Відмінності між версіями «Навчальний курс "Різницеве числення"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 94: Рядок 94:
 
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна  робота №2]
 
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна  робота №2]
  
 
====Самостійна робота====
 
 
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна робота №1]
 
 
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна  робота №2]
 
 
Повернутися на сторінку [[Навчальний курс "Різницеве числення". Самостійна робота.]]
 
 
Знайти різниці.
 
1. 2x<sup>2</sup>+x+3, 3x<sup>2</sup>-2x+1, -x<sup>2</sup>+4x-5.
 
 
2. x2<sup>x</sup>, (2x+1)5<sup>x</sup>.
 
  
 
=Ресурси=
 
=Ресурси=

Версія за 12:11, 20 жовтня 2015


Назва курсу

Різницеве числення

Спеціальність 8.010103 Педагогіка та методика середньої освіти. Математика.

Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр

Кваліфікація – Магістр математики, викладач

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу: "Різницеве числення" – сформувати у студентiв знання, вмiння та навички, необхiднi для розв'язування задач на знаходження скінченних сум та задач на розв’язування рекурентних рівнянь. Різницеве числення – розділ математики, в якому вивчаються функції при дискретній зміні аргументу, на відміну від диференціального та інтегрального числення, де аргумент змінюється неперервно. Це велика, грунтовна, добре розроблена математична теорія. Вона виникла в 17 ст. Цими питаннями в ті часи цікавилися Барлоу, Ньютон, Лейбніц, Маклорен. Основи теорії рекурентних співвідношень були розроблені й опубліковані в двадцятих роках 18 ст. французьким математиком Муавром і одним із перших членів Петербурзької Академії наук швейцарським математиком Даниїлом Бернуллі. Розгорнуту теорію дав відомий математик 18 ст. петербурзький академік Леонард Ейлер, який присвятив рекурентним послідовностям (рядам) тринадцяту главу “Введения в анализ бесконечных” (1748). З більш пізніх праць необхідно виділити викладення теорії рекурентних співвідношень у курсах обчислення скінченних різниць, які читали відомі російські математики академіки П.Л. Чебишов і А.А. Марков.

Завдання. – розкрити мiсце i значення знань з різницевого числення,

– розкрити основнi поняття i методи предмету, їх теоретичне i прикладне значення,

– змiст лекцiй необхiдно узгоджувати з уже вiдомими студентам вiдомостями з математичного аналiзу, – також розкривати зв'язок матерiалу, що вивчається, з матерiалом шкiльного курсу математики.

	У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен 

знати: – означення різницевого оператора; – формулу для знаходження скінченних сум; – формулу Ньютона; – теорію лінійних різницевих рівнянь.

вміти:

– знаходити скінченні суми, доданками яких є члени певної послідовності; –знаходити загальний член послідовності, яка задана рекрентністю.


Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Волков Юрій Іванович




Зміст курсу

Змістовий модуль І. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

лекція 1

лекція 2

лекція 3

лекція 4

лекція 5

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Змістовий модуль ІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Ресурси

Рекомендована література

Базова

  1. Ю.І.Волков, Н.М.Войналович, Елементи дискретної математики, Кіровоград, РВЦ КДПУ, 2000.
  2. А.О. Гельфонд, Исчисление конечных разностей.- М.: Наука, 1967.

Допоміжна

  1. Р.Грэхем, Д.Кнут, О.Паташник, Конкретная математика, М., Мир, 1998.
  2. А.А. Марков, Исчисление конечных разностей, Одесса, 1910.

Інформаційні ресурси

  1. Математичні пакети Derive, Mathematica..
  2. Електронні бібліотеки:

http://www.twirpx.com/files/mathematics/dm http://youalib/математика?page1=1


---