Відмінності між версіями «Творчість Есхіла:сценічні нововведення Есхіла.»

Версія за 23:02, 30 листопада 2014

Біографія

Звістки про життя Есхіла відомі головним чином з життєпису, що міститься у складі рукопису його трагедій XI ст. Згідно цих даних, Есхіл народився в 525 до н.е. в сусідньому з Афінами містечку Елевсині, його батьком був Евфоріон, що належав до стародавньої афінської аристократії, евпатридів. Есхіл воював з персами у Марафонській битві (490 до н. е., цей факт із гордістю відзначається у його епітафії), де загинув його брат Кинагир, брав участь також у битві при Саламіні (480 до н. е.), оскільки розповідь про цей бій у "Персах" швидше за все належить очевидцеві, і, ймовірно, при Платеях (479 до н. е.). За молодості Есхіла, за часів упадку Пісістратидів, Афіни були малозначним містом, але йому довелось стати свідком тріумфу демократичного ладу, який вивів Афіни на провідне місце в грецькому світі, що сталося після греко-перських воєн. Вперше Есхіл взяв участь у змаганні трагіків бл. 500 до н.е., під час першої Олімпіади, разом з Хірилом й Пратином, але перший приз йому вдалося здобути тільки в 484 до н. е., коли йому виповнилось сорок один рік. У 472 одержав першу нагороду за трилогію, що включала "Персів", у 467 перемогла фіванська тетралогія; у 463 - тетралогія про Данаїд, у 458 - шедевр "Орестея", єдина грецька трилогія, що дійшла до нас. Есхіл здобував перше місце щонайменше 13 разів і 15 посмертно (що було можливо лише тому, що як виняток його п'єси були допущені до повторних постановок). Афіняни дуже високо цінували його твори. Про це можна судити вже з того, що після його смерті в Афінах була прийнята ухвала, що всякий бажаючий поставити п'єсу Есхіла "одержить хор" від влади (тобто отримає дозвіл зробити постановку драми на святі Діонісій). Есхіл кілька разів (471-469) їздив на Сицилію і ставив там свої драми, а також склав трагедію "Етнянки" на честь заснування Етни тираном Гієроном, тодішнім правителем Сіракуз. Переказ про те, начебто в 468 до н.е. Есхіл залишив Афіни, тому що його обурив успіх молодшого суперника Софокла, очевидно недостовірний, бо у 467 до н.е. Есхіл уже знову в Афінах на постановці своєї трагедії "Семеро проти Фів". Після 458 до н. е. Есхіл знову поїхав до Сицилії, де помер у м. Гелі в 456 до н.е. Надгробний напис вважається твором самого поета: Тут, у землі хлібодайної Гели, впокоївсь навіки Житель афінський - Есхіл, Евфоріона син. Довговолосі мідійці змогли оцінить його силу, А марафонські гай і плем'я - свідки відваги його.

Як і всі трагіки до Софокла, він сам виконував ролі у своїх драмах, але наймав також і професійних акторів. Вважається, що саме Есхіл зробив надзвичайно важливий крок у розвитку драми, ввівши в дію другого актора.