Відмінності між версіями «Проект з ОІТ та ІФК:"Порівняльна характеристика винагород на Олімпійських іграх давнього атлета та сучасного спортсмена."-№11 групи ФФВ,2015»

Версія за 22:11, 5 листопада 2015

Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти

Додайте логотип проекту

Автор проекту

Ляшенко Василь Васильович

Тема дослідження

Порівняльна характеристика винагород на Олімпійських іграх давнього атлета та сучасного спортсмена.

Проблема дослідження

Сформулюйте проблему дослідження

Гіпотеза дослідження

Сформулюйте гіпотезу дослідження

Мета дослідження

Сформулюйте мету дослідження

Результати дослідження

Олімпійські ігри Стародавньої Греції

Тисячоріччя тому народ греції мав цивілізацію. Греки любили Різні види спорту, тому що вірили, що міцне тіло так само важливе, Як і розум. Основними видами змагань були біг і перегони на Колісницях, греки любили бокс і боротьбу. Релігія була для Греків дуже важливою, вони вірили у багатьох богів, і найголовнішим Серед них був Зевс. Храм було споруджено в долині олімпії, Спортивні змагання були складовою частиною релігійних церемоній, Що проводилися тут. 776 рік до нової ери — рік, коли було вперше зареєстровано Результати спортивних змагань, що проводилися під час церемоній На честь Зевса. Ігри проводилися тоді що чотири роки. Навіть війни Припинялися на цей період, аби чоловіки та юнаки змогли стати Учасниками. Ці ігри стали відомі під назвою олімпійські. Вважають, що олімпійські ігри стародавньої греції взяли свій Початок у 776 році до нової ери, коли офіційно було зафіксовано Ім’я першого переможця ігор пекаря з еллади — Коройба. Ігри у стародавній греції проводилися один раз на чотири роки На честь бога Зевса. Всі змагання та конкурси проходили В давньогрецькому поселенні олімпія, що було розташоване В північно-західній частині півострова пелопоннес на півдні Еллади. На території олімпії були розбудовані гімнасій, палестра, стадіон, Гіподром, будинок для гостей, що дозволяло проводити грандіозні Спортивні змагання. Перші Олімпійські ігри тривали один день і програма Ігор включала один вид змагань. З розквітом і зростанням популярності Ігор на території Греції програма змагань поступово розширювалася. Успіх стародавніх Олімпійських ігор можна частково пояснити любов’ю греків до змагань, повагою до гармонії і краси людського тіла, прагненням до єдності розуму, тіла й духу в їхньому житті. За часів Олександра Македонського і Римської імперії сенсаційність, комерційність і вимоги атлетів дедалі більшої винагороди змінили систему цінностей та релігійне значення Ігор. Олімпійські ігри припинилися в 393 році нової ери у період правління християнського імператора Феодосія I. У 426 році за наказом Феодосія II всі споруди було знесено. Землетруси й повені довершили руйнацію і поховали руїни.

У греції проходили і інші популярні серед населення змагання ,що мали загальногрецький характер.До наших часів дійшли відомості про Немейські,Піфійські та Істимські ігри. Нагородами на цих змаганнях були:  Немейсткі ігри.Вінок із плюща або селери.  Піфійські ігри. Спочатку яблука а згодом -вінок із лаврових гілок.  Істмійські ігри.Вінок із соснових гілок.

Відродження Олімпійських ігор

Олімпійські ігри Стародавньої Греції лишили яскравий слід у світовій культурі. Тому, цілком природно, що у різні часи робилися спроби їх відродження. Видатні державні та культурні діячі Італії, Британської імперії, Німеччини, Швеції, Греції, Америки та Канади, починаючи з ХV століття н.е., говорили про необхідність відродження Олімпійських ігор. Проте всі ці спроби виявились безрезультатними. І тільки видатному французькому просвітителю та гуманісту ХІХ століття барону П'єру де Кубертену вдалося реалізувати ідею відродження Олімпійських ігор. Будучи захопленим ідеєю звеличення Франції за рахунок просвітництва, розвитку духовних і фізичних якостей французів, П'єр де Кубертен звернувся до спорту не лише як до засобу фізичного виховання людини, а й як до фактора зміцнення миру і взаєморозуміння між народами. Найбільш близькими і співзвучними поглядам Кубертена про місце спорту у суспільстві виявилися погляди стародавніх греків, які були реалізовані під час проведення Олімпійських ігор. Кампанію з відродження Олімпійських ігор П'єр де Кубертен розпочав у 1887 році, зумівши залучити до неї багатьох видатних людей того часу, серед яких був і наш співвітчизник генерал Олексій Дмитрович Бутовський. Діяльність П'єра де Кубертена привела до тріумфального конгресу, де було прийнято рішення про проведення Олімпійських ігор. Протягом більше ніж 100 років п’ять кілець Олімпійських ігор надихають атлетів усього світу на нові здобутки. Відновлені в Афінах (Греція) у 1896 році Олімпійські ігри сьогодн і стали найпопулярнішими і найбільш поважаними змаганнями в усьому світі. П’єр де Кубертен, засновник сучасних Ігор, прагнув масового залучення молоді до активної участі в спорті. Він та його соратники сприяли проведенню змагань атлетів, ґрунтуючись на ідеалах, які нині відомі як олімпізм. У прагненні відродити Олімпійські ігри на сучасному етапі П’єр де Кубертен багато запозичив із історії організації й проведення ігор Стародавньої Греції. Він вважав, що стародавні звичаї мають стати джерелом натхнення та краще слугувати сучасному світові. Міжнародний олімпійський комітет на конгресі затвердив основний документ олімпійського руху — Олімпійську хартію.

Символіка

До олімпійської символіки належать олімпійські кільця, олімпійський прапор, олімпійське гасло, олімпійська емблема, олімпійський гімн, олімпійський вогонь та олімпійський смолоскип. Олімпійські кільця

Символом Олімпійських ігор є п’ять олімпійських кілець. Олімпійські кільця символізують ідеали й мету олімпійського руху, який більше ста років наснажує людей. Ви бачите їх повсюди у місті, де відбуваються Олімпійські ігри. Ви бачите їх також на вулицях, у вітринах магазинів, у телевізійній рекламі, що подається компаніями, котрі підтримують Олімпійські ігри. Олімпійські кільця мають синій, жовтий, чорний, зелений і червоний колір і переплітаються зліва направо. Кольори верхніх трьох кілець — синій, чорний і червоний. Нижче — жовте і зелене кільця. Вся фігура є правильною трапецією. Олімпійські кільця символізують толерантність і дружбу між усіма, хто бере участь в Олімпійських іграх з усіх п’яти континентів нашої планети.

Олімпійське гасло

Спеціальним гаслом Олімпійських ігор є три слова: Citius • Altius • Fortius. Ці три слова латиною означають — швидше, вище, сильніше. Олімпійське гасло закликає всіх учасників олімпійського руху до вдосконалення та гармонії відповідно до духу олімпізму.

Вважають, що гасло придумав П’єр де Кубертен. Але ці слова належать французькому священику Анрі Дідону. Ця мудра людина, одна з перших, зрозуміла позитивний вплив спорту на душі людей, особливо молоді. Під час відкриття змагань у коледжі він спробував визначити словами сенс чесної боротьби: сітіус • альтіус • фортіус.

Олімпійський вогонь

Олімпійським вогнем є вогонь, що запалюють в Олімпії під егідою МОК. Він проходить свій шлях до міста, в якому відбудуться Олімпійські ігри, за допомогою смолоскипової естафети та закінчує подорож у великій чаші олімпійського стадіону.

Естафета вогню Щоразу священне полум’я починає свій шлях з Олімпії в Греції до міста Олімпійських ігор. Там, недалеко від першого стадіону, запалюється смолоскип. Потім його несуть через увесь світ, від країни до країни, такі самі, як ми з вами, люди. Коли він переходить від бігуна до бігуна, то ніби передає почуття миру і дружби. Його фінішна зупинка — Олімпійський стадіон під час церемонії відкриття Ігор. Тисячі людей спостерігають, як останній бігун від смолоскипа запалює могутнє олімпійське полум’я, що горить на стадіоні протягом усіх Ігор.

Церемонії Ігор

Важливі складові церемоній — відкриття, закриття та нагородження медалями на Олімпійських іграх, вписані в Олімпійську хартію Міжнародного олімпійського комітету. Церемонія відкриття включає в себе парад спортсменів усіх країн-учасниць Ігор, підняття Олімпійського прапора, запалювання священного вогню, а також проголошення Олімпійської присяги атлетами і суддями. У параді спортсменів Греція завжди виходить першою на відзнаку того, що вона є батьківщиною стародавніх Олімпійських ігор, а також країною, де в 1896 році відбулися перші сучасні Олімпійські ігри. Спортсмени країни-організатора Олімпійських ігор замикають колону.

Церемонія нагородження. Медалями (золота, срібна та бронзова) та дипломами нагороджують спортсменів, які вибороли перше, друге і третє місця. Церемонія нагородження також включає виконання на честь переможця національного гімну його країни, підняття державних прапорів країн, спортсмени яких вибороли перше, друге і третє місця.

Церемонія закриття відбувається на головному стадіоні після закінчення всіх змагань. Вона включає погашення вогню, опускання Олімпійського прапора і марш атлетів уже не як представників окремих держав, а як єдиного колективу.

Переможці і винагороди на Олімпійських іграх давнього атлета

Переможців на Олімпійських іграх — олімпіоніків — нагороджували вінцем з гілок оливи, що були зрізані з дерев у священному гаю Альтіс.

героями у своїх містах. На них чекала безсмертна слава не тільки у своєму рідному місті, але й в усьому давньогрецькому світі.Саме слово "атлет" в перекладі з давньогрецької означає "змагається заради призів". Переможця возвеличували до національніх героїв близьких до богів. Нагороди, отримані у ті часи, були чималі. Крім скульптури, встановленої на честь переможця або в Олімпії біля святилища Зевса, або на батьківщині спортсмена, а то й обожнювання, атлету покладалась чимала на ті часи сума - 500 драхм. Крім того, він отримував цілий ряд політичних і економічних привілеїв (наприклад, звільнення від усіх видів повинностей) і до кінця своїх днів мав право щоденно безкоштовно пообідати в міському управлінні.Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували і влаштовували на їх честь бенкет. Героя урочисто зустрічали на батьківщині: складали жертву божеству міста, влаштовували бенкет і співали гімни на честь переможця. В Афінах його звільняли від податку та інших обтяжливих громадських обов'язків, йому давали найкраще місце в театрі тощо. У деяких містах Греції діти олімпіоніків теж користувалися привілеями. Змагання проходили надзвичайно завзято і, головне, — чесно. Крім імені Коройба до нас дійшли імена ще кількох великих чемпіонів. Наприклад, легендарний Мілон з міста Кротона — учень великого Піфагора. На Іграх Олімпіади він завоював сім найвищих нагород, причому всі — у змаганнях з боротьби. Неймовірним є те, що цей атлет брав участь в олімпійських змаганнях протягом двадцяти восьми років! Прикладом цілої династії олімпіоніків є родина Діагора з острова Родос — він сам, його сини, а потім і онуки виступали на Олімпійських іграх понад вісімдесят років! Вони взяли участь у двадцяти Іграх і завоювали для свого сонячного острова дев’ять олімпійських вінків!

Ще одне цікаве сказання пов'язано з цією родиною. Калліпетира, дочка вже відомого тобі Діагора, прагнула стати свідком успіхів свого сина на олімпійських змаганнях. Вона проникла на місця глядачів, переодягнувшись тренером. Після перемоги сина щаслива мати, забувши про все, вибігла на стадіон. Тоді і розкрилась її таємниця. Враховуючи заслуги її родини, судді не покарали чистолюбиву матір. Водночас, щоб запобігти подібних випадків у майбутньому, судді встановили, що спортсмени, тренери та глядачі будуть з'являтись на Ігри оголеними. Найбільш прославленим героєм стародавніх олімпійських змагань був Леонідас — теж з Родоса. Цей видатний атлет дванадцять разів перемагав у олімпійських змаганнях з бігу! Атлети, які порушували правила Ігор, каралися штрафами. На кошти, отримані від порушників правил, створювалися бронзові статуї Зевса. Ці статуї встановлювали перед входом на стадіон на науку атлетам, які направлялися на змагання. Вони мали назву заніси.

Переможці і винагороди на Олімпійських іграх сучасного спортсмена

Олімпійські ігри є найпрестижнішими змаганнями ,спортсмени нагороджуються дипломами та медалями : золотими за 1 місце,срібними за 2 ,і бронзовими за 3 ,а також цінними грошовими призами.Переможцям також дарують квіти і талісман(и) олімпійських ігор - м'яку іграшку яка є одним із символів змагань,які відображають культуру і традиції країн-господарів Олімпіад.

Нагородження відбувається на п'єдесталі пошани,який нагадує сходи.Найбільш низькою ланкою п'єдесталу є 3 місце,яке розташовується ліворуч,трохи вище-2 місце,яке розташовується праворуч,і посередині та на найвищій ланці-переможець змагань.Під час нагородження спортсменів по черзі нагороджують,починаючи з 3 місця потім 2 і вкінці 1.В такому ж порядку називають і'мя олімпійців,які піднімаються на п'єдестал пошани,відповідно до свого місця. Після нагородження звучить гімн країни переможця та піднімається прапор країн призерів олімпіад . Олімпійці які перемогли прославляють не тільки честь країни , а і своє і'мя . Вони також можуть отримувати нагороди ,які виділяє країна ,олімпійський комітет,тощо. Нагороду може бути забрано,при використанні забороненого препарату,після його виявлення у допінг-пробі.

Висновки

Зробіть висновки.

Додайте презентація до проекту

Корисні ресурси

Додайте список гіперпосилань на використані при підготовці проекту сайти