Версія за 02:46, 5 листопада 2014

Біографія

Народився 24 серпня 1921 року в мiстi Лух (Росiя). У 1939 роцi закiнчив середню школу в мiстi Iваново й у цьому ж роцi був призваний до армiї. В роки Великої Вiтчизняної вiйни пройшов шлях вiд рядового артилериста до командира батареї. Брав участь у боях на Пiвнiчному, Ленiнградському, Захiдному, Пiвнiчно-Захiдному, Центральному, 1-му Бiлоруському i 3-му Прибалтiйському фронтах, двiчi поранений.
У 1950 роцi закiнчив Iванiвський енергетичний iнститут i вступив до аспiрантури Iнституту електротехнiки Академiї наук УРСР (м. Київ). У 1953 роцi захистив кандидатську дисертацiю, у 1964 роцi став доктором технiчних наук. З 1954 р. - науковий спiвробiтник у лабораторiї обчислювальної технiки Iнституту електротехнiки АН УРСР, потiм заступник директора з наукової роботи i керiвник вiддiлу спецiалiзованих цифрових машин в Обчислювальному центрi АН УРСР (1957-1962 р.) i з 1962 р. - керiвник вiддiлення кiбернетичної технiки i завiдувач вiддiлом керуючих машин в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, створеному на базi Обчислювального центра АН УРСР. У 1969 роцi - обраний членом-кореспондентом Академiї наук УРСР (нинi Нацiональної академiї наук України) за фахом "обчислювальна технiка". З 1986 р. по теперiшнiй час - радник дирекцiї Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАНУ. Уся дiяльнiсть Б.М.Малиновського в Академiї - майже 60 рокiв - пов'язана з обчислювальною технiкою, починаючи з перших рокiв її розвитку в СРСР.

Комп'ютер Атанасова-Беррі (ABC комп'ютер)

В середині 30-х років Атанасов замислюється над проблемою автоматизації розв’язання великих систем лінійних алгебраїчних рівнянь. Подібні методи розв’язку за допомогою диференціального аналізатора Ванневара-Буша його не задовольняли через недостатню точність, а пристрої, що реалізують цифровий підхід, ще не існували. Він намагався модифікувати калькулятор фірми ІВМ для розв’язку систем рівнянь, але через складність в роботі згодом відмовився від цієї ідеї. Ідеї та принципи створення цифрового комп’ютера прийшли до нього, як він згадує, зимнім вечором 1937 року в придорожній таверні. Пізніше він сформував суть цих принципів: в своїй роботі комп’ютер буде використовувати електроенергію і досягнення електроніки:

• його робота буде основана на двійковій, а не десятковій системі числення;
• основою запам’ятовуючого пристрою будуть конденсатори;
• будуть використані логічні електронні схеми.

Для реалізації проекту йому був потрібен талановитий винахідник, який добре знає електроніку. Таким винахідником став Кліфорд Едвард Беррі.
Проектування та конструювання комп’ютера здійснювалось з кінця 1939 року до середини 1942 року. Машина не була програмованою, і розроблялася тільки з метою розв'язання систем лінійних рівнянь (до 30х30). У 1942 році вона була успішно протестована. Пристрій для зберігання проміжних результатів на основі паперових карт був досить ненадійним, але робота над машиною була припинена через те що Атанасов покинув Університет штату Айова, будучи призваним на військову службу у зв'язку з Другою світовою війною.
У ABC вперше з'явилися деякі елементи близькі сучасних комп'ютерів, такі як двійкова арифметика і тригери, але істотною відмінністю була особлива спеціалізація машини і нездатність до змінності обчислень через відсутність збереженої програми.

Світове визнання

Пам'ятник Джону Атанасову в Софії (Болгарія)

Створивши свій АВС комп'ютер Дж. Атанасов не запатентував його одразу, завдяки чому на довгий час втратиd право називатися першим винахідником електронного комп'ютера.
На основі розробок Атанасова Джон Мауклі и Джон Преспер Еккерт стровили і присвоїли собі авторство першого в світі комп'ютера - знаменитого ENIAC. Сталося це в 1947 році. Рішення Атанасова довести, що саме він є винахідником електронного цифрового комп’ютера, прийшло до нього у 1954 році після візиту адвокату з патентного бюро фірми ІВМ. Справа дійшла до суду і в 1971 році фірма Sperry Rand, яка придбала патент Мауклі-Еккерта на ENIAK, подала у суд на компанію Honeywell за несплату податків. Honeywell подала зустрічний іск, заявляючи, що ENIAC був створений на основі раніше створеного АВС і що через це патент недійсний. На суді Атанасов точно показав як працювала АВС, натискаючи на кнопки, заставляючи лампочки загоратися. Цього було досить, що переконати судью Ейрла Р. Ларсона. 19 жовтня 1973 року рішеня було винесено і справедливість відновлена.
За стінами суду вирок розглядався більшістю як несправедливий і досить запутаний. Атанасову було гірко, що він не отримав наград за свої заслуги, які, як він вважав він дійсно заслуговував. В 1975 році у нього стався напад, проте він одужав і решту свого життя прожив на фермі біля Монровілу, штат Мериленд. Джон Вінсент Атанасов помер 15 червня 1995 року на 92 році життя.

Джерела

Серiя авторських телепередач Б.М.Малиновського "Золотi вiхи в iсторiї комп'ютерної науки та технiки". Вересень 2000-Серпень 2001

Малиновский Б.М.

[]

Презентація "Джон Вінсент Атанасов"