Відмінності між версіями «Сенсорний монітор. СПК»
(→Резистивні екрани) |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Робота, здійснювана на сенсорних моніторах (touchscreen), є найбільш результативною і оптимально спрощеною. Тим більше що введення інформації за допомогою дотику значно полегшується і не потребує будь-якого навчання. | Робота, здійснювана на сенсорних моніторах (touchscreen), є найбільш результативною і оптимально спрощеною. Тим більше що введення інформації за допомогою дотику значно полегшується і не потребує будь-якого навчання. | ||
+ | |||
+ | ==Історія== | ||
+ | |||
+ | Сенсорний екран винайшли в США в рамках досліджень з програмованого навчання. Комп'ютерна система PLATO IV, що з'явилася 1972-го року, мала сенсорний екран, розташований на сітці ІЧ-променів, який складався з 16 × 16 блоків. Але навіть настільки низька точність дозволяла користувачеві вибирати відповідь, натискаючи в певному місце екрану. | ||
+ | |||
+ | 1971-го року Сем'юел Херст (майбутній засновник компанії Elographics, нині Elo TouchSystems) розробив елограф — графічний планшет, що діяв за чотирипровідним резистивним принципом (U.S. Patent 3 662 105 ). 1974-го року він зумів зробити елограф прозорим, а в 1977-го року — розробив екран на п'яти провідниках. Об'єднавшись з Siemens, в Elographics зуміли зробити опуклу сенсорну панель, яку можна було припасувати до кінескопів того часу. На всесвітньому ярмарку 1982-го року Elographics представила телевізор з сенсорним екраном. | ||
+ | |||
+ | 1983-го року з'явився комп'ютер HP-150 з сенсорним екраном на ІЧ-сітці. Втім, у ті часи сенсорні екрани застосовувалися переважно в промисловій та медичній апаратурі. | ||
+ | |||
+ | В пристрої для широкого загалу (телефони, КПК тощо) сенсорні екрани увійшли як заміна крихітної клавіатури тоді, коли з'явилися пристрої з великими (на всю передню панель) рідкокристалічними дисплеями. Першою кишеньковою ігровою консоллю з сенсорним екраном була Nintendo DS, а першим масовим пристроєм з підтримкою мультитач — iPhone. | ||
==Резистивні екрани== | ==Резистивні екрани== |
Версія за 18:47, 10 листопада 2014
Вступ
Сенсорний монітор (touchscreen) - одне з передових досягнень технологічного прогресу, яке дозволило полегшити процес взаємодії людини з комп'ютером, видаляючи такі сторонні маніпулятори, як миша і клавіатура. З кожним днем популярність сенсорних моніторів зростає, все більше і більше людей по всьому світу роблять вибір на користь зручності і легкості в управлінні комп'ютером, купуючи сенсорний монітор.
Робота, здійснювана на сенсорних моніторах (touchscreen), є найбільш результативною і оптимально спрощеною. Тим більше що введення інформації за допомогою дотику значно полегшується і не потребує будь-якого навчання.
Історія
Сенсорний екран винайшли в США в рамках досліджень з програмованого навчання. Комп'ютерна система PLATO IV, що з'явилася 1972-го року, мала сенсорний екран, розташований на сітці ІЧ-променів, який складався з 16 × 16 блоків. Але навіть настільки низька точність дозволяла користувачеві вибирати відповідь, натискаючи в певному місце екрану.
1971-го року Сем'юел Херст (майбутній засновник компанії Elographics, нині Elo TouchSystems) розробив елограф — графічний планшет, що діяв за чотирипровідним резистивним принципом (U.S. Patent 3 662 105 ). 1974-го року він зумів зробити елограф прозорим, а в 1977-го року — розробив екран на п'яти провідниках. Об'єднавшись з Siemens, в Elographics зуміли зробити опуклу сенсорну панель, яку можна було припасувати до кінескопів того часу. На всесвітньому ярмарку 1982-го року Elographics представила телевізор з сенсорним екраном.
1983-го року з'явився комп'ютер HP-150 з сенсорним екраном на ІЧ-сітці. Втім, у ті часи сенсорні екрани застосовувалися переважно в промисловій та медичній апаратурі.
В пристрої для широкого загалу (телефони, КПК тощо) сенсорні екрани увійшли як заміна крихітної клавіатури тоді, коли з'явилися пристрої з великими (на всю передню панель) рідкокристалічними дисплеями. Першою кишеньковою ігровою консоллю з сенсорним екраном була Nintendo DS, а першим масовим пристроєм з підтримкою мультитач — iPhone.
Резистивні екрани
При дотику до пластика провідні поверхні стикаються, напруга в точці дотику визначає координати дотику, а зміна опору реєструється контролером. Реагують на дотик будь-якого предмета.
Поверхневі акустичні хвилі
При дотику до екрану відбувається зміна в розповсюджуються хвилях, що і фіксується приймаючими датчиками. Реагує на дотик предметом, здатним поглинути хвилю (палець, рука в рукавичці, пориста гума).