Відмінності між версіями «Користувач:Глущенко Дар`я Валеріївна»

Версія за 22:27, 27 березня 2015

Глущенко Дар я Валеріївна

Про себе

Щось про себе... Можливо я холодною здаюся, Можливо і черствою, й без душі. Коли всі інші плачуть, я сміюся Хоча, насправді гірко і мені.

Буваю я байдужою до всього… До сонця, неба і всього свого життя… Буваю я частенько трішки злою… Злою на себе за свої справжні почуття.

Мене вважають сильною, твердою… Вбачають феміністку у мені… «Дівчинка з характером…з залізною рукою» -- Насправді ще дитина у душі.

Мої інтереси

....

Проекти в яких беру участь

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

Мої роботи

G Data Software провела дослідження в 11 країнах, присвячене міфам про інформаційну безпеку. Воно продемонструвало, що в Росії користувачі знають найменше про віруси і способах їх розповсюдження.

У квітні-травні цього року G Data провела опитування серед 15 556 інтернет-користувачів у віці від 18 до 65 років в 11 країнах. У Російському опитуванні взяли участь 1085 респондентів. Учасники відповідали на питання на тему онлайн-загроз в Інтернеті, поведінки під час інтернет-серфінгу, використання рішень безпеки, а також розуміння власної безпеки в Інтернеті.

Ознака зараження ПК

Майже всі учасники опитування мають загальне уявлення про те, що загрози чекають користувачів в мережі Інтернет. Але найчастіше їх судження грунтуються на міфах. Наприклад, 97,88% відсотків росіян впевнені в тому, що вони помітять, якщо їх комп’ютер буде заражений. На думку опитаних, таке зараження проявляється у вигляді підозрілих спливаючих вікон, при відчутному уповільненні роботи комп’ютера або в повному її припинення.

Це всього лише міф, так як злочинці зацікавлені в крадіжці інформації та грошей, а значить, користувач не повинен знати про зараження якомога довше. Минулого шкідливі програми створювалися розробниками для того, щоб довести свої технічні здібності, зараз вони вважають за краще ховатися від жертв і антивірусів.

Як правило, вся персональна інформація (дані кредитної картки, банківські дані, дані доступу до онлайн-магазинам та електронною поштою) непомітно крадуться при першому зараженні. За цим звичайно треба підключення комп’ютера до ботсеті для того, щоб використовувати їх як розповсюджувачів спаму або DDoS-атак на форумах.

Звідки беруться віруси?

Під час опитування респондентам було запропоновано декілька судження про найбільш поширені способи проникнення вірусів в комп’ютер жертви. Їм були запропоновані судження, з якими вони могли погодитися або не погодитися.

49,49% опитаних вважають, що головний джерела вірусів – файлообмінники, 42% думають, що вірус передається при завантаженні зараженого веб-сайта, 38,8% россяін вважають, що віруси передаються електронною поштою (найнижчий показник серед усіх опитаних країн). Ще 30,05% вважають головною загрозою комп’ютерної безпеки USB-накопичувачі (найвищий показник по світу).

Відсоткове співвідношення відповідей показує, що інформація користувачів давно застаріла. Поширення вірусів по електронній пошті вже не є лідером (пользовали стали більш уважні до вкладень і посиланнях в листах). Файлообмінники також можуть бути небезпечні, але вони не лідирують в списку небезпечних зберігачів вірусів. Твердження про USB-накопичувачах було актуально в 80-90 роки минулого століття.

Більшість шкідливих програм поширюється через шкідливі веб-сайти, хоча в зворотному впевнені 48,48% опитаних росіян. А 11,89% впевнені, щоб якщо не відкривати заражені файли, але не можна заразити свій ПК. І це шокує!

Безкоштовне та платне антивірусне ПЗ

Міф про те, що безкоштовне і платне ПО однаково захищають комп’ютер від вірусів, підтримують 83,78% росіян. Хоча 56% на питання про різницю між безкоштовним і платним захисному ПО висловили сумнів щодо того, що якість обох видів захисного ПЗ порівнянно. 15% не мали ніякого поняття, наскільки безкоштовні продукти безпеки програють платним щодо ефективності.

Велика різниця між платним і безкоштовним ПЗ визначається тим, які технології безпеки включає в себе це ПЗ. Платне ПО, крім антивіруса, містить http-фільтр, брандмауер, антиспамовий модуль і функцію поведінкового розпізнавання шкідливих кодів.

Це було відомо тільки 17% учасників опитування.

Небезпечні сайти: порно або кінна їзда?

60,18% росіян впевнені, що ймовірність зустріти шкідливе ПЗ на порно сайтах вище, ніж на аматорських сторінках присвячених, наприклад, кінного спорту. Це найвищий показник серед 11 опитаних країн. В Нідерландах, наприклад, він не перевищує 25,8%.

Дійсно, порнографія має сумнівну репутацію, і це пояснює настороженість користувачів при відвідуванні подібних сайтів. Але на практиці це ще один міф.

На порносайтах крутиться багато грошей, а тому власники сайтів зацікавлені в безпечному серфінгу своїх відвідувачів, які з великою ймовірністю повернуться на той же сайт в разі відсутності проблем з платежами. Так працюю професіонали. У той же час власник сайту, присвяченого його хобі, навряд чи є професійним веб-дизайнером, і тому навряд чи регулярно оновлює необхідне програмне забезпечення та патчі для того, щоб закрити вразливі місця безпеки.

«З даного дослідження можна зробити позитивний висновок — більшість інтернет-користувачів у Росії, незалежно від віку і статі, знають про істотної небезпеки при серфінгу в мережі Інтернет. Але, на жаль, цих знань явно недостатньо або вони вже застаріли, — розповідає Роман Карась, керуючий продажами в ритейлі G Data Software в Росії та СНД. — Лише деякі змогли правильно вказати небезпеки, які існують в Інтернеті, лише підтвердивши розхожі міфи. Також Росія займає останню сходинку в рейтингу помилкових міфів. Самій «освіченої країною» стала Німеччина, потім йдуть Нідерланди та Франція. Тому нашим завданням є не тільки пропозиція росіянам кращих антивірусних програм, а й підвищення грамотності населення в області IT безпеки».