Відмінності між версіями «Таблиця до проекту "Життєвий і творчий шлях Г.Сковороди", 12 група, ФФЖ, 2014»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {| class="wikitable" border="1" |- ! заголовок 1 ! заголовок 2 ! заголовок 3 |- | рядок 1, комірка 1 | рядок 1, ко...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{| class="wikitable" border="1"
 
{| class="wikitable" border="1"
 
|-
 
|-
! заголовок 1
+
! Дата
! заголовок 2
+
! Подія
! заголовок 3
+
 
|-
 
|-
| рядок 1, комірка 1
+
| 3 грудня 1722
| рядок 1, комірка 2
+
| Народився в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі
| рядок 1, комірка 3
+
 
|-
 
|-
| рядок 2, комірка 1
+
| 1738
| рядок 2, комірка 2
+
| Починає навчання в Київській академії.
| рядок 2, комірка 3
+
|-
 +
| 1742
 +
| Учасник придворної співацької капели в Петербурзі.
 +
|-
 +
| 1750
 +
| У складі російської місії відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, вивчає звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу.
 +
|-
 +
| 1753
 +
| Працює в Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільняють.
 +
|-
 +
| 1754 – 1759
 +
| Працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині.
 +
|-
 +
| 1759-1769
 +
| Г.Сковорода працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення. З 1769 року мандрує містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання й досвід духовного самопізнання.
 +
|-
 +
| 1753-1785
 +
| Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку «Сад Божественних пісень».
 +
|-
 +
| 9 листопада 1794
 +
| Помер він в селі Пан-Іванівці (нині — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».
 
|}
 
|}

Версія за 18:34, 22 листопада 2014

Дата Подія
3 грудня 1722 Народився в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту отримав у сільській школі
1738 Починає навчання в Київській академії.
1742 Учасник придворної співацької капели в Петербурзі.
1750 У складі російської місії відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, вивчає звичаї і культуру, філософські ідеї, літературу.
1753 Працює в Переяславському колегіумі. Через запровадження новаторських ідей, недотримання усталених методів викладання його звільняють.
1754 – 1759 Працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині.
1759-1769 Г.Сковорода працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення. З 1769 року мандрує містами і селами Лівобережної України, даруючи народові знання й досвід духовного самопізнання.
1753-1785 Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку «Сад Божественних пісень».
9 листопада 1794 Помер він в селі Пан-Іванівці (нині — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».