Відмінності між версіями «Мій рідний Чернігів»

Версія за 14:34, 29 вересня 2015

Черні́гів — місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна.

Чернігів — обласний центр Чернігівської області. Впродовж своєї історії він був одним з головних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя українців.

Місто славиться своїми пам'ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

Трохи з історії рідного міста.

Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було центром племені сіверян, а з 9 століття увійшло до складу Київської Русі, ставши найважливішим і найбагатшим містом держави поряд з Києвом і Новгородом.

У княжу добу Чернігів знаходився на плато між річкою Десною та її притокою Стрижнем. У центрі міста був розташований замок із княжим двором — дитинець, до якого прилягав окольний град — передгороддя і район Третяк, де мешкали купці й ремісники. Кожна частина Чернігова мала свої оборонні вали. Над Десною лежав торговий Поділ. У середині 12 століття територія міста без Подолу становила близько 120 га.

У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а у 1503 році був приєднаний до Великого князівства Московського. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передмістя.

Чернігів не раз зазнавав руйнації від нападів татар. Особливо місто постраждало під час їхніх походів у 1482 і 1497 роках.

1579 року замок і місто намагались здобути частини війська короля Стефана Баторія під командуванням князів Костянтина Василя Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти замок не змогли, але підпалили.

У 1618 році за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623 році місто отримало магдебурзьке право, магістрат і герб, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства.

Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним з найважливіших культурних центрів України.

З ініціативи Л. Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор (16 ст.). Особливе значення мало створення Чернігівського Колегіуму (1700), який став одним з головних осередків освіти і науки Гетьманщини. У першій половині 18 ст. в Чернігові з'являються нові монументальні церк. (барокова Катерининська церква, 1715) й світські (будинок полкової канцелярії, відомий під назвою «Мазепиного будинку» або будинок Якова Лизогуба) будови.

У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1808 Чернігівської губернії.

Був Чернігів і видавничим центром. Ще з 1858 там почав виходити орган губернатора — тижневик «Черниговские Ведомости» (до 1917). У 1861–1863 pp. Л. Глібов видавав «Черниговскій Листокъ», єдину тоді на Чернігівщині Україні українську газету. Від 1861 до 1911 виходили також «Черниговские єпархиальные известия», а в 1868–1872 роках «Записки» Чернігівського Статистичного Комітету.

Після березневої революції 1917 в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне житт. Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду Української Народної Республіки, але знов був окупований більшовиками 12 січня 1919 року. Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.

З кінця 1919 року в Чернігові утвердилася радянська влада. У 1925–1932 Чернігів був центром Чернігівської округи. В 1932 році утворено Чернігівську область.

Відомі чернігівці.

Архієпископ Феодосій Углицький - три роки керував Чернігівською єпархією (1693-1696 рр.). Будував церкви, закладав монастирі й особливу турботу проявляв щодо чернігівської друкарні при Іллінському монастирі. Після смерті Феодосія, яка настала 5 лютого 1696 року, численні дива, які відбувались біля його мощів, викликали питання про канонізацію. Ця подія відбулась у вересні 1696 року.

Опанас Васильович Маркович - український фольклорист і етнограф.

Леонід Іванович Глібов - український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

Петро Іванович Прокопович- перший український бджоляр з Чернігівщини.

Микола Маркіянович Волкович - вчений з Городні, засновник вітчизняної школи хірургії.

Олександр Петрович Довженко - український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Автор таких відомих творів як "Зачарована Десна", "Україна в огні". Людина зі світовим ім'ям.

Рапопорт Йосип Абрамович - радянський вчений-генетик, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.

Авдєєнко Петро Петрович - генерал-майор, Герой Радянського Союзу, командир 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту.

Аркадій Валійський - український військовий діяч, офіцер Армії УНР.

Ардашев Віктор Федорович - полковник Армії Української Народної Республіки.

Ганжа Петро Андрійович - начальник дивізії Дієвої армії УНР.

Цікаві факти про Чернігів.

• Перша згадка про Чернігів в літописі від 907 року.

• Історичним центром Лівобережної України, а також одним із самих найбільших міст Київської Русі є Чернігів. Він розташований на північному сході країни - нинішньої України. Історики стверджують, що територія Чернігова вперше була заселена в четвертому тисячолітті до нашої ери. Про це свідчать знахідки археологів при розкопках на місцевості. Перша згадка в літописі про Чернігів датується 907 роком. Також, на думку істориків, Чернігів існував до того, як князь Олег взяв країни півночі по закінченню дев'ятого століття.

• Особливим попитом користується Чернігів серед туристів. Завдяки своїм пам'яткам, як в самому Чернігові, так і в його області. Увага також привертають цікаві факти про місто Чернігів. Найцікавішим залишається те, що місто за площею займає друге місце в країні і на його території знаходиться село Кобижча, яке вважається найбільшим в Україні. Саме в Чернігові зародилося відоме Чернігівське пиво і Ніжинські огірки. В Чернігові був винайдений рамковий вулик в сучасному його вигляді.

• Перелічити всі найцікавіші факти, пам'ятки і місця історії неможливо. Описувати їх не має сенсу, оскільки поки не побачиш своїми очима, не зможеш оцінити по праву.

• В інтер'єрі Спасо-Преображенського собору збереглися фрагменти фресок періоду Київської Русі.

• Не менш цікавими є всесвітньо відомі особистості, вихідці Чернігова. Такими є Добриня Микитич - богатир; московський засновник - Юрій Долгорукий. Також Чернігів є батьківщиною всесвітньо відомого кінорежисера Олександра Довженка.

• Історія Чернігова дуже багата на події. Це безпосередньо вплинуло на сучасне місто, який багатий пам'ятками, а також історичними місцями. На сьогоднішній день в Чернігові проживає близько трьохсот тисяч жителів. Серед місцевого населення в розмовній мові переважає російська мова (як підсумок історичних подій і місця розташування міста). Тим не менше, всі жителі, як громадяни України, володіють українською мовою. Також Чернігів вважається одним з найбільш економічно розвинених міст України.

• Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир заснований князем Святославом, на місці оголошення на їли образу Божої Матері 6 листопада 1060.
• В храмі Успіння Пресвятої Богородиці зберігся розпис давньоруського періоду - зображення Богоматері Оранти на весь зріст.

Визначні події, явища та процеси.

Відомі пам'ятки архітектури.

• Троїцький собор - входить у комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого в далекому XI столітті Антонієм Печерським. Це священне місце було зруйновано під час монголо-татарської навали і відроджено пізніше, в 1649 році. Повний ансамбль Троїцького собору в стилі українського бароко з дзвіницею заввишки 58 м, з якої відкривається найкраща панорама Чернігова, Введенської церкви і Трапезної споруджений в 1679-1695 роках на кошти гетьмана України Івана Мазепи. Монастир зараз не діє, але собор завжди відкритий для прихожан. Тут покояться мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета, частки мощей деяких київських святих. Під час візиту можна також відвідати могилу відомого поета-байкаря Леоніда Глібова.

• Спасо-Преображенський собор - цей діючий храм є одним з найдавніших християнських храмів в Україні. Тут похований Ігор Святославич - той, про кого було написано «Слово о полку Ігоревім». Собор є унікальним зразком давньоруської архітектури, в його інтер'єрі збереглися фрагменти фресок часів Київської Русі та приголомшливий іконостас XVIII ст.

• Іллінський монастир і Антонієві печери - Іллінський монастир є найдавнішою святинею Чернігова і також входить до складу Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах. Заснував цей перший печерний храм і монастир преподобний Антоній Печерський у 1069 році. Печерна частина складає 315 метрів - тут розташовані підземні храми святих. Потрапити під землю можна через Іллінську церкву. Над монастирем на горі є слов'янські кургани Гульбище і Безіменний. Там же похований Михайло Коцюбинський, якому можна покласти квіти біля монумента.

• Дитинець (Вал) - Вал на високому березі зачарованої Десни - це найдавніша частина Чернігова. Саме тут виявили залишки княжих теремів. На валу свого часу розміщувався комплекс оборонних споруд міста і княжий дитинець. Донині збереглися два храма, споруда Колегіуму, побудована в 1700 році, кам'яниця Лизогуба - полкова канцелярія та інші історично важливі будівлі. Зараз вал - це паркова зона з красивою панорамою. Тут встановлено пам'ятники Тарасу Шевченку та Олександру Пушкіну, а також розміщені знамениті 12 чавунних бастіонних гармат XVII століття, біля яких усі фотографуються.

• Борисоглібський собор (Музей архітектури) - храм у Чернігові, що зазнав найбільше перебудувань. Його заклали в XII столітті на фундаменті більш давньої кам'яної споруди XI століття. Потім собор постійно перебудовували відповідно віянням архітектури, а під час реставрації в середині XX століття споруді нарешті повернули давньоруські форми. В інтер'єрі можна подивитися на старовинні фрески та інкрустовану підлогу. Деякі храми в Чернігові перекваліфікувалися в музейні майданчики, і Борисоглібський собор у тому числі. У його приміщенні розміщений музей архітектури, що входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

• Чернігівський колегіум - приголомшлива білосніжна ажурна будівля з використанням елементів давньоруського зодчества була збудована в XVIII столітті. Одна з перших на Лівобережжі вищих шкіл була відкрита саме тут - з ініціативи архієпископа Іоанна Максимовича та фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи. Зараз у будівлі колегіуму з високою дзвіницею розміщена адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і працює виставка ікон.

• Катерининська церква - давній символ Чернігова, церква Святої Катерини в стилі українського бароко, зустрічає всіх, хто в'їжджає в місто з боку Києва. Розташований храм на протилежному пагорбі від Дитинця, на Алеї героїв. Заклали церкву на місці стародавнього храму періоду Київської Русі на кошти братів Семена і Якова Лизогубів. Причиною послужив заповіт батька братів: він попросив побудувати церкву на згадку про героїзм, виявлений при штурмі турецької фортеці Азов у ​​1696 році, їхнім дідом Яковом Лизогубом і козаками чернігівського полку. Катерининська церква була закрита в радянський період, у 1975-80 роках її відреставрували і розмістили експозицію Музею народно-декоративного мистецтва Чернігівщини. На сьогодні день храм відкритий для прихожан і здійснює службу під егідою УПЦ Київського патріархату.

• Чернігівський історичний музей (Музей Тарновського) - це Чернігівський історичний музей, який так назвали на честь качанівського поміщика, підприємця та мецената Василя Тарновського, який організував у місті перший Музей українських старожитностей у далекому 1902 році. Особливу цінність це місце має в першу чергу через назву, адже спочатку музей назвали «українським», а не «малоросійським». Тут зібрано понад 130 тис. експонатів, які належать до різних періодів історії Чернігівщини з давніх часів до сучасності. Багата колекція археологічних знахідок, рідкісні документи, предмети козацької епохи, стародруки - все це можна подивитися в музеї.

• П'ятницька церква - класичний пам'ятник давньоруської архітектури, П'ятницька церква, була побудована на рубежі XII-XIII століть на честь покровительки торгівлі Святої Параскевії П'ятниці. Під час Другої світової війни храм був повністю зруйнований. Відновили церкву в 1962 році в початковому давньоруському стилі: семигранний храм у стилі українського бароко зовні має вигляд стрункої башти, увінчаної стрункою банею, що створює характерну рису динамічного стриміння вгору і пірамідальності завершення. Храм відкритий для парафіян.

• Чернігівський залізничний вокзал - залізничний вокзал Чернігова являє собою дуже монументальну будівлю. Під час Другої світової війни він був зруйнований, потім відбудований у новому помпезному образі. Востаннє будівлю реставрували в 1999 році, тому у вокзалу не ідеальний, але стерпний вигляд. Місце дуже колоритне для фотографій, оскільки тут не багатолюдно, а навколо снують голуби і ворони.

Неперевершена природа рідного міста.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;

• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка