Відмінності між версіями «Навчальний курс "Сучасна українська літературна мова. Синтаксис" Т.Огарєнко»
| Рядок 170: | Рядок 170: | ||
[https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна робота №2] | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/6RpYzTdWTbgF97g Самостійна робота №2] | ||
| + | |||
| + | [[самостійна робота(Сучасна українська літературна мова. Огарєнко)]] | ||
==Змістовий модуль ІІ. Назва модулю== | ==Змістовий модуль ІІ. Назва модулю== | ||
Версія за 12:09, 7 квітня 2015
Зміст
Назва курсу
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА. СИНТАКСИС
Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
напрям підготовки: 6. 020303 Філологія. Українська мова і література
освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр
Мета та завдання навчального курсу
Мета: Фахова підготовка вчителя вимагає від нього досконалого знання матеріалу сучасної української літературної мови, зокрема синтаксису, вміння аналізувати синтаксичні одиниці та явища, передбачає оперування синтаксичними поняттями та термінологією. Курс “Сучасна українська літературна мова (Синтаксис)” має на меті дати студентам-філологам систематизовані наукові знання про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації синтаксичних категорій і синтаксичних одиниць (членів речення, словосполучень, речень (простих і складних), синтаксем, семантем, комунікатем тощо), спираючись на формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний, власне-семантичний і комунікативний аспекти; стосовно аналізу зв’язків між складниками словосполучення, речення, складного синтаксичного цілого. Усе це подається з урахуванням напрацювань української та європейської лінгвістичної науки та сприяє усвідомленню й осмисленню курсу синтаксису української мови.
Завдання:
Теоретичні завдання: дати систематичні знання із синтаксису, ознайомити з термінологією, навчити оперувати синтаксичними поняттями, визначити складні питання теоретичного та практичного рівнів.
Практичні завдання:
1) виробити навички опрацювання наукової та спеціальної літератури;
2) сформувати вміння аналізу синтаксичних одиниць;
3) окреслити коло складних синтаксичних питань; навчити студентів знаходити шляхи розв’язання складних питань;
4) проаналізувати співвідношення шкільної програми з української мови (розділ «Синтаксис») та курсу синтаксису у вищому навчальному закладі;
5) проаналізувати погляди провідних українських та зарубіжних мовознавців на те чи інше складне питання синтаксису;
6) дати визначення основних синтаксичних понять;
7) сформувати вміння вирізняти у тексті синтаксичні одиниці певного типу;
8) навчити складати тексти з використанням зазначених синтаксичних одиниць.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: визначення основних синтаксичних понять, класифікації словосполучень, речень (членів речень), періодів, надфразних єдностей тощо, різні підходи українських та зарубіжних мовознавців до розгляду того чи іншого синтаксичного явища, схеми розборів синтаксичних одиниць, наукові терміни на позначення того чи того синтаксичного поняття, визначних синтаксистів минулого та сучасного етапу розвитку синтаксичної науки.
вміти: давати визначення синтаксичним одиницям, поняттям; виконувати синтаксичний аналіз за відповідною схемою розбору, класифікувати синтаксичні одиниці за різними підходами, узагальнювати набуті знання з певного питання синтаксису і виділяти головне, основоположне; аналізувати пунктуаційне оформлення тексту; визначати складні питання синтаксису та знаходити шляхи їх розв’язання; адаптувати курс синтаксису вищого навчального закладу до шкільної програми.
Автор (автори) курсу
Учасники
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Огарєнко Тетяна Анатоліївна
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1
Синтаксис як розділ граматики.Словосполучення. Просте неускладнене речення.
Тема 1. Синтаксис української мови як учення про будову словосполучення, речення й складного синтаксичного цілого в сучасній українській літературній мові. Речення, словосполучення й складне синтаксичне ціле як предмет синтаксису. Речення як основна одиниця мови й мовлення. Речення й судження (питання і спонукання). Члени речення й члени судження. Предикативність, модальність, часова віднесеність, відносна змістова, граматична та інтонаційна завершеність як ознаки речення.
Тема 2. Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця. Розмежування вільних синтаксичних словосполучень і фразеологічних одиниць. Типи синтаксичних словосполучень. Проблема сурядних сполучень слів. Підрядні словосполучення. Підрядні словосполучення й способи вираження в них синтаксичних відношень – асинкретичних (атрибутивних, об’єктних, обставинних, апозитивних, суб’єктних) і синкретичних (об’єктно-атрибутивних, об’єктно-обставинних і под.). Типи підрядних словосполучень за морфологічною ознакою головного компонента: дієслівні, іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, прислівникові, категорійностанові. Типи підрядного зв’язку в структурі простого речення: узгодження; кореляція (повна й неповна) керування (сильне й слабке); прилягання.
Тема 3. Типи речень за метою висловлення: розповідні, питальні й спонукальні. Окличні речення як засіб вираження почуття: розповідно-окличні, спонукально-окличні, питально-окличні. Просте речення. Основи поділу речень на прості й складні. Двоскладні та односкладні прості речення (непоширені й поширені); повні й неповні. Загальна характеристика кожного з цих типів. Поняття про актуальне членування речення. Двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення; їхня відповідність членам судження. Другорядні члени речення; їхня роль у формування структури простого речення. Підмет і способи його вираження. Простий і складений підмети. Присудок. Простий присудок, його вираження. Ускладнені форми простого присудка. Складений присудок: іменний і дієслівний. Зв’язка як компонент складеного присудка, різні її типи. Способи вираження іменного складеного присудка. Питання про складений іменний присудок з нульовою зв’язкою. Дієслівний складений присудок; характер, зв’язки в ньому. Ускладнені форми дієслівного складеного присудка. Питання про складний присудок. Синоніміка різних форм присудка. Зв’язок простого й складного присудка з підметом. Додаток як синтаксичне вираження об’єкта. Прямий і непрямий додаток. Вираження додатка нерозкладним сполученням слів. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Узгоджені й неузгоджені означення, способи їхнього вираження. Розмежування неузгоджених означень і додатків, залежних від іменників. Вираження неузгодженого означення словосполученням. Означення при особових займенниках. Прикладка як особлива форма означення. Місце прикладок та їхні змістові функції у відношенні до означуваного слова. Обставини як синтаксичне вираження різних ознак і відношень дії або стану. Типи обставин за значенням і способом вираження їх окремими словами й сполученнями слів. Роль обставин у формуванні структури простого речення.
Тема 4. Односкладні речення. Поняття про односкладні речення. Характер головного члена в них. Характеристика структурних типів односкладних речень: особових (означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових), безособових, інфінітивних, номінативних, вокативних, генітивних.
Тема 5. Неповні речення. Умови вживання неповних речень. Двоскладні й односкладні неповні речення, структурні різновиди та їхні функції. Еліптичні речення. Особливості пунктуації в неповних реченнях на місці неназваного члена. Уживання неповних речень у різних стилях мови. Приєднувальні конструкції як специфічні різновиди неповних і повних речень. Слова-речення, їхні типи за значенням і функціями.
Змістовий модуль 2
Просте ускладнене речення.
Тема 1. Поняття про ускладнення. Типи простих ускладнених речень. Однорідність. Ознаки однорідності. Засоби вираження однорідності. Речення з однорідними членами. Способи вираження однорідних означень та їхні відмінності від неоднорідних. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Синтаксична роль узагальнювальних слів і словосполучень.
Тема 2. Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення. Синонімія відокремлених і невідокремлених членів. Відокремлення означень. Узгоджені відокремлені означення. Дієприкметникові і прикметникові звороти як типи поширеного відокремленого означення; синонімічність поширених відокремлених означень і підрядних присубстантивно-атрибутивних речень. Неузгоджені відокремлені означення. Пунктуація при відокремлених означеннях. Відокремлення прикладок. Відокремлення обставин. Відокремлення додатків. Уточнювальні члени речення.
Тема 3. Вставні та вставлені компоненти. Типи вставних і вставлених компонентів за будовою й семантикою. Звертання. Значення й способи їхнього вираження. Порядок слів у простому реченні. Прямий і непрямий порядок слів. Граматичні й емоційно-змістові функції порядку слів у реченні.
Змістовий модуль 3
Складне речення. Період. Складні синтаксичні конструкції. Складне синтаксичне ціле.
Тема 1. Складне речення. Визначальні структурно-семантичні ознаки складного речення в сучасній українській мові. Змістова та інтонаційна єдність частин складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок частин, співвідносність форм дієслів-присудків тощо. Сурядність і підрядність у складному реченні. Перехідні випадки між сурядністю й підрядністю, між простими й складними реченнями. Шляхи утворення складного речення.
Тема 2. Складносурядні речення, їхня структура. Сурядні сполучники як один із засобів вираження синтаксичних і змістових відношень між компонентами складносурядного речення. Єднальні, приєднувальні, протиставні, розділові й градаційні сполучники. Синонімія й омонімія сполучників сурядності. Змістові відношення між предикативними частинами складносурядного речення. Особливості пунктуації на межі частин складносурядного речення.
Тема 3. Складнопідрядне речення. Синтаксичне значення термінів “головна частина” й “підрядна частина”. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному реченні, їхня синонімічність і омонімічність. Вказівні (дейктичні) слова як факультативні й облігаторні компоненти в головній частині. Співвіднесення форм дієслів-присудків головної й підрядної частини як синтаксична ознака складнопідрядного речення. Місце підрядної та головної частин у складному реченні. Підрядні, що залежать від головної частини в цілому або окремих його членів. Питання про принципи класифікації складнопідрядних речень у лінгвістичній літературі. Функціональні типи складнопідрядних речень. Характеристика їх у зв’язку з функцією підрядних частин. Складнопідрядні з підрядними прислівними нерозчленованої структури та з підрядними неприслівного типу розчленованої структури. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними, присубстантивно-атрибутивними, прикомпаративно-об’єктними, з’ясувально-об’єктними частинами. Формальні й семантичні принципи їхнього виокремлення. Різновиди складнопідрядних речень із підрядними обставинними. Складнопідрядне речення з підрядною супровідною (приєднувальною) предикативною частиною. Функціональне співвіднесення другорядних членів речення й окремих типів підрядних речень. Складнопідрядне речення з кількома підрядними. Супідрядність (однорідна й неоднорідна) та послідовна підрядність. Складні речення змішаного типу.
Тема 4. Безсполучникові складні речення, синонімічні до складносурядних і складнопідрядних речень; несинонімічні до сполучникових складних речень. Змістові відношення й засоби зв’язку між частинами безсполучникового речення. Пунктуація на межі частин безсполучникового речення.
Тема 5. Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком (складні синтаксичні конструкції). Період в українській мові; його структурні типи, особливості інтонації. Надфразні єдності як синтаксично-стилістичні одиниці літературної мови. Способи передачі чужого мовлення. Пряма, непряма й невласне-пряма мова. Співвіднесення форм прямої й непрямої мови. Різні типи зв’язку прямої мови з непрямою. Заміна прямої мови непрямою і навпаки. Невласне-пряма мова, її структурні особливості й застосування. Різноманітність типів речень у сучасній українській літературній мові як наслідок розвитку її граматичної будови. Принципи синтаксичного аналізу речень.
Тема 6. Пунктуація. Принципи сучасної української пунктуації. Система розділових знаків: видільні й віддільні. Структура речення й пунктуація. Інтонаційні особливості та пунктуація. Використання засобів пунктуації для вираження емоційно-змістових відтінків речення. Огляд уживання розділових знаків у простому й складному реченнях.
Змістовий модуль 4
Навчальні теми змістового модуля 4.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
==Змістовий модуль І.
Синтаксис як розділ граматики. Словосполучення. Просте неускладнене речення.
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
самостійна робота(Сучасна українська літературна мова. Огарєнко)
Змістовий модуль ІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
