Відмінності між версіями «Навчальний курс "Загальна етнографія"»
| Рядок 64: | Рядок 64: | ||
'''''Теоретична сутність курсу "Загальна етнографія"''''' | '''''Теоретична сутність курсу "Загальна етнографія"''''' | ||
| − | '''ТЕМА 1.''' '''Вступ до курсу "Загальна етнографія".''' Етнос – об’єкт вивчення етнографії. Основні ознаки етносу. Типи етнічних спільностей: етнікос, субетнос, етносоціальний організм, національна меншість, національність, народ, етнічна група. Формування структури етносу. Сутність та типи націй. Предмет “Загальної етнографії” – характерні, традиційні риси повсякденної побутової культури народів.Завдання навчального курсу: дослідження етнічного складу населення, походження народів та їхня взаємодія; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва; форми сучасних етнічних і етносоціальних процесів.Практичне значення “Загальної етнографії: використання результатів народознавчих досліджень у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Зв’язок курсу з іншими історичними, народознавчими, суспільними та природничими науками. Складові частини народознавства: етнографія, фольклор, етнолінгвістика, краєзнавство, етнопсихологія, географія, історія. | + | '''ТЕМА 1.''' '''Вступ до курсу "Загальна етнографія".''' Етнос – об’єкт вивчення етнографії. Основні ознаки етносу. Типи етнічних спільностей: етнікос, субетнос, етносоціальний організм, національна меншість, національність, народ, етнічна група. Формування структури етносу. Сутність та типи націй. Предмет “Загальної етнографії” – характерні, традиційні риси повсякденної побутової культури народів.Завдання навчального курсу: дослідження етнічного складу населення, походження народів та їхня взаємодія; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва; форми сучасних етнічних і етносоціальних процесів.Практичне значення “Загальної етнографії: використання результатів народознавчих досліджень у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Зв’язок курсу з іншими історичними, народознавчими, суспільними та природничими науками. Складові частини народознавства: етнографія, фольклор, етнолінгвістика, краєзнавство, етнопсихологія, географія, історія. |
| + | |||
'''ТЕМА 2. Джерела, методи дослідження, етнічні процеси етнографічної науки'''Польові матеріали. Писемні джерела: літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників. Архівні та музейні зібрання. Фольклор. Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти. Використання відомостей інших наук. Методи польових досліджень: безпосереднє спостереження (стаціонарне, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв’ювання, картографічний, статистико-математичний, структурно-функціональний, порівняльний, типологічний, комплексний методи. Форми етнічних процесів: етноеволюційні, етнотрансформаційні, об’єднуючі (консолідація, асиміляція, міжетнічна інтеграція), роз’єднуючі (парціація, сепарація, дисперсизація). Поділ культури на матеріальну (виробничий досвід і матеріальні речі: знаряддя праці, засоби пересування, житло, одяг, їжа) і духовну (народні знання, звичаї, обряди, релігія, вірування, свята, фольклор та інше). Види первісних вірувань: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, шаманство, культ предків.Форми укладання шлюбу.Форми сім’ї: парна, індивідуальна, моногамна, полігамна, поліандрична. | '''ТЕМА 2. Джерела, методи дослідження, етнічні процеси етнографічної науки'''Польові матеріали. Писемні джерела: літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників. Архівні та музейні зібрання. Фольклор. Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти. Використання відомостей інших наук. Методи польових досліджень: безпосереднє спостереження (стаціонарне, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв’ювання, картографічний, статистико-математичний, структурно-функціональний, порівняльний, типологічний, комплексний методи. Форми етнічних процесів: етноеволюційні, етнотрансформаційні, об’єднуючі (консолідація, асиміляція, міжетнічна інтеграція), роз’єднуючі (парціація, сепарація, дисперсизація). Поділ культури на матеріальну (виробничий досвід і матеріальні речі: знаряддя праці, засоби пересування, житло, одяг, їжа) і духовну (народні знання, звичаї, обряди, релігія, вірування, свята, фольклор та інше). Види первісних вірувань: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, шаманство, культ предків.Форми укладання шлюбу.Форми сім’ї: парна, індивідуальна, моногамна, полігамна, поліандрична. | ||
| + | |||
| + | '''ТЕМА 3. Історія етнографічної науки'''. Історія етнографічної науки. Вивчення етнографії за кордоном у стародавні часи, в епоху середньовіччя. Формування етнографії як самостійної науки у середині ХІХ ст. Основні школи та напрямки народознавства. Еволюційна школа, неоеволюційна,дифузійні концепції в етнографії: антропогеографія, школа „культурних кіл”, міфологічна школа; психологічна, соціологічна, історична школи, структурно-функціональне направлення, школа культурного релятивізму, школа структуралізму. Нагромадження етнографічних знань у період Київської Русі. “Повість минулих літ“, А.Нікітін “Ходіння за три моря”. Колонізація Сибіру. Поява перших географічно-етнографічних описів Сибіру. Популяризація етнографічних знань. Кругосвітні експедиції. Подорожі і вивчення Західної Європи, Середньої Азії, Кавказу, Китаю, Індії. Утворення Російського географічного товариства. Стаціонарно-етнографічні і краєзнавчі дослідження російської етнографія у другій половині ХІХ ст. Розвиток етнографії у радянський період. Популяризація етнографічних знань у 60 - 80-ті роки ХХ ст. Журнали – “Вокруг света”, “Советская этнография”, “Азия и Африка сегодня”. Регіональні дослідження, енциклопедії, довідники, монографії, науково-популярна література дослідників. Основні тенденції розвитку етнографії на початку ХХІ ст. | ||
| + | |||
Версія за 12:18, 13 січня 2015
Зміст
Назва курсу
Загальна етнографія
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки.
напрям підготовки: 6.020302. Історія*
освітньо-кваліфікаційний: рівень бакалавр
факультет історії та права (денна форма навчання)
Мета та завдання навчального курсу
Мета курсу:
- теоретичне засвоєння матеріалу з курсу "Загальна етнографія";
- ознайомлення студентів з етнографічною спадщиною народів світу;
- розширення їх культурно-світоглядних горизонтів;
- залучення студентів до найкращих і своєрідних зразків матеріальної та духовної культури населення Землі
Завдання курсу:
- формування в студентів історичного та етнографічного мислення, вміння ними давати етнографічну характеристику народів світу;
- вміння студентів оперувати етнографічними термінами, поняттями, категоріями;
- ознайомлення їх з політичною картою світу, історико-географічними регіонами, історико-етнографічними областями Землі;
- засвоєння студентами основних етапів походження та етнічної історії розглядуваних народів, уміння ними класифікувати етноси світу за антропологічним, етнолінгвістичним та господарсько-культурним поділами;
- розуміння студентами особливостей матеріальної культури етносів (поселення, житло, одяг, їжа, прикраси) в залежності від господарсько-культурного типу, до якого належить народ, природнокліматичних умов його проживання, історичного фактору та інше;
- вміння студентів характеризувати специфіку сімейно-шлюбних відносин народів світу, становище жінок у суспільстві, методи виховання дітей, форми укладання шлюбів, етикетну поведінку етносів;
- могти висвітлювати елементи духовної культури етносів (обряди, звичаї, свята, вірування, усна народна творчість, музика, танці, релігія тощо;
- вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні, етнографічні матеріали, науково-популярну й довідкову літературу, співставляти інформацію з різних джерел, узагальнювати і критично оцінювати історичні та етнографічні факти, події, явища;
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати:
- особливості походження та могти назвати основні етапи етнічної історії народів світу;
- аналізувати природний рух населення країн світу та його вплив на етнічні процеси;
- розпізнавати й порівнювати типи поселень, жител у народів світу, визначати локальні особливості народного вбрання та харчування цих народів;
вміти:
- співставляти основні галузі господарства й заняття народів різних регіонів світу, аналізувати етнічну специфіку їхніх домашніх промислів і ремесел;
- розуміти особливості громадського побуту народів світу, інтерпретувати їхню сімейну та календарну обрядовість;
- оцінювати досягнення етносів у різних галузях народного мистецтва: вишивці, килимарстві, різьбленні по дереву, кераміці та інших;
- визначати їхній внесок в основні жанри фольклору: обрядові пісні, перекази, казки, епічні твори, а також у народну музику, танці.
Автор (автори) курсу
Учасники
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1 Теоретична сутність курсу "Загальна етнографія"
ТЕМА 1. Вступ до курсу "Загальна етнографія". Етнос – об’єкт вивчення етнографії. Основні ознаки етносу. Типи етнічних спільностей: етнікос, субетнос, етносоціальний організм, національна меншість, національність, народ, етнічна група. Формування структури етносу. Сутність та типи націй. Предмет “Загальної етнографії” – характерні, традиційні риси повсякденної побутової культури народів.Завдання навчального курсу: дослідження етнічного складу населення, походження народів та їхня взаємодія; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва; форми сучасних етнічних і етносоціальних процесів.Практичне значення “Загальної етнографії: використання результатів народознавчих досліджень у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Зв’язок курсу з іншими історичними, народознавчими, суспільними та природничими науками. Складові частини народознавства: етнографія, фольклор, етнолінгвістика, краєзнавство, етнопсихологія, географія, історія.
ТЕМА 2. Джерела, методи дослідження, етнічні процеси етнографічної наукиПольові матеріали. Писемні джерела: літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників. Архівні та музейні зібрання. Фольклор. Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти. Використання відомостей інших наук. Методи польових досліджень: безпосереднє спостереження (стаціонарне, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв’ювання, картографічний, статистико-математичний, структурно-функціональний, порівняльний, типологічний, комплексний методи. Форми етнічних процесів: етноеволюційні, етнотрансформаційні, об’єднуючі (консолідація, асиміляція, міжетнічна інтеграція), роз’єднуючі (парціація, сепарація, дисперсизація). Поділ культури на матеріальну (виробничий досвід і матеріальні речі: знаряддя праці, засоби пересування, житло, одяг, їжа) і духовну (народні знання, звичаї, обряди, релігія, вірування, свята, фольклор та інше). Види первісних вірувань: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, шаманство, культ предків.Форми укладання шлюбу.Форми сім’ї: парна, індивідуальна, моногамна, полігамна, поліандрична.
ТЕМА 3. Історія етнографічної науки. Історія етнографічної науки. Вивчення етнографії за кордоном у стародавні часи, в епоху середньовіччя. Формування етнографії як самостійної науки у середині ХІХ ст. Основні школи та напрямки народознавства. Еволюційна школа, неоеволюційна,дифузійні концепції в етнографії: антропогеографія, школа „культурних кіл”, міфологічна школа; психологічна, соціологічна, історична школи, структурно-функціональне направлення, школа культурного релятивізму, школа структуралізму. Нагромадження етнографічних знань у період Київської Русі. “Повість минулих літ“, А.Нікітін “Ходіння за три моря”. Колонізація Сибіру. Поява перших географічно-етнографічних описів Сибіру. Популяризація етнографічних знань. Кругосвітні експедиції. Подорожі і вивчення Західної Європи, Середньої Азії, Кавказу, Китаю, Індії. Утворення Російського географічного товариства. Стаціонарно-етнографічні і краєзнавчі дослідження російської етнографія у другій половині ХІХ ст. Розвиток етнографії у радянський період. Популяризація етнографічних знань у 60 - 80-ті роки ХХ ст. Журнали – “Вокруг света”, “Советская этнография”, “Азия и Африка сегодня”. Регіональні дослідження, енциклопедії, довідники, монографії, науково-популярна література дослідників. Основні тенденції розвитку етнографії на початку ХХІ ст.
Змістовий модуль 2''''Джерела, методи дослідження, етнічні процеси етнографічної науки'''''''
Змістовий модуль 3
Навчальні теми змістового модуля 3.
Змістовий модуль 4
Навчальні теми змістового модуля 4.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
Змістовий модуль І. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
