Відмінності між версіями «Моє рідне місто-Бобринець(Тараненко Тетяна)»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}})
 
Рядок 1: Рядок 1:
  
  
−
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.  
+
Бо́бринець — місто районного підпорядкування Кіровоградської області, центр Бобринецького району. Розташоване на шляху Кіровоград—Миколаїв, за 2 км на південь від залізничної станції Бобринець. Площа 18,13 км². Населення 12 500 чоловік.
  
−
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
+
Відомі уродженці Бобринця
 +
    Вінярський Михайло Борисович — український радянський кінорежисер.
 +
    Волкотруб Віталій Юрійович — молодший сержант, командир відділення — начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення 3-го полку особливого призначення ГУР МО (Кіровоград). Загинув у бою під Іловайськом.
 +
    Гершфельд Давид Григорович († кінець січня 2005, Брейдентон, США) — український та молдавський диригент, композитор, перший заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР.
 +
    Корнієць Леонід Романович — Глава РНК (уряду) УРСР 1939–1944, активний учасник «совєтизації» окупованих районів Західної України.
 +
    Кропивницький Марко Лукич 25 квітня 7 травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — †21 квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор.
 +
    Побігуца Борис Олександрович (1946) — композитор, музикант (віолончеліст), заслужений артист Росії (1998).
 +
    Сербулов Володимир Федорович — Герой Радянського Союзу.
 +
    Смоленчук Микола Кузьмович — краєзнавець, науковець, письменник.
 +
    Тодоровський Петро Юхимович — відомий український і російський кінооператор, кінорежисер і актор
 +
    Тікуш Василь Лук'янович — професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики.
 +
    Шпарковський Йосип Федорович — інженер-конструктор
 +
    Шумилов Петро Павлович — дослідник у галузі нафтової промисловості, керівник розробки реактивної протитанкової зброї, тричі Лауреат Державної премії СРСР, доктор технічних наук, на честь якого в міській школі № 5, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
 +
 +
В Бобринці в 1860-их роках жили і працювали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький і брати Тобілевичі — І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий), М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, які створили в місті аматорський театральний гурток. У 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи Л. Млотковського
  
−
*А ви знаєте історію рідного села?
+
У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. У 1912 році освячено Вознесенський собор, будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора Якова Паученка.
−
*Які відомі люди Ваші земляки?
+
На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 294 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу Кіровоградської області, після Єлизаветграду (61 488 чол.). В цей період поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Серед заводів виділялися чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну — батькові Льва Троцького.
−
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
+
 
−
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
+
В 1935 році в місті було відкрито сільськогосподарський технікум. В 1935—1938 ро­ках тут навчався Василь Порик, про це свідчить меморіальна дошка на будинку.
−
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
+
У Бобринці функціонують 3 будинки культури, 4 бібліотеки, п'ять творчих колективів районного будинку культури носять звання народних. Великою популярністю користуються музична школа та дитяча школи мистецтв. У місті діє історико-краєзнавчий музей. До архітектурних пам'яток належать споруджений у 1912 році Вознесенський собор (архітектор — Я. В. Паученко) та Свято-Миколаївська церква. У міському парку встановлено пам'ятник корифею українського театру Марку Кропивницькому, який разом з Іваном Карпенко-Карим (Тобілевичем) у 60-х роках XIX століття організували в Бобринці самодіяльний драматичний гурток.
−
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
+
  
 
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==
 
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==

Версія за 11:00, 26 березня 2015


Бо́бринець — місто районного підпорядкування Кіровоградської області, центр Бобринецького району. Розташоване на шляху Кіровоград—Миколаїв, за 2 км на південь від залізничної станції Бобринець. Площа 18,13 км². Населення 12 500 чоловік.

Відомі уродженці Бобринця 

   Вінярський Михайло Борисович — український радянський кінорежисер.
   Волкотруб Віталій Юрійович — молодший сержант, командир відділення — начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення 3-го полку особливого призначення ГУР МО (Кіровоград). Загинув у бою під Іловайськом.
   Гершфельд Давид Григорович († кінець січня 2005, Брейдентон, США) — український та молдавський диригент, композитор, перший заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР.
   Корнієць Леонід Романович — Глава РНК (уряду) УРСР 1939–1944, активний учасник «совєтизації» окупованих районів Західної України.
   Кропивницький Марко Лукич 25 квітня 7 травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — †21 квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор.
   Побігуца Борис Олександрович (1946) — композитор, музикант (віолончеліст), заслужений артист Росії (1998).
   Сербулов Володимир Федорович — Герой Радянського Союзу.
   Смоленчук Микола Кузьмович — краєзнавець, науковець, письменник.
   Тодоровський Петро Юхимович — відомий український і російський кінооператор, кінорежисер і актор
   Тікуш Василь Лук'янович — професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики.
   Шпарковський Йосип Федорович — інженер-конструктор
   Шумилов Петро Павлович — дослідник у галузі нафтової промисловості, керівник розробки реактивної протитанкової зброї, тричі Лауреат Державної премії СРСР, доктор технічних наук, на честь якого в міській школі № 5, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.

В Бобринці в 1860-их роках жили і працювали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький і брати Тобілевичі — І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий), М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, які створили в місті аматорський театральний гурток. У 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи Л. Млотковського

У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. У 1912 році освячено Вознесенський собор, будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора Якова Паученка. На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 294 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу Кіровоградської області, після Єлизаветграду (61 488 чол.). В цей період поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Серед заводів виділялися чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну — батькові Льва Троцького.

В 1935 році в місті було відкрито сільськогосподарський технікум. В 1935—1938 ро­ках тут навчався Василь Порик, про це свідчить меморіальна дошка на будинку. У Бобринці функціонують 3 будинки культури, 4 бібліотеки, п'ять творчих колективів районного будинку культури носять звання народних. Великою популярністю користуються музична школа та дитяча школи мистецтв. У місті діє історико-краєзнавчий музей. До архітектурних пам'яток належать споруджений у 1912 році Вознесенський собор (архітектор — Я. В. Паученко) та Свято-Миколаївська церква. У міському парку встановлено пам'ятник корифею українського театру Марку Кропивницькому, який разом з Іваном Карпенко-Карим (Тобілевичем) у 60-х роках XIX століття організували в Бобринці самодіяльний драматичний гурток.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.


Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Моє_рідне_місто-Бобринець(Тараненко_Тетяна)&oldid=170975