курсу порівняльної типології німецької й української мов у системі професійної підготовки студентів факультетів іноземних мов. |
| + | '''Тема 2.''' Історія типологічних досліджень (В. Гумбольдт – основоположник типології; класифікуюча типологія (Ф. і А. Шлегелі, В. Гумбольдт, А. Шлейхер, Г. Штайнталь, Ф. Містелі, Н. Фінк, Ф. Ф. Фортунатов); характерологічна концепція типології (В. Скалічка, В. Матезіус, Е. Леві, П. Гартман); ступінчаста типологія (Е. Сепір, Дж. Грінберг); типологія мовних систем (М. С. Трубецькой, А. В. Ісаченко, Т. Мілевський, Ч. Базель); типологічні дослідження на території колишнього Радянського Союзу; внесок вітчизняних вчених у типологічні дослідження). | ||
| − | Тема | + | '''Тема 3.''' Методика типологічного аналізу (метод типології; співвідношення порівняльно-типологічного, контрастивного і конфронтативного опису мов; теорія детермінанти Г. П. Мельникова; метод типологічних індексів Дж. Грінберга; дистрибутивний аналіз; метод безпосередніх складників; трансформаційний метод). |
| + | ===Змістовий модуль 2. Типологія фонологічних і морфологічних систем німецької та української мов=== | ||
| + | '''Тема 1.''' Порівняльно-типологічна характеристика фонемних систем (граничні фонологічні одиниці; критерії типологічної характеристики фонологічних систем; вокалізм і консонантизм; типологічні показники підсистеми голосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського вокалізмів; проблема сильного приступу німецьких голосних, нестабільність артикуляції; основні труднощі при навчанні вимови німецьких голосних; типологічні показники підсистеми приголосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського консонантизму; основні труднощі при навчанні вимови німецьких приголосних. | ||
| − | Тема | + | '''Тема 2.''' Порівняльно-типологічна характеристика суперсегментних засобів (неграничні фонологічні одиниці та їх ознаки; типологічна характеристика суперсегментних засобів зіставлюваних мов; типологічні показники наголосу; специфіка складових структур у німецькій і українській мовах; головні труднощі при навчанні німецьких складових структур (сильний відступ голосних, нескладові голосні, відсутність тривалості приголосних); специфіка німецького й українського словесного наголосу (переважно динамічний характер німецького наголосу і комбінований характер українського наголосу); основні труднощі при навчанні німецького словесного наголосу; типологічні властивості інтонації; інтонація німецької й української фрази; основні інтонаційні типи в німецькій і українській мовах; інтонація як найскладніший для навчання елемент фонології). |
| + | '''Тема 3'''. Типологія морфологічних систем. Способи вираження граматичних значень (класи морфем і словоформ, співвідношення словоформи і слова; найважливіші структурні особливості німецьких і українських словоформ; синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень; переважно синтетичний характер німецької та української словоформ; внутрішня флексія у німецькій та українській мовах; типологія частин мови). | ||
| − | + | '''Тема 4.''' Типологія граматичних категорій (категорія відмінку; категорія числа; основні складнощі навчання утворення і вживання форм числа в німецькій мові; категорія означеності, її граматичний характер у німецькій мові і лексичний – в українській мові; категорія ступеня якості, відмінності у використанні синтетичних і аналітичних форм ступенів; категорія виду і часу; категорія стану, труднощі при навчанні форм пасива в німецькій мові; категорія модальності; категорія особи). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | Тема 4. Типологія граматичних категорій (категорія відмінку; категорія числа; основні складнощі навчання утворення і вживання форм числа в німецькій мові; категорія означеності, її граматичний характер у німецькій мові і лексичний – в українській мові; категорія ступеня якості, відмінності у використанні синтетичних і аналітичних форм ступенів; категорія виду і часу; категорія стану, труднощі при навчанні форм пасива в німецькій мові; категорія модальності; категорія особи). | + | |
| − | + | ||
===Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов=== | ===Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов=== | ||
| − | Тема 1. Порівняльна типологія лексико-семантичних систем (семантична структура і семантичний об’єм слова; збіг і незбіг семантичного об’єму семантично співвідносних слів у німецькій та українській мовах; полісемія і омонімія як семантичні універсалії; співвідношення семантично мотивованих і немотивованих слів в німецькій і українській мовах; системність лексики; лексико-семантичне поле як елемент мови-еталона; види семантичних відношень між словами лексичних систем; синоніми і антоніми як об’єкти і засоби навчання лексики німецької мови; види фразеологічних одиниць як основа їх порівняльно-типологічного опису; загальний і специфічний шари фразеології в німецькій і українській мовах | + | '''Тема 1.''' Порівняльна типологія лексико-семантичних систем (семантична структура і семантичний об’єм слова; збіг і незбіг семантичного об’єму семантично співвідносних слів у німецькій та українській мовах; полісемія і омонімія як семантичні універсалії; співвідношення семантично мотивованих і немотивованих слів в німецькій і українській мовах; системність лексики; лексико-семантичне поле як елемент мови-еталона; види семантичних відношень між словами лексичних систем; синоніми і антоніми як об’єкти і засоби навчання лексики німецької мови; види фразеологічних одиниць як основа їх порівняльно-типологічного опису; загальний і специфічний шари фразеології в німецькій і українській мовах). |
| − | + | ||
| + | '''Тема 2.''' Порівняльно-типологічна характеристика словотворення (словотворчі типи; якісна і кількісна характеристика головних словотворчих моделей німецької і української мов; провідні способи словотворення; переважання суфіксації у сфері українського словотворення, місце суфіксації у німецькому словотворенні; словоскладання і типи складних слів в українській та німецькій мовах; типологія засобів словотвору). | ||
===Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов=== | ===Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов=== | ||
| − | Тема 1. Порівняльно-типологічна характеристика словосполучення (словосполучення в системі одиниць синтаксичного рівня; види сурядного й підрядного зв’язку і засоби їх вираження; типологія словосполучення; основні типи словосполучень у німецькій та українській мовах і їх типологічні характеристики). | + | '''Тема 1.''' Порівняльно-типологічна характеристика словосполучення (словосполучення в системі одиниць синтаксичного рівня; види сурядного й підрядного зв’язку і засоби їх вираження; типологія словосполучення; основні типи словосполучень у німецькій та українській мовах і їх типологічні характеристики). |
| − | Тема 2. Порівняльна типологія речення (двохскладність, номінативність і дієслівність як найважливіші типологічні характеристики німецького речення, відмінності української і німецької мов стосовно цих ознак; формально-типологічні показники двоскладових речень з іменним присудком; основні типи еліпсів у німецькій та українській мовах; еліптичне речення як характерне явище діалогічного мовлення; основні труднощі при навчанні німецьких безособових, неозначено-особових і неповних речень; порядок слів простого речення; граматична, структурна й емоційна функція порядку слів та їх реалізація в німецькій та українській мовах; головні труднощі й основні прийоми інтерференції при навчанні німецького порядку слів; основні показники типології комплексного речення у німецькій та українській мовах; основні випадки міжмовної інтерференції при навчанні німецьких комплексних речень. | + | |
| + | '''Тема 2.''' Порівняльна типологія речення (двохскладність, номінативність і дієслівність як найважливіші типологічні характеристики німецького речення, відмінності української і німецької мов стосовно цих ознак; формально-типологічні показники двоскладових речень з іменним присудком; основні типи еліпсів у німецькій та українській мовах; еліптичне речення як характерне явище діалогічного мовлення; основні труднощі при навчанні німецьких безособових, неозначено-особових і неповних речень; порядок слів простого речення; граматична, структурна й емоційна функція порядку слів та їх реалізація в німецькій та українській мовах; головні труднощі й основні прийоми інтерференції при навчанні німецького порядку слів; основні показники типології комплексного речення у німецькій та українській мовах; основні випадки міжмовної інтерференції при навчанні німецьких комплексних речень. | ||
==Варіант Календар== | ==Варіант Календар== | ||
Версія за 12:33, 22 березня 2016
Зміст
- 1 Назва курсу
- 2 Учасники
- 3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.1.1 Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства
- 3.1.2 Змістовий модуль 2. Типологія фонологічних і морфологічних систем німецької та української мов
- 3.1.3 Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов
- 3.1.4 Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов
- 3.2 Варіант Календар
- 3.1 Варіант Структура
- 4 Зміст курсу
- 5 Ресурси
Назва курсу
Порівняльна типологія німецької та української мов
Галузь знань: 0203 гуманітарні науки
Напрям підготовки: 8.02030302 Мова і література (німецька)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Мета та завдання навчального курсу
Метою вивчення курсу є засвоєння магістрантами типологічних характеристик, а також спільних і відмінних рис німецької та української мови на всіх структурних рівнях у зіставному плані, а також методів їх використання у практиці викладання німецької мови в школах і вищих навчальних закладах з українською мовою навчання.
Завдання вивчення курсу:
- узагальнення знань магістрантами з уже вивчених на попередніх курсах теоретичних дисциплін;
- визначення предмету, мети і завдань порівняльної типології як самостійного розділу типології мов, її місця серед інших мовознавчих дисциплін і взаємозв’язків з ними;
- характеристика методів і принципів, які використовуються у порівняльній типології;
- огляд історії типологічних досліджень;
- аналіз сучасних типологічних теорій і вчень;
- встановлення типологічних подібностей і відмінностей між підсистемами і системами німецької та української мов на:
а) фонологічному; б) морфологічному; в) лексичному; г) синтаксичному рівнях;
- систематизація методів використання результатів типологічного зіставлення обох мов у практиці викладання німецької мови з метою діагностування та прогнозування помилок, зумовлених інтерференційними впливами рідної мови;
- поглиблення магістрантами навичок роботи з науковою літературою з порівняльної типології, вироблення навичок оперування типологічними й мовознавчими термінами, а також порівняльно-типологічною методикою.
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати: сучасні типологічні теорії та вчення, методи та принципи, які використовуються у порівняльній типології; основні типологічні подібності та відмінності німецької та української мов на фонологічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях і причини, які їх зумовлюють;
вміти: обґрунтовувати факти типологічного зіставлення німецької та рідної мови, а також лінгвістичні твердження про спільні та відмінні риси двох мов, оперувати типологічними та мовознавчими термінами, а також порівняльно-типологічною методикою, використовувати результати типологічного зіставлення обох мов у практиці викладання німецької мови з метою діагностування та прогнозування помилок, зумовлених інтерференційними впливами рідної мови.
Автор (автори) курсу
Посилання на сторінки авторів
Учасники
Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства
Тема 1. Предмет і завдання курсу порівняльної типології (типологія як розділ мовознавства; основні розділи сучасної типології; поняття про мовний тип і про тип у мові; морфологічна класифікація мов; рівні типологічного дослідження; поняття ізоморфізму та аломорфізму мовних явищ; поняття про мовні універсалії; поняття мови-еталону (метамови); порівняльна типологія рідної та іноземної мов як підвид часткової типології; порівняльна типологія та її зв’язок з іншими лінгвістичним дисциплінами; місце курсу порівняльної типології німецької й української мов у системі професійної підготовки студентів факультетів іноземних мов.
Тема 2. Історія типологічних досліджень (В. Гумбольдт – основоположник типології; класифікуюча типологія (Ф. і А. Шлегелі, В. Гумбольдт, А. Шлейхер, Г. Штайнталь, Ф. Містелі, Н. Фінк, Ф. Ф. Фортунатов); характерологічна концепція типології (В. Скалічка, В. Матезіус, Е. Леві, П. Гартман); ступінчаста типологія (Е. Сепір, Дж. Грінберг); типологія мовних систем (М. С. Трубецькой, А. В. Ісаченко, Т. Мілевський, Ч. Базель); типологічні дослідження на території колишнього Радянського Союзу; внесок вітчизняних вчених у типологічні дослідження).
Тема 3. Методика типологічного аналізу (метод типології; співвідношення порівняльно-типологічного, контрастивного і конфронтативного опису мов; теорія детермінанти Г. П. Мельникова; метод типологічних індексів Дж. Грінберга; дистрибутивний аналіз; метод безпосередніх складників; трансформаційний метод).
Змістовий модуль 2. Типологія фонологічних і морфологічних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльно-типологічна характеристика фонемних систем (граничні фонологічні одиниці; критерії типологічної характеристики фонологічних систем; вокалізм і консонантизм; типологічні показники підсистеми голосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського вокалізмів; проблема сильного приступу німецьких голосних, нестабільність артикуляції; основні труднощі при навчанні вимови німецьких голосних; типологічні показники підсистеми приголосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського консонантизму; основні труднощі при навчанні вимови німецьких приголосних.
Тема 2. Порівняльно-типологічна характеристика суперсегментних засобів (неграничні фонологічні одиниці та їх ознаки; типологічна характеристика суперсегментних засобів зіставлюваних мов; типологічні показники наголосу; специфіка складових структур у німецькій і українській мовах; головні труднощі при навчанні німецьких складових структур (сильний відступ голосних, нескладові голосні, відсутність тривалості приголосних); специфіка німецького й українського словесного наголосу (переважно динамічний характер німецького наголосу і комбінований характер українського наголосу); основні труднощі при навчанні німецького словесного наголосу; типологічні властивості інтонації; інтонація німецької й української фрази; основні інтонаційні типи в німецькій і українській мовах; інтонація як найскладніший для навчання елемент фонології).
Тема 3. Типологія морфологічних систем. Способи вираження граматичних значень (класи морфем і словоформ, співвідношення словоформи і слова; найважливіші структурні особливості німецьких і українських словоформ; синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень; переважно синтетичний характер німецької та української словоформ; внутрішня флексія у німецькій та українській мовах; типологія частин мови).
Тема 4. Типологія граматичних категорій (категорія відмінку; категорія числа; основні складнощі навчання утворення і вживання форм числа в німецькій мові; категорія означеності, її граматичний характер у німецькій мові і лексичний – в українській мові; категорія ступеня якості, відмінності у використанні синтетичних і аналітичних форм ступенів; категорія виду і часу; категорія стану, труднощі при навчанні форм пасива в німецькій мові; категорія модальності; категорія особи).
Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльна типологія лексико-семантичних систем (семантична структура і семантичний об’єм слова; збіг і незбіг семантичного об’єму семантично співвідносних слів у німецькій та українській мовах; полісемія і омонімія як семантичні універсалії; співвідношення семантично мотивованих і немотивованих слів в німецькій і українській мовах; системність лексики; лексико-семантичне поле як елемент мови-еталона; види семантичних відношень між словами лексичних систем; синоніми і антоніми як об’єкти і засоби навчання лексики німецької мови; види фразеологічних одиниць як основа їх порівняльно-типологічного опису; загальний і специфічний шари фразеології в німецькій і українській мовах).
Тема 2. Порівняльно-типологічна характеристика словотворення (словотворчі типи; якісна і кількісна характеристика головних словотворчих моделей німецької і української мов; провідні способи словотворення; переважання суфіксації у сфері українського словотворення, місце суфіксації у німецькому словотворенні; словоскладання і типи складних слів в українській та німецькій мовах; типологія засобів словотвору).
Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльно-типологічна характеристика словосполучення (словосполучення в системі одиниць синтаксичного рівня; види сурядного й підрядного зв’язку і засоби їх вираження; типологія словосполучення; основні типи словосполучень у німецькій та українській мовах і їх типологічні характеристики).
Тема 2. Порівняльна типологія речення (двохскладність, номінативність і дієслівність як найважливіші типологічні характеристики німецького речення, відмінності української і німецької мов стосовно цих ознак; формально-типологічні показники двоскладових речень з іменним присудком; основні типи еліпсів у німецькій та українській мовах; еліптичне речення як характерне явище діалогічного мовлення; основні труднощі при навчанні німецьких безособових, неозначено-особових і неповних речень; порядок слів простого речення; граматична, структурна й емоційна функція порядку слів та їх реалізація в німецькій та українській мовах; головні труднощі й основні прийоми інтерференції при навчанні німецького порядку слів; основні показники типології комплексного речення у німецькій та українській мовах; основні випадки міжмовної інтерференції при навчанні німецьких комплексних речень.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
Змістовий модуль 1. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 2. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 3. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
