Відмінності між версіями «Форм-фактор. СПК»

Поточна версія на 00:11, 15 листопада 2014

Форм-фа́ктор — стандарт, що задає габаритні розміри технічного виробу, а також описує додаткові сукупності його технічних параметрів, наприклад форму, типи додаткових елементів розміщуваних в/на пристрої, їх положення та орієнтацію.

Форм-фактор (як і будь-які інші стандарти) носить рекомендаційний характер. Специфікація форм-фактора визначає обов'язкові та додаткові компоненти. Однак переважна більшість виробників вважають за краще дотримуватися специфікацій, бо ціною відповідності чинним стандартам є сумісність материнської плати і стандартизованого устаткування (периферії, карт розширення) інших виробників у майбутньому.

Найчастіше вживається відносно ІТ-обладнання:

• корпусів стільникових телефонів;
• корпусів комп'ютерів і їх комплектуючих — материнських і процесорних плат, жорстких дисків, ін. периферійних пристроїв;
• обладнання зв'язку.

Компактні корпуси і вбудовані системи

• ITX
• CFX (Compact Form Factor)
• LFX (Low Profile Form Factor)
• SFX (Small Form Factor)
• TFX (Thin Form Factor)
• FlexATX
• Mini PCI

Rackmount (Обладнання монтується в стійку)

Термін Rackmount (стієчний у значенні складання, встановлення конструкцій, механізмів) походить від поєднання в якій розміщується база і пристиковане обладнання та і позначає форм-фактор устаткування, яке змонтовано в стійку. Одиницею висоти прийнятий Стієчний юніт позначається «1U».

Ноутбуки

• класичний
• трансформер
• Планшетний персональний комп'ютер

Джерела

Форм-фактор