Відмінності між версіями «Оригінальна література Київської Русі. Регіональне літописання. Київський та Галицько-Волинський літописи.»
3990542 (обговорення • внесок) (→Додаткові матеріали проекту) |
3990542 (обговорення • внесок) (→Ідея проекту) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Nd8hTQY2-SM.jpg|міні]] | [[Файл:Nd8hTQY2-SM.jpg|міні]] | ||
==Ідея проекту== | ==Ідея проекту== | ||
− | Задум: Донести до читачів важливість знання про ці пам'ятки. | + | Задум: Донести до читачів важливість знання про ці пам'ятки.<br /> |
− | Мета: Розкрити значення та поняття Оригінальної літератури Київської Русі,регіонального літописання , Київського та Галицько-Волинського літописів. | + | Мета: Розкрити значення та поняття Оригінальної літератури Київської Русі,регіонального літописання , Київського та Галицько-Волинського літописів.<br /> |
Передбачений результат: Зрозуміло та чітко викласти матеріал. | Передбачений результат: Зрозуміло та чітко викласти матеріал. | ||
Версія за 09:16, 27 жовтня 2015
Зміст
Оригінальна література Київської Русі. Регіональне літописання. Київський та Галицько-Волинський літописи.
Ідея проекту
Задум: Донести до читачів важливість знання про ці пам'ятки.
Мета: Розкрити значення та поняття Оригінальної літератури Київської Русі,регіонального літописання , Київського та Галицько-Волинського літописів.
Передбачений результат: Зрозуміло та чітко викласти матеріал.
Автор проекту
Матеріали проекту
Інтернет ресурси проекту
Додаткові матеріали проекту
Результати проекту
Оригінальна література- поєднання жанрів перекладної літератури з фольклором.
Швидкому зростанню її сприяло: 1)впровадження на Русі в кінці Х століття християнства, яке диктувалося і суспільними потребами феодальної країни;
2) шкільне навчання (не звичне навчання елементарної грамоти, а щось більш складне і серйозне, яке наближалося до системи навчання в грецьких школах).
Виникали чудові літописні пам’ятки, які й сьогодні вражають читачів своєю високою поетичною культурою.
Жанри оригінальної літератури:
1) літописання;
2) списки- механічний перепис, копіювання;
3) ораторське письменство;
4) житійна література;
5) редакції- виправлення, редагування, зміна тексту з урахуванням побажань князів;
6) паломницька література.