Відмінності між версіями «Назва проекту»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Порівняльна характеристика спортивного інвентарю давніх олімпіоніків та сучасних олімпійців)
Рядок 6: Рядок 6:
 
[[Файл:OINOV.jpg]]
 
[[Файл:OINOV.jpg]]
 
<font color="brown" size="3">'''Поняття «агону» та «агоністики»'''</font>
 
<font color="brown" size="3">'''Поняття «агону» та «агоністики»'''</font>
 +
 +
Відмінною рисою життя еллінів класичного періоду було прагнення перевершити один одного у всіляких сферах діяльності. На інтенсивний розвиток спортивних змагань в Стародавній Греції істотно вплинула агоністика (грец. agonistikos – здатний до боротьби)– принцип змагальності, реалізований у різних сферах життя (праці, мистецтві, спорті) з метою досягнення найкращого результату, визнання, прославлення сфери діяльності, примноження особистого престижу і слави міст-держав. Агони – різноманітні змагання, що були однією з форм шанування богів, залучали велику кількість учасників, які прагнули вирізнитися своїми досягненнями в тій чи іншій сфері життя. Атмосфера гострого протиборства, без урахування якого неможливо зрозуміти спосіб життя стародавніх греків, їхню культуру, природно випливала з міфів. Адже відомо, що олімпійським богам було притаманне суперництво і пристрасть до змагань.
 +
Глибоко укорінений змагальний дух греків часто проявлявся у формі різних конкурсів, які були дієвими чинниками прогресу Стародавньої Греції, забезпечуючи появу унікальних творів. Музиканти та поети, художники і скульптори, філософи й оратори боролися за першість, яка дозволяла їм піднятися на вищій щабель і відчути радість перемоги. Існував навіть конкурс немовлят: щорічно під час свята Тесмофорій, присвяченого Деметрі як матері прекрасних дітей, жінки представляли комісії своїх малеч, народжених протягом минулого року, і та, чиє дитя було визнано найкрасивішим, удостоювалася нагороди.
 +
Таким чином, створювалася атмосфера справедливості, в якій людина мала можливість демонструвати свою майстерність і заслуги та змагатися за першість. Перевага тіла і духу в таких умовах була більш пріоритетною ніж походження грека або його багатство. Чимало поетів, художників, філософів, скульпторів, ораторів завдяки змаганням і конкурсам отримали широке суспільне визнання та високе соціальне становище незважаючи на своє родове походження.
 +
 +
Це цікаво
 +
Парасій, художник, який жив наприкінці V ст. до н. е., вступив у суперництво з іншим митцем – Зеуксом. Зеукс намалював виноград таким природним, що птахи клювали його. Парасій відповів картиною, яка представляла собою тонку лляну тканину. На прохання Зеукса прибрати завісу для того, щоб він міг подивитися картину, Парасій відповів, що завіса і є сама картина.

Версія за 13:27, 29 січня 2015

Стародавні і сучасні Олімпіади: за і проти

Порівняльна характеристика спортивного інвентарю давніх олімпіоніків та сучасних олімпійців

OINOV.jpg Поняття «агону» та «агоністики»

Відмінною рисою життя еллінів класичного періоду було прагнення перевершити один одного у всіляких сферах діяльності. На інтенсивний розвиток спортивних змагань в Стародавній Греції істотно вплинула агоністика (грец. agonistikos – здатний до боротьби)– принцип змагальності, реалізований у різних сферах життя (праці, мистецтві, спорті) з метою досягнення найкращого результату, визнання, прославлення сфери діяльності, примноження особистого престижу і слави міст-держав. Агони – різноманітні змагання, що були однією з форм шанування богів, залучали велику кількість учасників, які прагнули вирізнитися своїми досягненнями в тій чи іншій сфері життя. Атмосфера гострого протиборства, без урахування якого неможливо зрозуміти спосіб життя стародавніх греків, їхню культуру, природно випливала з міфів. Адже відомо, що олімпійським богам було притаманне суперництво і пристрасть до змагань. Глибоко укорінений змагальний дух греків часто проявлявся у формі різних конкурсів, які були дієвими чинниками прогресу Стародавньої Греції, забезпечуючи появу унікальних творів. Музиканти та поети, художники і скульптори, філософи й оратори боролися за першість, яка дозволяла їм піднятися на вищій щабель і відчути радість перемоги. Існував навіть конкурс немовлят: щорічно під час свята Тесмофорій, присвяченого Деметрі як матері прекрасних дітей, жінки представляли комісії своїх малеч, народжених протягом минулого року, і та, чиє дитя було визнано найкрасивішим, удостоювалася нагороди. Таким чином, створювалася атмосфера справедливості, в якій людина мала можливість демонструвати свою майстерність і заслуги та змагатися за першість. Перевага тіла і духу в таких умовах була більш пріоритетною ніж походження грека або його багатство. Чимало поетів, художників, філософів, скульпторів, ораторів завдяки змаганням і конкурсам отримали широке суспільне визнання та високе соціальне становище незважаючи на своє родове походження.

Це цікаво Парасій, художник, який жив наприкінці V ст. до н. е., вступив у суперництво з іншим митцем – Зеуксом. Зеукс намалював виноград таким природним, що птахи клювали його. Парасій відповів картиною, яка представляла собою тонку лляну тканину. На прохання Зеукса прибрати завісу для того, щоб він міг подивитися картину, Парасій відповів, що завіса і є сама картина.