Відмінності між версіями «Навчальний курс: "Органічний синтез"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Варіант Структура)
(Базова)
Рядок 151: Рядок 151:
 
# Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Львів: Центр Європи – 2002, 864 с.
 
# Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Львів: Центр Європи – 2002, 864 с.
 
# Шабаров Ю.С. Органическая химия. – М.: Химия. – 2000, 765 с.
 
# Шабаров Ю.С. Органическая химия. – М.: Химия. – 2000, 765 с.
# Перевалов В.П., Колдобский Г.И. сновы проэктирования и оборудования тонкого органического синтеза. М.: Химия. – 1997, 586 с.
+
# Перевалов В.П., Колдобский Г.И. Основы проектирования и оборудования тонкого органического синтеза. М.: Химия. – 1997, 586 с.
 
# Черних В.П., Зименковский Б.С., Грищенко И.С. Органическая химия. В. 3-х Т. – Харьков:Основа, 1997, 896 с.
 
# Черних В.П., Зименковский Б.С., Грищенко И.С. Органическая химия. В. 3-х Т. – Харьков:Основа, 1997, 896 с.
 
# Терней А. Современная органическая химия. – М.: Мир. – в 2. Т. 1981. 677 с.
 
# Терней А. Современная органическая химия. – М.: Мир. – в 2. Т. 1981. 677 с.

Версія за 12:59, 26 січня 2016


Зміст

Назва курсу

Органічний синтез
напрям підготовки 0401 Природничі науки
спеціальність 6.040101 Хімія*
додаткова спеціальність 6.040102 Біологія
природничо-географічний факультет


Мета та завдання навчального курсу

Мета

Метою данної дисципліни є вивчення теоретичних основ направленого хімічного перетворення органічних сполук із заздалегідь відомими властивостями, загальних та специфічних механізмів процесів та факторів, що впливають на перетворення та селективність реакцій.

Завдання

Основна задача дисципліни органічного синтезу –– формування у майбутніх фахівців наукового світогляду, розвиток сучасних форм теоретичного мислення, здатності аналізувати та розуміти хімічні процеси органічного перетворення, які відбуваються під час виробництва та лабораторного синтезу, навчитись використовувати методи ідентифікації органічних речовин під час синтезу та визначати цільовий продукт. Правильно та лаконічно визначати шляхи перетворення та формування комплексу методик перетворення.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:
- механізми хімічних перетворень, та об’єкти органічного синтезу;
- основні методи виділення, очищення та ідентифікації органічних сполук;
- загальні принципи функціонализації органічних речовин за характером хімічного
вміти:
- складати ланцюги перетворення органічних речовин (прямі та ретросинтетичні), для синтезу сполуки з кінцевою відомою будовою;
- визначати умови протікання хімічних реакцій та спецефічність.


Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Голодаєва О.А.

Учасники

Сторінка координування курсу "Назва навчального курсу" викладач



Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Основи синтезу органічних речовин із заданою будовою та властивостями.

Тема 1. Вступ. Мета, задачі та об’єкти дослідження органічного синтезу. Загальні положення органічного синтезу.

Історія розвитку органічного синтезу. Мета, задачі та об'єкти дослідження органічного синтезу. Визначення найбільш простих речовин, за допомогою яких проводиться синтез . Вибір реальних реакцій, що найбільш підходять до складання молекули. Складання логічної, оптимальної топології схеми синтезу. Синтез речовин, що мають корисні властивості. Встановлення будови речовини. Встановлення структури нових сполук. Встановлення залежності властивостей речовин (фізичних, хімічних, біологічних) від молекулярної будови. Тонкий лабораторний та широкий промисловий синтез. Складання схем перетворень, головн закономірності та правила. Загальна уява про класифікацію механізмів перетворення та їх особливості. Методи встановлення механізмів реакцій, фізичні, хімічні, інструментальні. Загальні положення органічного синтезу. Основні методи виділення, очистки та ідентифікації органічних речовин. Сублімація кристалізація, перегонка, екстракція, випарювання, хроматографія рідких та твердих органічних сполук. Методи дослідження органічних сполук, мас-спектрометрія, ІЧ-, УФ- ЯМР-спектроскопія, рентгеноструктурний аналіз. Їх характеристики, та рекомендації щодо використання. Зустрічний синтез.

Тема 2. Реакції нуклеофільного заміщення в органічних сполуках.

Тема 3. Електрофільне заміщення. Реакції елімінування.

Тема 4. Реакції приєднання в органічних сполуках.

Змістовий модуль 2. Методи модифікування органічних сполук

Тема 5. Перегрупування.

Тема 6. Методи функціоналізації в органічному синтезі.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.


Зміст курсу

Змістовий модуль І. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль ІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Ресурси

Рекомендована література

Базова

  1. Петров А.А., Кальян Х., Трощенко А.Т. Органическая химия. - М.:Высш. Шк., 1981, 592 с.
  2. Несмеянов А.Н., Несмеянов Н.А. Начало органической химии. – в 2. Т. М.: Химия, 1974. – 624 с.
  3. Робертс Дж., Касерио М. Основы органической химии. – М.: Мир, 1978. - -В. 2. т. - 889 с.
  4. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. Львів: Центр Європи – 2002, 864 с.
  5. Шабаров Ю.С. Органическая химия. – М.: Химия. – 2000, 765 с.
  6. Перевалов В.П., Колдобский Г.И. Основы проектирования и оборудования тонкого органического синтеза. М.: Химия. – 1997, 586 с.
  7. Черних В.П., Зименковский Б.С., Грищенко И.С. Органическая химия. В. 3-х Т. – Харьков:Основа, 1997, 896 с.
  8. Терней А. Современная органическая химия. – М.: Мир. – в 2. Т. 1981. 677 с.
  9. Дрюк В.Г., Карцев В.Г, Хиля В.П., Кухта Е.П. Курс органической химии. Биолоигческие аспекты. – Симферополь-Киев-Москва: Таврия. – 2001, 430 с.
  10. Дрюк В.Г., Малиновский М.С. Краткий курс органической химии. - К.: Вища школа, 1987. - 400 с.
  11. Агрономов А.Е. Избранные главы органической химии: Учеб. Пособие для ВУЗов. - М.: Химия, 1990. - 560 с.
  12. Органикум. Практикум по органической химии: в 2-х т. - М., 1979.

Допоміжна

  1. Казицына Л.А., Куплетская Н.Б. Применение Уф-, ИК-, ЯМР- и масс-спектроскопии в органической химии. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 238 с.
  2. Бенкс Дж. Название органических соединений. - М. 1980. - 303 с.
  3. Потапов В.М. Стереохимия. – М.: Химия.-1976. – 695 с.

Інформаційні ресурси

---