Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Савочка Софія»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Розвиток римського театру: джерела; виникнення самодіяльної драми – сатури та ателани; розвиток професійного театру. Побудова римського театру.''' | + | ''<big>'Розвиток римського театру: джерела; виникнення самодіяльної драми – сатури та ателани; розвиток професійного театру. Побудова римського театру.'''</big><sup>Текст у верхньому індексі</sup> |
| − | 1.ВСТУП | + | '''1.ВСТУП''' |
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:VZuIs-TGCjA.jpg|Опис1 | ||
| + | |||
Слово «театр» походить від грецького δ?ατρον – основне значення – місце для видовищ. Для повнішого розкриття даної теми слід сказати, що ж таке – театр. Це рід мистецтва, в якому віддзеркалення життя досягається за допомогою драматичної дії, здійснюваної актором перед глядачами. Театр – це мистецтво синтетичне – в нім об'єднуються виразні засоби літератури, музики, живопису, архітектури і інших видів мистецтв. | Слово «театр» походить від грецького δ?ατρον – основне значення – місце для видовищ. Для повнішого розкриття даної теми слід сказати, що ж таке – театр. Це рід мистецтва, в якому віддзеркалення життя досягається за допомогою драматичної дії, здійснюваної актором перед глядачами. Театр – це мистецтво синтетичне – в нім об'єднуються виразні засоби літератури, музики, живопису, архітектури і інших видів мистецтв. | ||
Дієва природа театру знаходить віддзеркалення в драмі, складовій вміст театральної вистави. | Дієва природа театру знаходить віддзеркалення в драмі, складовій вміст театральної вистави. | ||
Зародження елементів театру відбувається в прадавніх обрядах і іграх, що відображали трудові процеси. У основі вистав лежали міфи – оповіді про богів і героїв. Зміна пір року, посів і схід зерна знайшли поетичне віддзеркалення в мотивах смерті і воскресіння героя, складових головне містеріальних вистав, пов'язаних з культом Осиріса в Єгипті, Митри в Ірані, Бела-Мардука у Вавілоні, Деметри і Діоніса в Древній Греції. | Зародження елементів театру відбувається в прадавніх обрядах і іграх, що відображали трудові процеси. У основі вистав лежали міфи – оповіді про богів і героїв. Зміна пір року, посів і схід зерна знайшли поетичне віддзеркалення в мотивах смерті і воскресіння героя, складових головне містеріальних вистав, пов'язаних з культом Осиріса в Єгипті, Митри в Ірані, Бела-Мардука у Вавілоні, Деметри і Діоніса в Древній Греції. | ||
| − | 2.ВИТОКИ РИМСЬКОГО ТЕАТРУ | + | '''2.ВИТОКИ РИМСЬКОГО ТЕАТРУ''' |
З кінця VI ст до н.е. Рим став аристократичною республікою на чолі з сенатом, що складається із знатних римських громадян (нобілей). | З кінця VI ст до н.е. Рим став аристократичною республікою на чолі з сенатом, що складається із знатних римських громадян (нобілей). | ||
Зростання рабства, розорення дрібних землевласників і ремісників, загострення класових протиріч – все це привело в I ст до н.е. до встановлення в Римі військової диктатури, а потім імперії. | Зростання рабства, розорення дрібних землевласників і ремісників, загострення класових протиріч – все це привело в I ст до н.е. до встановлення в Римі військової диктатури, а потім імперії. | ||
| Рядок 21: | Рядок 24: | ||
Таким чином, можна сказати, що в Римі існували приблизно ті ж обрядові ігри, що і в Греції. Але далі за слабкі зачатки драми справа не пішла. Як ми бачили, жанри ранніх драматичних вистав (ателан, мімічні танці) були запозичені римлянами в сусідніх племен. Це пояснюється загальним консервативним устроєм римського життя і сильним опором жерців. Тому в Римі не склалося такою багатою поетичними образами міфології, яка в Греції послужила “поштою і арсеналом” грецького мистецтва, у тому числі і драма. | Таким чином, можна сказати, що в Римі існували приблизно ті ж обрядові ігри, що і в Греції. Але далі за слабкі зачатки драми справа не пішла. Як ми бачили, жанри ранніх драматичних вистав (ателан, мімічні танці) були запозичені римлянами в сусідніх племен. Це пояснюється загальним консервативним устроєм римського життя і сильним опором жерців. Тому в Римі не склалося такою багатою поетичними образами міфології, яка в Греції послужила “поштою і арсеналом” грецького мистецтва, у тому числі і драма. | ||
| − | 3.РИМСЬКИЙ ТЕАТР ЕПОХИ РЕСПУБЛІКИ | + | '''3.РИМСЬКИЙ ТЕАТР ЕПОХИ РЕСПУБЛІКИ''' |
У обстановці суспільного підйому, викликаного звитяжним закінченням 1-ої Пунічної війни, на святкових іграх 240 р. до н.е. було вирішено поставити драматичну виставу. Постановку доручили грекові Лівію Андронику, що попав до Риму як військовополонений після узяття Тарента в 272 р. до н.е. Постановка Лівія Андроника дала поштовх подальшому розвитку римського театру. | У обстановці суспільного підйому, викликаного звитяжним закінченням 1-ої Пунічної війни, на святкових іграх 240 р. до н.е. було вирішено поставити драматичну виставу. Постановку доручили грекові Лівію Андронику, що попав до Риму як військовополонений після узяття Тарента в 272 р. до н.е. Постановка Лівія Андроника дала поштовх подальшому розвитку римського театру. | ||
З 235 р. до н.е. починає ставити на сцені свої п'єси драматург Гней Невій (близько 280-201 рр. до н. е.), який належав до римського плебейського роду. На відміну від грецьких драматургів, що написали зазвичай в одному певному жанрі, він вигадував і трагедії і комедії. Трагедії його були також переробками грецьких п'єс. Але Невій займався не лише переробками трагедій з міфологічним сюжетом. Він був творцем трагедій з римської історії. Така трагедія називалася у римлян претекста. Інколи претексти писалися і на сучасних драматургам події. Проте найбільшої слави Невій досяг в області комедії. | З 235 р. до н.е. починає ставити на сцені свої п'єси драматург Гней Невій (близько 280-201 рр. до н. е.), який належав до римського плебейського роду. На відміну від грецьких драматургів, що написали зазвичай в одному певному жанрі, він вигадував і трагедії і комедії. Трагедії його були також переробками грецьких п'єс. Але Невій займався не лише переробками трагедій з міфологічним сюжетом. Він був творцем трагедій з римської історії. Така трагедія називалася у римлян претекста. Інколи претексти писалися і на сучасних драматургам події. Проте найбільшої слави Невій досяг в області комедії. | ||
| Рядок 44: | Рядок 47: | ||
До цих пір залишається спірним питання про сценічне життя трагедій Сенеки. Швидше за все вони призначені для читання, але не для постановки: трагедії позбавлені динаміки, деякі сцени технічно неможливо виконати. | До цих пір залишається спірним питання про сценічне життя трагедій Сенеки. Швидше за все вони призначені для читання, але не для постановки: трагедії позбавлені динаміки, деякі сцени технічно неможливо виконати. | ||
| − | 5.ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНИХ ВИСТАВ | + | '''5.ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНИХ ВИСТАВ''' |
Вистави влаштовувалися в Римі під час різних державних свят. П'єси йшли на святі Римських для патриціїв іграх, що проводилися у вересні на честь Юпітера, юнони і Мінерви; на святі плебеїв - Плебейських іграх, що відбувалися в листопаді; на Аполлонових іграх - в липні. | Вистави влаштовувалися в Римі під час різних державних свят. П'єси йшли на святі Римських для патриціїв іграх, що проводилися у вересні на честь Юпітера, юнони і Мінерви; на святі плебеїв - Плебейських іграх, що відбувалися в листопаді; на Аполлонових іграх - в липні. | ||
Постійної театральної будівлі в Римі не було аж до середини I ст. до н. е.; споруді його опирався консервативний сенат. Для вистави зазвичай на форумі споруджувався дерев'яний поміст заввишки в половину людського зростання. На сценічний майданчик вела вузька драбинка в 4-5 сходинок, по якій актори піднімалися на сцену. У трагедії дія відбувалася перед палацом. У комедіях декорації майже завжди змальовували міську вулицю з фасадами двох-трьох будинків, що виходять на неї, і дія розгорталася перед будинком. Глядачі сиділи на лавках перед сценою. | Постійної театральної будівлі в Римі не було аж до середини I ст. до н. е.; споруді його опирався консервативний сенат. Для вистави зазвичай на форумі споруджувався дерев'яний поміст заввишки в половину людського зростання. На сценічний майданчик вела вузька драбинка в 4-5 сходинок, по якій актори піднімалися на сцену. У трагедії дія відбувалася перед палацом. У комедіях декорації майже завжди змальовували міську вулицю з фасадами двох-трьох будинків, що виходять на неї, і дія розгорталася перед будинком. Глядачі сиділи на лавках перед сценою. | ||
| Рядок 53: | Рядок 56: | ||
Важливою подією в театральному житті Риму була поява першого постійного театру, побудованого з каменя. Цей театр був споруджений в 55 г до н.е. Гнєєм Помпєєм Великим і вміщав до 40 тисяч чоловік. В кінці I ст до н.е. в Римі було побудовано ще два кам'яні театри: театр Бальба і театр Марцелла. Від останнього до сих збереглися залишки зовнішньої стіни, розділеної на три поверхи, що відповідає трьом внутрішнім ярусам. | Важливою подією в театральному житті Риму була поява першого постійного театру, побудованого з каменя. Цей театр був споруджений в 55 г до н.е. Гнєєм Помпєєм Великим і вміщав до 40 тисяч чоловік. В кінці I ст до н.е. в Римі було побудовано ще два кам'яні театри: театр Бальба і театр Марцелла. Від останнього до сих збереглися залишки зовнішньої стіни, розділеної на три поверхи, що відповідає трьом внутрішнім ярусам. | ||
| − | 6.БУДОВА РИМСЬКОГО ТЕАТРУ | + | '''6.БУДОВА РИМСЬКОГО ТЕАТРУ''' |
Суперечливі джерела засвідчують, що спочатку споруджувалися тимчасові дерев'яні театри, що розбиралися після закінчення свят. У II ст. до н. е. нібито почали робити постійну сцену й амфітеатр, у якому всі глядачі стояли. Римлянам заборонялося приносити з собою лави чи стільці, аби вони не сиділи під час вистав. Заборонялося також улаштовувати вистави ближче, ніж за 1000 кроків від лінії міста. Сцена являла собою два-три будиночки, перед якими й розгорталася дія. Простір, що в грецькому театрі називався «орхестрою» (тобто місцеперебування хору), зберігся і в римському театрі, але тепер він призначався для «високих» глядачів — сенаторів та інших привілейованих осіб (сучасний «партер»). Інші глядачі спочатку стояли, а потім сиділи в амфітеатрі. Боротьба за «сидячі місця» тривала майже століття, римський сенат уперто не хотів їх дозволяти як споруди непотрібні й такі, що розбещують суспільство. Незважаючи на популярність драматичних вистав, перші кам'яні театри з'явилися лише в 55 р. до н. е. (Гнея Помпея в Римі), пізніше — ще три театри. Їхня місткість була досить великою — до 15 тис. глядачів. Усі театри оснащувалися досить складною для тих часів технікою, що давало змогу змінювати декорації, піднімати чи спускати завісу, створювати різні сценічні ефекти. Слід зауважити, що трохи раніше почалося будівництво й окремих амфітеатрів (цирків) для боїв рабів-бестіаріїв з хижаками чи гладіаторів. Місця в театрах не визначалися, нумерованими були лише ряди й сектори | Суперечливі джерела засвідчують, що спочатку споруджувалися тимчасові дерев'яні театри, що розбиралися після закінчення свят. У II ст. до н. е. нібито почали робити постійну сцену й амфітеатр, у якому всі глядачі стояли. Римлянам заборонялося приносити з собою лави чи стільці, аби вони не сиділи під час вистав. Заборонялося також улаштовувати вистави ближче, ніж за 1000 кроків від лінії міста. Сцена являла собою два-три будиночки, перед якими й розгорталася дія. Простір, що в грецькому театрі називався «орхестрою» (тобто місцеперебування хору), зберігся і в римському театрі, але тепер він призначався для «високих» глядачів — сенаторів та інших привілейованих осіб (сучасний «партер»). Інші глядачі спочатку стояли, а потім сиділи в амфітеатрі. Боротьба за «сидячі місця» тривала майже століття, римський сенат уперто не хотів їх дозволяти як споруди непотрібні й такі, що розбещують суспільство. Незважаючи на популярність драматичних вистав, перші кам'яні театри з'явилися лише в 55 р. до н. е. (Гнея Помпея в Римі), пізніше — ще три театри. Їхня місткість була досить великою — до 15 тис. глядачів. Усі театри оснащувалися досить складною для тих часів технікою, що давало змогу змінювати декорації, піднімати чи спускати завісу, створювати різні сценічні ефекти. Слід зауважити, що трохи раніше почалося будівництво й окремих амфітеатрів (цирків) для боїв рабів-бестіаріїв з хижаками чи гладіаторів. Місця в театрах не визначалися, нумерованими були лише ряди й сектори | ||
| − | 7.ВИСНОВОК | + | '''7.ВИСНОВОК''' |
Досягнувши великих ідейних і художніх висот, античний театр заклав основи всього подальшого розвитку європейського театру. Можна сміливо стверджувати, що театри Древньої Греції і Древнього Риму сталі основою для подальшого розвитку театрального мистецтва, яке продовжується і в наші дні. | Досягнувши великих ідейних і художніх висот, античний театр заклав основи всього подальшого розвитку європейського театру. Можна сміливо стверджувати, що театри Древньої Греції і Древнього Риму сталі основою для подальшого розвитку театрального мистецтва, яке продовжується і в наші дні. | ||
| − | 8.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ | + | '''8.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ''' |
1. Культурологія: Учеб. Посібник для вузів/ Під ред. Проф. А. Н. | 1. Культурологія: Учеб. Посібник для вузів/ Під ред. Проф. А. Н. | ||
Маркової. – 3-тє вид. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 319 с. | Маркової. – 3-тє вид. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 319 с. | ||
| Рядок 73: | Рядок 76: | ||
Бояджиєва і проф.А.Г.Образцовой. " Просвітництво " ,Москва,1981. | Бояджиєва і проф.А.Г.Образцовой. " Просвітництво " ,Москва,1981. | ||
8. И.М.Тронский " Історія античної літератури " . " Вищу школу " ,Москва,1988. | 8. И.М.Тронский " Історія античної літератури " . " Вищу школу " ,Москва,1988. | ||
| + | [[Савочка Софія]] | ||
Версія за 00:46, 29 листопада 2014
'Розвиток римського театру: джерела; виникнення самодіяльної драми – сатури та ателани; розвиток професійного театру. Побудова римського театру.'Текст у верхньому індексі
1.ВСТУП
- VZuIs-TGCjA.jpg
Опис1
- Дієва природа театру знаходить віддзеркалення в драмі, складовій вміст театральної вистави.
- '''2.ВИТОКИ РИМСЬКОГО ТЕАТРУ'''
- З кінця VI ст до н.е. Рим став аристократичною республікою на чолі з сенатом, що складається із знатних римських громадян (нобілей).
- '''3.РИМСЬКИЙ ТЕАТР ЕПОХИ РЕСПУБЛІКИ'''
- 4.РИМСЬКИЙ ТЕАТР ІМПЕРСЬКОЇ ЕПОХИ
- Проте всі зусилля Августа відродити на римській сцені серйозний жанр не увінчалися успіхом.
- Від трагедії імператорської епохи до нас не дійшло нічого, окрім трагедій філософа Сенеки.
- '''5.ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНИХ ВИСТАВ'''
- '''6.БУДОВА РИМСЬКОГО ТЕАТРУ'''
- '''7.ВИСНОВОК'''
- '''8.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ'''
- 1. Культурологія: Учеб. Посібник для вузів/ Під ред. Проф. А. Н.
- Маркової. – 3-тє вид. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 319 с.
- 2. Мала радянська энциклопедия
- 3. Історія світової культури: Учеб посібник/ наук. Ред. Р. У. Драч. –
- Ростов н/Д.: Фенікс, 2000. – 512 с.
- 4. Іллінська Л. З. Античність: Короткий енциклопедичний довідник/ під ред. А. І. Немировського. – М.: Лабіринт, 1999. –
- 368 с.
- 5. Підручник із історії середньовіччя. " Просвітництво " ,Москва,1984.
- 6. Велика радянська енциклопедія. 2-ое видання, тому 18,стр 507-
- 510.
- 7. " Історія закордонного театру " , під редакцією проф. Г.Н.
- Бояджиєва і проф.А.Г.Образцовой. " Просвітництво " ,Москва,1981.
- 8. И.М.Тронский " Історія античної літератури " . " Вищу школу " ,Москва,1988.
