Відмінності між версіями «Моє враження про рідне місто»

Версія за 12:24, 6 листопада 2015

Прочтавши статті про кіровоград , я дізналася про те , що Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.

Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний. 
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:

  10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 — Єлисаветград;
  7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року — Зінов'євськ
  27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року — Кірово;
  від 10 січня 1939 року — Кіровоград.
Також мене вразила кількість відомих людей , які були пов'язані з Кіровоградом.

ВІН ДБАВ ПРО БІДНЯКІВ (Савелій Остроухов)

Ці будинки, що знаходяться на перехресті вулиць К.Маркса та Т.Шевченка, відомі усім кіровоградцям і багатьом гостям міста. У них кожен із нас бував неодноразово, бо вони - невід'ємна частка нашого буття. Мова йде про кінотеатр „Зоряний", міську дитячу поліклініку, житловий будинок із книжковим магазином на першому поверсі. До Жовтневої революції 1917 року тут розміщувалися будинки, споруджені і подаровані місту однією людиною. Савелій Кирилович залишив по собі добрий слід у місті, в якому прожив усе життя. 31 березня (ст.ст.) 1881 року за його духовним заповітом у розпорядження міського громадського управління передано два цегляних будинки з різними службами, у тому числі й безплатною бібліотекою на розі Петрівської та Перспективної (з них починається наша розповідь). Крім того, до будинків прилягало майже півтора гектара землі.

ДОБРОТВОРЦІ З РОДИНИ МАКЕЄВИХ

16 жовтня (ст.ст.) 1762 року російська імператриця Катерина ІІ видала указ, згідно з яким розкольникам, що селилися поблизу фортеці св.Єлисавети, дозволено було займатися торгівлею і зватися купцями. Цим правом негайно скористався Петро Макеєв - один із тих переселенців, хто прибув на береги Інгулу ще в 1755 році. Петро Макеєв започаткував купецьку династію, створивши одну з найбагатших торговельних фірм у місті. Його справу продовжували сини, внуки. І всі вони були благодійниками, багато робили для розбудови, благоустрою міста, яке дуже любили. Цим уславився Микола Микитович - міський голова з 1857 по 1860 рік. За часів перебування на високій посаді Миколи Макеєва місто збагатилося кількома новобудовами, зокрема, шістьма магазинами.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім - І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва. За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п'єс різних жанрів. Серед них - побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п'єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.

МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Марко Лукич Кропивницький народився 7 травня 1840р. в с. Бежбайраки на Херсонщині. Батько його - "чоловік труда, труда мозольного", - досяг достатку й становища в суспільстві (мав посаду управителя панських маєтків).

Винниченко Володимир Кирилович

28.07.1880-06.03.1951 Відомий український прозаїк, драматург, публіцист та громадський діяч. Голова Генерального Секретаріату Центральної Ради, в 1918-19 рр. очолював Директорію.

Маланюк Євген Филимонович

2.02.1897- 16.02.1968 Поет, літературознавець, культуролог, історіософ української діаспори. Учасник визвольних змагань доби УНР.

Сухомлинський Василь Олександрович

28.09.1918- 2.09.1970 Педагог, письменник. Член-кореспондент АПН СРСР.

І це ще не вся скарбниця відомих людей  які пов'язані з містом Кіровоград.

Стереотипне уявлення про Кіровоград – провінційне індустріальне місто з брудними вулицями у оточенні банальної совдепівської забудови. Але цей стереотип побудований на банальному дефіциті інформації.

Кіровоградщина славиться археологічними пам’ятками, найцікавішими серед яких є  Трипільське поселення ІII тис. до н.е. біля с.Володимирівки Новоархангельського району, Чорноліське, Тясминське та Калантаївське укріплення-городища. Міста Кіровоград та Олександрія багаті на історико-культурні пам’ятки.
Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині - оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок i водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки i пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку. Окремо необхідно відзначити Дендропарк «Веселі боковеньки».
Кіровоград має значні перспективи стати туристичним містом, і він повинен ним стати.

Хоральна синагога та будинок Мейтуса (вулиця Віктора Чміленка). Шедеври двох єлисаведградських архітекторів - Нобелівського та Паученка збудовані наприкінці ХІХ століття.

Будівлі колишнього Юнкерського кавалерійського училища, яке колись було одним із найкрупніших військових училищ імперії. В комплекс училища входили: триповерховий палац, штабний та навчальний корпуси, манеж, офіцерське зібрання та стайні. Нині тут військова частина
Лікарня Вайсенберга

Ця чудова будівля, в якій нині розміщене обласне управління охорони здоров’я, була зведена за проектом геніального єлисаветградського архітектора Якова Паученка.

Лікарня Гольденберга

Ще одне творіння Паученка – ще одна єврейська лікарня зведена на кошти Ісаака Абрамовича Гольденберга, лікаря нервових захворювань, ерудита і новатора.

Лікарня Святої Анни

Ця чудова лікарня, яка нині виконує функції роддому, була зведена на кошти видатної меценатки грецького походження Анни Дмитрян (Мартакі у дівоцтві).

Хоча, звичайно, це далеко не все цікаве що є в Кіровограді, але це найяскравіші враження, які виникли в мене від прочитаного про кіровоград.

При складенні враження про моє рідне місто я орієнтувалась по таким питанням:

• А ви знаєте історію рідного міста ?
• Які відомі люди Ваші земляки?
• Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
• Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
• Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
• Якими пам’ятками природи багатий рідний край?