Відмінності між версіями «Роздільна здатність»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Роздільна здатність''' - це кількість пікселі, трійок з люмінофорів, по горизонталі та вертикалі робочої поверхні екрану (частини екрану, зайнятої зображенням). | '''Роздільна здатність''' - це кількість пікселі, трійок з люмінофорів, по горизонталі та вертикалі робочої поверхні екрану (частини екрану, зайнятої зображенням). | ||
| + | |||
| + | За аналогією з роздільною здатністю комп'ютерних моніторів, будь-який відеосигнал також має роздільну здатність (англ. resolution, розділення), горизонтальне і вертикальне, що вимірюється у пікселях. Звичайний аналоговий телевізійне розділення складає 720×576 пікселів для стандартів PAL і SÉCAM, при частоті кадрів 50 Герц (одне поле, 2×25); і 648×486 пікселів для NTSC, при частоті 60 Герц (одне поле, 2×29,97). В позначенні 648×480 першим числом позначається кількість крапок у горизонтальній лінії (горизонтальне розділення), а другим числом кількість самих ліній (вертикальне розділення). Новий стандарт високоякісного (англ. high-definition) цифрового телебачення HDTV передбачає роздільну здатність до 1920×1080 (тобто 1920 пікселів на лінію, 1080 ліній) при частоті мелькання 60 Герц з прогресивною розгорткою. | ||
| + | |||
| + | Роздільна здатність у випадку трьохмірного відео вимірюється у вокселях — елементах зображення, що являють собою крапки (кубики) у тривимірному просторі. Наприклад, для простого трьохмірного відео зараз використається в основному роздільність 512×512×512, демонстраційні приклади такого відео доступні навіть на PDA. | ||
Версія за 10:53, 21 травня 2008
Роздільна здатність - це кількість пікселі, трійок з люмінофорів, по горизонталі та вертикалі робочої поверхні екрану (частини екрану, зайнятої зображенням).
За аналогією з роздільною здатністю комп'ютерних моніторів, будь-який відеосигнал також має роздільну здатність (англ. resolution, розділення), горизонтальне і вертикальне, що вимірюється у пікселях. Звичайний аналоговий телевізійне розділення складає 720×576 пікселів для стандартів PAL і SÉCAM, при частоті кадрів 50 Герц (одне поле, 2×25); і 648×486 пікселів для NTSC, при частоті 60 Герц (одне поле, 2×29,97). В позначенні 648×480 першим числом позначається кількість крапок у горизонтальній лінії (горизонтальне розділення), а другим числом кількість самих ліній (вертикальне розділення). Новий стандарт високоякісного (англ. high-definition) цифрового телебачення HDTV передбачає роздільну здатність до 1920×1080 (тобто 1920 пікселів на лінію, 1080 ліній) при частоті мелькання 60 Герц з прогресивною розгорткою.
Роздільна здатність у випадку трьохмірного відео вимірюється у вокселях — елементах зображення, що являють собою крапки (кубики) у тривимірному просторі. Наприклад, для простого трьохмірного відео зараз використається в основному роздільність 512×512×512, демонстраційні приклади такого відео доступні навіть на PDA.
