Відмінності між версіями ««Велесова книга» – пам’ятка дохристиянської писемності Русі»

Версія за 16:02, 27 жовтня 2015

Перекладна література Київської Русі.

Ідея проекту

Простежити за манерою письма автора

Розкрити зміст твору

Проаналізувати образи, вжиті у творі невідомого автора

Автор проекту

Прагне встановити історію написання цікавої знахідки

На основі переконливих аргументів доводить автентичність твору

Намагається донести до читачів величі і краси художніх засобіб даного твору

Матеріали проекту

Реферат на тему: "Велесова книга"-пам'ятка дохристиянської писемності Русі

Тема:"Велесова книга"-безцінна пам'ятка нашої культури

Мета: Дати читачам загальні уявлення про "ВК", тобто історія її знайдення, особливості епохи, яку вона відображає, авторство, ідейні домінанти.Викликати інтерес до пам'ятки

Зміст: історія знаходження і проблематика твору

Розділ 1

1.1

«Велесова книга» – найдавніша пам’ятка українського народу, виконана різами на дощечках, що слугували сторінками книги. Тобто кожна давньоукраїнська літера прорізана чи випалена на дощечці розміром 38х22 см й завтовшки до 1 см. Ці історичні письмена (загалом 37 дощечок з двостороннім написом) були знайдені на Україні під час громадянської війни у серпні 1919 року і вивезені за кордон. Білогвардійський полковник Алі Ізенбек (Добровольчої Армії Півдня Росії під командуванням А. І. Денікіна) з полком Маркова опинився у маєтку родини Задонських. Це була поміщицька садиба Великий Бурлук поблизу Вовчанська та Куп'янська на Харківщині (помістя належало старовинному родові Донців-Захаржеських, не прямим нащадкам козацьких полковників, що розуміли цінність історичної пам’ятки). Знайдені дощечки були розкидані по підлозі у панській бібліотеці і мали вигляд дуже давніх. Вони були березові, завтовшки 6–8 мм, деякі частини їх були трухляві. На кожній з дощечок у кутку було зображення сонця і якоїсь тварини, а на поверхні були накреслені лінії, під якими розміщувався текст. Кожна літера була випалена розжареним стилом (відомі бронзові й кістяні стила довжиною 5-6 см з металевою вставкою – загостреним вістрям) з наступним нанесенням фарби. Не виключно, що при написанні була використана техніка, яку дотепер користуються на Україні для розпису яєць-писанок: тобто на дощечку наносився віск, потім робилися в ньому подряпини, а далі занурювали у рідину, що насичувала кольором продерті місця. Літери, зображені на дощечках (гліфи), складають давньоукраїнську абетку, що побутувала на Україні-Русі до так званої "кирилиці". Вона складається з 25 букв та знаків для написання трьох подвійних звуків: оі – іо – іа.

1.2

Прикро склалася подальша доля дощечок Ізенбека. У 1940 р. Бельгію окупували нацистські війська й життя круто змінилося в гірший бік. Ізенбек залишається в Брюсселі, де в серпні 1941-го помирає. В умовах німецької окупації піклуватися чиїмсь майном, коли на терезах долі лежало життя, було неможливо - дощечки загубилися остаточно. Коли Миролюбов отримав те, що йому в спадок залишив Ізенбек, унікальних дощечок там не було...

Інтернет ресурси проекту

1. Історія тексту
2. Святе Письмо українців

Додаткові матеріали проекту

Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації.