Відмінності між версіями «Проект з ОІТ та ІФК: "Ідеї Жан Жака Руссо щодо виховання молоді" 11№ групи ФФВ, Радкевич, 2014»

Версія за 07:30, 24 жовтня 2014

"Ідеї Жан Жака Руссо щодо виховання молоді"

Ідея проекту

"Ідеї Жан Жака Руссо щодо виховання молоді"

Автор проекту

Радкевич Олександр Користувач:Радкевич Олександр

Матеріали проекту

1. Роль Жан Жака Руссо і Йогана Генріха Песталоцці у розвитку системи фізичного виховання. Діяльність філантропів Ідеї ​​Ж.Ж. Руссо (1712-1778) щодо фізичного виховання визначалися потребами виховання революційної буржуазії. Під "фізичним вихованням" розуміється цілеспрямований процес з управління фізичним розвитком і фізичною освітою. У своїй роботі "Еміль чи Про виховання" французький письменник і філософ Ж.Ж. Руссо різко протиставив зніженої, розпещеної і слабохарактерной аристократичної молоді диких, грубих і здорових вихідців з простого народу. В якості ідеалу та прикладу для наслідування він запропонував тип розвинутої, сильної, вмілого і сміливої ​​людини. На думку Ж.Ж. Руссо, всяка суспільна проблема походить від людського зла, а зло, в свою, чергу, - від слабкості людини. Це положення можна змінити тільки шляхом виховання розумної, фізично розвинутою і сильною молоді. Система фізичного виховання, на його думку, повинна будуватися на боротьбі з подоланням природних перешкод "вільної" природи: карабканье на дерева, перелазаніе через огорожі, скелі, перенесення важких речей, стрибків і бігу, а також запливів. Руссо був першим, хто визнав необхідність тренування органів чуття. У свою систему фізичного виховання він вмонтував погляди інших мислителів, таких як Д. Локка і Я. Коменського. З тез Д. Локка він використовував ідею поєднання розумового та фізичного виховання. З навчань Я Коменського теорії виховної ролі гри, але з ціннісної виховною силою ігор, які супроводжувалися фізичними випробуваннями і спонукали до прийняття самостійних рішень. Фізичне виховання дівчаток Ж.Ж. Руссо вважав обов'язковим, воно повинно бути спрямованим на виховання привабливість, граціозності, стрункості і т.п.

«Моральне виховання» - це цілеспрямоване і систематичне вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам суспільної моралі. "[12. c. 163] Моральне виховання ефективно здійснюється тільки як цілісний процес педагогічної, що відповідає нормам загальнолюдської моралі, організації всього життя молодших підлітків: діяльності, відносин, спілкування з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. Результатом цілісного процесу є формування морально цілісну особистість, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок, звичок, суспільно цінного поведінки. Моральне виховання включає: формування свідомості зв'язку з суспільством, залежно від нього, необхідності узгоджувати свою поведінку з інтересами суспільства; ознайомлення з моральними ідеалами, вимогами суспільства, доказ їх правомірності та розумності; перетворення моральних знань в моральні переконання, створення системи цих переконань; формування стійких моральних почуттів, високої культури поведінки як однієї з головних проявів поваги людини до людей; формування моральних звичок. «Моральне виховання особистості» - складний і багатогранний процес, що включає педагогічні та соціальні явища. Однак процес морального виховання певною мірою автономний. На цю його специфіку свого часу вказував А.С. Макаренко.

[[1]]

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації.