Відмінності між версіями «Стаття до проекту з ОІ та ІФК "Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби" Непоти Р.В.»
1120825 (обговорення • внесок) |
1120825 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами. | Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами. | ||
| − | [[Файл:Clarence_Whistler_wrestlers_William_Muldoon.jpg|міні]] | + | ==[[Файл:Clarence_Whistler_wrestlers_William_Muldoon.jpg|міні]]== |
Але в кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри. | Але в кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри. | ||
Версія за 10:45, 14 листопада 2015
Зміст
Порівняльна характеристика давньогрецької боротьби та сучасної греко-римської боротьби
Ідея проекту
Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті. Які види спорту існують на сьогоднішній день
Автор проекту
Матеріали проекту
Історія виникнення боротьби
Стародавня Греція - колиска розвитку багатьох видів спорту, і боротьба, як вид спорту, досягла справжнього розвитку саме в Греції. Боротьба була включена з 704 року до н.е. в програму Олімпійських ігор. Вона входила в класичне п'ятиборство - пентатлон: біг, метання списа, метання диска, стрибки і боротьба. Знаменитий грецький атлет Тесеус був засновником перших правил: перемагав той борець, хто кине противника на землю три рази.
У Греції велике значення приділялося професійної підготовки борців, там були організовані перші школи з підготовки спортсменів. Прийоми боротьби широко використовувалися і в підготовці воїнів. Багато видатних мужі Стародавньої Греції були борцями і учасниками Олімпійських ігор - Мілон Кротонский (шестикратний чемпіон Олімпійські ігор), Піфагор, Платон, Піндар, Алкінад.
Римляни перейняли у греків захоплення боротьбою. У них боротьба демонструвалася в поєднанні з кулачним боєм, а в гладіаторських боях - з озброєним боєм, переможці цих боїв ставали народними кумирами.
Але в кінці IV століття школи гладіаторів занепадають і закриваються, припиняють своє існування і Олімпійські ігри.
Лише тільки наприкінці XVIII початку XIX століття в Європу повертається греко-римська боротьба. Тепер місцем її розвитку стає Франція, де й були закладені сучасні правила гри: в греко-римської боротьби захвати проводяться тільки руками, без участі ніг; перемагає в сутичці той, кому вдається покласти противника на обидві лопатки на килим, або ж до перемоги призводить перевагу одного із суперників у 10 балів.
Греко-римська боротьба
Греко-римська боротьба європейський вид єдиноборства, в якому спортсмен повинен, за допомогою певного арсеналу технічних дій (прийомів), вивести суперника з рівноваги і притиснути лопатками до килима. У греко-римській боротьбі, на відміну від вольній, заборонені технічні дії ногами (зачепи, підніжки, підсічки) і захвати ніг руками. Класична боротьба народилася в Древній Греції і отримала розвиток в Римській імперії, а сучасний вигляд греко-римської боротьби сформувався у Франції в першій половині XIX століття.
З +1896 року греко-римська боротьба входить у програму Олімпійських ігор, з 1898 року проводяться чемпіонати Європи, з 1904 року - чемпіонати світу. У Міжнародній федерації боротьби - ФІЛА (FILA; заснована в 1912 році) складається понад 120 країн (1997).
Міжнародною федерацією боротьби найбільшим борцем греко-римського стилю XX століття був визнаний російський спортсмен Олександр Карелін,
