Відмінності між версіями «Проект з інформатики: "Пояс астероїдів" - 17 група ФМФ, 2015»
Roshen (обговорення • внесок) |
Roshen (обговорення • внесок) |
||
Рядок 78: | Рядок 78: | ||
|2,99 - 3,03 | |2,99 - 3,03 | ||
|0,01 - 0,13 | |0,01 - 0,13 | ||
− | |8-12 | + | |8 - 12 |
| - | | - | ||
|4400 | |4400 |
Версія за 19:31, 16 квітня 2015
Зміст
Пояс астероїдів
Пояс астероїдів – область між орбітами Марса та Юпітера, являє собою місцем накопичення багатьох об’єктів різних розмірів та неправильних форм.
Ідея проекту
Цим проектом я хочу вам розповісти, що собою являє пояс астероїдів. Показати деяку інформацію про астероїди, їх класифікацію,і т.д и т.п..
Автор проекту
Матеріали проекту
Сумарна маса головного поясу дорівнює приблизно 4% маси Місяця, більше половини її зосереджено в чотирьох найбільших об'єктах: Церера, Паллада, Веста і Гігея. Їх середній діаметр становить понад 400 км, а найбільший з них, Церера, єдина у головному поясі карликова планета, має діаметр понад 950 км і вдвічі перевищує сумарну масу Паллади і Вести. Але більшість астероїдів, яких налічується кілька мільйонів , значно менше, аж до декількох десятків метрів.
Об’єкт | Діаметр | Об’єм | Маса | Щільність | Гравітація |
Церера | 950,0 | 0,437 | 0,95 | 2,08 | 0,27 |
Паллада | 532,0 | 0,078 | 0,211 | 2,8 | 0,2 |
Веста | 529,2 | 0,078 | 0,262 | 3,42 | 0,251 |
Гігея | 407,12 | 0,04 | 0,0885 | 2,5 | 0,143 |
Причина такого складу поясу астероїдів в тому, що він почав формуватися безпосередньо поблизу Юпітера, чиє гравітаційне поле постійно вносило серйозні обурення в орбіти планетезималей. Одержуваний від Юпітера надлишок орбітальної енергії приводив до більш жорстких зіткнень цих тіл між собою, що перешкоджало їх злипання в протопланети і її подальшого укрупнення.
Основні класи
Переважна більшість об'єктів в головному поясі складають астероїди трьох основних класів: темні вуглецеві астероїди класу C, світлі силікатні астероїди класу S і металеві астероїди класу M.
Вуглецеві астероїди класу C, названі так через велику відсотка найпростіших вуглецевих сполук у їх складі, є найбільш поширеними об'єктами в головному поясі, на них припадає 75% всіх астероїдів, Ці астероїди мають злегка червонуватий відтінок і дуже низьке альбедо (0,03 - 0,0938). Найбільший його представник – Гігея.
Другим за поширеністю спектральним класом серед астероїдів головного поясу є клас S, який об'єднує силікатні астероїди внутрішньої частини пояса, розташовані до відстані 2,5 а.о. від Сонця, Вони мають досить високе альбедо (0,10 - 0,2238) і складають 17% від всіх астероїдів. Астероїд Юнона є найбільшим представником цього класу.
Металеві астероїди класу M, багаті нікелем і залізом, становлять 10% від усіх астероїдів поясу і мають помірно велике альбедо (0,1 - 0,1838). Вони розташовані переважно в центральних областях пояса на відстані 2,7 а.о. від Сонця.
Сімейство астероїдів
Сімейство астероїдів - це група астероїдів , які мають приблизно однакові орбітальні характеристики, наприклад, такі, як велика піввісь, ексцентриситет і нахил орбіти. Майже третина астероїдів головного астероїдного поясу (33% - 35%) входять до складу різних сімейств.
Нижче перелік найвідоміших сімейств в межах головного поясу:
Назва сімейства | Велика піввісь | Ексцентриситет | Нахил орбіти | % від всіх астероїдів | Кількість астероїдів |
Еос | 2,99 - 3,03 | 0,01 - 0,13 | 8 - 12 | - | 4400 |
Евномія | 2,53 - 2,72 | 0,08 - 0,22 | 11,1 - 15,8 | 5% | 370 |
Флора | 2,15 - 2,35 | 0,03 - 0,23 | 1,5 - 8,0 | 4 - 5% | 590 |
Гігея | 3,06 - 3,24 | 0,09 - 0,19 | 3,5 - 6,8 | 1% | 105 |
Короніда | 2,83 - 2,91 | 0 - 0,11 | 0 - 3,5 | - | 310 |
Марія | 2,5 - 2,706 | 0,077 - 0,117 | 12 - 17 | - | 80 |
Ніса | 2,41 - 2,5 | 0,12 - 0,21 | 1,5 - 4,3 | - | 380 |
Феміда | 3,08 - 3,24 | 0,9 - 0,22 | 0 - 3 | - | 530 |
Веста | 2,26 - 2,48 | 0,03 - 0,16 | 5,0 - 8,3 | 6% | 240 |
Інтернет ресурси проекту
Додаткові матеріали проекту
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.